Справа № 1-177
2010 рік
16 лютого 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.,
при секретарі Савчук Т.М.,
за участю прокурора Янківа О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вінниці, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого шиномонтажником, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
02.11.2009 р. біля 20.30 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в приміщенні опорного пункту міліції Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області, розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Квятека, 16-а, куди його було доставлено інспектором патрульної служби БПС ГУМВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з мотивів помсти наніс ОСОБА_2 удар головою в обличчя.
Внаслідок нанесення ОСОБА_1 удару головою в обличчя ОСОБА_2 останньому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа без зміщення уламків, синця та саден на обличчі, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 3246 від 10.12.2009 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вчинив злочин за вищевикладених обставин.
Так, 02.11.2009 р. після вживання алкоголю вдома він пішов до свого знайомого, а коли повертався додому, його затримали працівники міліції, з якими у нього в подальшому виник конфлікт. Обставин конфлікту він не пам'ятає, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись дослідженням:
• протоколу огляду місця події від 02.11.2009 р., згідно якого оглянуто коридор службового приміщення опорного пункту міліції Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області та зафіксовано обстановку вчинення злочину (а. с. 3);
• протоколу медичного огляду № 5086 від 02.11.2009 р., згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння середнього ступеня (а. с. 17);
• висновок судово-медичної експертизи № 3246 від 11.11-10.12.2009 р., згідно якого у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому кісток носа без зміщення уламків, синця та саден на обличчі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а. с. 51);
• акту розслідування нещасного випадку (в тому числі й поранення), що стався 02.11.2009 р., згідно якого Нещасний випадок зі ст. сержантом міліції ОСОБА_2 стався в період проходження служби, при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки, боротьбі зі злочинністю (а. с. 58-59).
Аналізуючи пояснення ОСОБА_1, зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні було доведено факт нанесення останнім тілесних ушкоджень ОСОБА_2 при виконанні останнім службових обов'язків з охорони громадського порядку.
Суд дійшов до такого висновку, оскільки затримання ОСОБА_1 та подальша його доставка до опорного пункту міліції відбулась, у зв'язку з порушенням останнім громадського порядку для вирішення питання про подальше документування виявленого правопорушення, під час перебування в приміщенні опорного пункту ОСОБА_1 наніс удар працівнику міліції, внаслідок чого спричинив йому тілесні ушкодження.
За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, за ознаками умисного заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання.
Підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, у вчиненому розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи підсудного, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а покаранням необхідним і достатнім для його виправлення і попередження вчинення ними нових злочинів буде покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Суддя :