Справа № 2-1806
2008 рік
10 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі
головуючого судді: Михайленка А.В.
при секретарі Савчук Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до третьої Вінницької державної нотаріальної контори про визнання права власності, -
ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до Першої Вінницької державної нотаріальної контори з позовом про визнання права власності в порядку спадкування, вказуючи, що вона відповідно до заповіту від 15.02.2005 р. успадкувала від ОСОБА_2 нерухомість, яка складається з квартири АДРЕСА_1.
Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, проте при зверненні до державного нотаріуса з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру їй було відмовлено з тих підстав, що в тексті копії заповіту відсутні відомості про те, що останній було посвідчено нотаріусом.
Також державним нотаріусом їй було відмовлено у оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки подана нею копія заповіту не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу Республіки Італія, а тому нотаріус вважає, що поданий заповіт є нікчемним.
Вважає, що такими діями нотаріуса порушується її право на реалізацію права власності, оскільки вона позбавлена можливості зареєструвати право власності.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просить суд позов розглянути в його відсутність.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_2 належала квартира з балконом АДРЕСА_2 в м. Вінниці, яка складається з коридору 6-1, туалету (санвузла) 6-2, ванної 6-3, кухні 6-4, кімнати 6-5, кімнати 6-6, кімнати 6-6.
Судом також встановлено, що 15.02.2005 р. ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 нерухомість, яка є виключно її власністю, а також документи, написані українською мовою, які додаються до цього заповіту.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1
Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина, й ОСОБА_1 звернулась до третьої Вінницької державної нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом, проте державним нотаріусом третьої Вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_1 25.01.2010 р. було направлено лист за № 69/02-14, згідно якого у видачі свідоцтва про право на спадщину на заповітом їй було відмовлено, оскільки в тексті копії заповіту відсутні відомості про те, що останній було посвідчено нотаріусом; також державним нотаріусом їй було відмовлено у оформленні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки подана нею копія заповіту не відповідає вимогам ст. 601 Цивільного кодексу Республіки Італія, а тому нотаріус вважає, що поданий заповіт є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1257 ЦК України заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
З копії заповіту, наданого ОСОБА_1 випливає, що останній було надруковано, після чого його підписала ОСОБА_2, проте не був завірений нотаріально.
Чинним законодавством України, зокрема, ч. 2 ст. 215 ЦК України регламентовано, що нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач фактично прийняла спадщину, інші спадкоємці до державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не звертались, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що воля сторін правочину була направлена на досягнення певного правового результату, а саме: успадкування ОСОБА_1 нерухомого майна ОСОБА_2 після смерті останньої.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 23, 203, 204, 207, 214-215, 218, ЦПК України, ст. ст. 1257, 1297 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: