2-а-653/10 ПОСТАНОВА
16.02.2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі: головуючого судді: Зайцева А.Ю.
при секретарі: Мартинюк Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, стягнення недонарахованої пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, виплачувати її в певному розмірі та в подальшому, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про визнання дій неправомірними, стягнення недонарахованої пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, виплачувати її в певному розмірі та в подальшому.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ліквідатор аварії на Чорнобильській АС 1-ї категорії, інвалід ІІІ групи. Вказує, що отримує пенсію в заниженому розмірі, його пенсія не може бути меншою 6 мінімальних пенсій за віком, а також має право на додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Відповідач не бажає перераховувати пенсію, а тому звернувся до суду з позовом в якому просить визнати дії відповідача із нарахування та виплаті пенсії у занижених розмірах неправомірними, стягнути недонараховану пенсію з липня 2008 року по грудень 2009 року, зобов'язати виплачувати пенсію в розмірі 3237,00 гривень щомісяця та в подальшому в залежності від розміру мінімальної пенсії за віком.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та послався на обставини викладені в позові, просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився з причин зайнятості представника в іншому засіданні про що надав заяву. Однак доказів цього суду не надав, а враховуючи, що позов пред'явлений до юридичної особи, а не до представника і його неявка не перешкоджає розгляду справи, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, про що йому видане відповідне посвідчення серії НОМЕР_1 від 17.07.2008 року. Також він, згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.11.2008 року є інвалідом ІІІ групи з 04.07.2008 року.
В ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
В ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» були замінені на інші, якими звужено нижчий рівень пенсії зазначеної категорії громадян.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними.
В подальшому розмір мінімальної пенсії для інвалідів постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи був встановлений Постановами КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, який не відповідає розміру пенсії визначеному у спеціальному законі та є меншим від встановленого законом.
Згідно з вимогами ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», звернуто увагу, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Контитуцію як акт прямої дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки судом встановлено, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України, Постанови КМ України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року також явно зменшують розмір пенсії інвалідам та суперечать закону, суд застосовує в даному випадку акт який має вищу юридичну силу, тобто закони України та Конституцію України.
При цьому суд враховує, що рішення Конституційного Суду України набуло чинності з дня його прийняття, а тому положення закону визнані не конституційними втратили чинність з дня прийняття рішення Конституційним Судом України тобто з 22.05.2008 року.
При перерахунку пенсії позивача, відповідач має застосовувати розмір мінімальної пенсії визначений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, оскільки інший розмір мінімальної пенсії законами України не встановлений на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд прийшов до висновку, що відповідач в даному випадку не діяв у відповідності до Конституції та законів України.
При вирішенні даної конкретної справи, суд також керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, дійсно відповідач неправомірно призначив нараховував та виплачував пенсію позивачу.
Суд вважає, що строк звернення до суду позивачем не пропущенний так як в силу ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» с уми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Згідно ч.2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позовні вимоги в частині стягнення недоплати пенсії у визначеній сумі, зобов'язання виплачувати пенсію у конкретній сумі не є обгрунтованими, оскільки ні позивач ні суд не є фахівцями в розрахунках пенсійних виплат, а тому в цій частині суд приймає іншу постанову на захист прав позивача із зобов'язанням Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю громадян у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з липня 2008 року.
Позовні вимоги, в частині зобов'язання відповідача виплачувати пенсію у розмірі 3237,00 гривень щомісяця та в подальшому залежно від змін мінімального розміру пенсії за віком, не відповідають змісту законодавства, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, на що також звертав увагу Верховний Суду України при розгляді аналогічних справ.
На підставі викладеного, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та керуючись ст.ст. 4, 6-12, 71, 159-163 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці по нарахуванню та виплаті пенсії в занижених розмірах ОСОБА_1.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як інваліду ІІІ групи, захворювання якого пов'язано з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю громадян у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з липня 2008 року.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Постанова суду набуває законної сили, якщо протягом десяти днів з дня її проголошення не було подано заяви про апеляційне оскарження постанови суду та після цього на протязі двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя: