Справа №2-а-755/2010
17 лютого 2010 року селище Компаніївка
Компаніївський районний суд Кіровоградської області у складі судді Брегея Р.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 Шаріф огли до управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі тієї ж області про визнання бездіяльності неправомірною і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з заявою до територіального управління Пенсійного фонду України (надалі - Управління) про визнання неправомірною бездіяльності щодо не проведення виплат відповідно до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року) (надалі - Закон №1) у період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2009 року та зобов'язання суб'єкта владних повноважень нарахувати та виплатити їх.(а.с.2-3)
Разом з тим, просив не застосовувати наслідки пропущення строку звернення до суду, мотивуючи тим, що є людиною похилого віку, яка не має відповідних знань і доступу до нормативних документів.(а.с.13)
Твердив, що про Рішення Конституційного Суду України, яке вважає підставою стосовно задоволення позову, дізнався перед зверненням до суду з висвітлення зазначеної події у загальних засобах масової інформації.
В запереченнях, які надіслані до суду, відповідач вимоги заяви не визнав, мотивуючи тим, що у 2008-2009 роках ст.6 Закону №1 зазнала змін і виплати здійснювались відповідно до нових положень.(а.с.9)
Більше того, Управління поставило питання про застосування наслідків пропущення строку звернення до суду.
Також стверджувало про відсутність правової норми, якою б можливо провести відповідний розрахунок цих виплат.
Ухвалою суду від 03 лютого 2010 року прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.(а.с.10)
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановленні судом обставини, що стали підставами звернення до суду.
Позивач відповідно до положень ст.1 Закону №1 набув статусу дитини війни.(а.с.6)
Протягом 2008-2009 років ОСОБА_1 щомісячно отримував певні кошти відповідно до нової редакції ст.6 Закону №1, які в значній мірі є меншими від розміру визначеного на час набрання цим Законом чинності.(а.с.9)
Відповідач обґрунтовував такі дії наявністю правових підстав, передбачених поточними законами про бюджет, та відсутністю розрахунку мінімальної пенсії за віком.
Юридична оцінка встановлених судом обставин.
Закон №1 набрав чинності з 01 січня 2006 року.
Ст.6 цього Закону (в редакції від 18 листопада 2004 року) передбачалось, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року (надалі - Закон №2) внесено зміни до Закону №1, якими ст.6 цього Закону викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи держаної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» таке підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Зазначені зміни набрали чинності з 01 січня 2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (надалі - Рішення) ці зміни визнані неконституційними.
Таким чином, з 01 січня по 22 травня того року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону №2.
За таких обставин, дії Управління стосовно не нарахування позивачу відповідних виплат у період з 01 січня до 22 травня 2008 року відповідали вимогам того діючого законодавства.
Однак, з урахуванням Рішення Управлінню необхідно було б з 22 травня до 31 грудня 2008 року нараховувати і виплачувати позивачу кошти, передбачені ст.6 Закону №1 (в редакції на час набуття Законом чинності).
Суд встановив, що цього відповідач не вчинив і продовжував керуватися приписами Закону №2, котрі втратили чинність.
Отже, Управління у цей строк допустило бездіяльність та, як наслідок, порушення відповідного права.
Ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» (надалі - Закон №3) Уряду України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом №1 залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону №1.
Судом встановлено, що Управління протягом того року цього не здійснювало, а виплати проводились на підставі п.8 Постанови Уряду України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28 травня 2008 року.
Відтак, у зв'язку з неправильним тлумаченням вимог законів відповідач допустив протиправність дій та, як наслідок, порушення права позивача.
З урахуванням пояснень ОСОБА_1 стосовно причин пропуску строку звернення та положень ст.2 Закону №1, якою визначається мета надання державної соціальної підтримки, суд дійшов висновку, що вони є поважними, а тому порушене право підлягає захисту.
Отже, позовну заяву слід задовольнити частково.
При вчиненні цих дій Управлінню необхідно керуватись положеннями ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №4) з таких підстав.
Цією частиною статті Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ч.3 тієї ж статті Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частиною першої даної статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом.
Однак, у даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для вирахування розміру щомісячної доплати, передбаченої ст.6 Закону №1.
Отже, це ніяким чином не суперечить приписам ч.3 ст.28 Закону №4.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області щодо не нарахування ОСОБА_1 Шаріфу огли коштів, виплата яких передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року), у період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 Шаріфу огли кошти, виплата яких передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року), за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області протягом 2009 року щодо нарахування ОСОБА_1 Шаріфу огли коштів, як особі, що набула статусу дитини війни, відповідно до п.8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Компаніївському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 Шаріфу огли кошти, виплата яких передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції від 18 листопада 2004 року), за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року з відрахуванням фактично отриманих коштів за цей же період.
Відмовити у задоволенні позову в іншій частині вимог.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 Шаріфа огли судові витрати у сумі 3,40 грн.
На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії, з подальшою подачею скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ________