Справа № 22-а-3121/09 Головуючий 1-ої інстанції - Примаченко В.О.
Суддя-доповідач - Літвіна Н.М.
26 січня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
Головуючого судді Літвіної Н.М.
Суддів: Федорової Г.Г.
Хрімлі О.Г.
при секретарі Овчіннікові А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про стягнення невиплаченої пенсії як дитині війни, -
У вересня 2008 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом про стягнення з відповідача підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 2006 по 2008 роки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність та зобов»язано відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача заборгованість по виплаті надбавки до пенсії за період з січня 2006 року по 01 жовтня 2008 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Колегією суддів встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині на відповідність Конституції та законів України не переглядався, а тому відповідачем була проведена виплата вказаної допомоги у повному обсязі.
Крім того, судова колегія вважає, що позивачем було пропущено річний строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за 2006 рік, оскільки до суду звернувся за захистом своїх порушених прав 19 вересня 2008 року, а саме з порушенням річного строку позовної давності.
Докази поважності пропуску строку позовної давності в матеріалах справи відсутні. Таким чином, підстав для поновлення пропущеного строку немає. Отже, суд першої інстанції в цій частині виніс рішення яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
З приводу вимог позивача про стягнення надбавки до пенсії як дитині війни за 2007 рік колегія суддів вважає за можливе зазначити наступне.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст. 111 цього Закону.
Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.
Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою Законом України «Про Державний бюджет України», який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Оскільки предмет Закону України «Про Державний бюджет України» чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України підкреслив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
З урахуванням зазначеного, п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.
Однак, судом першої інстанції не було враховано, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з 19 вересня 2007 року, тобто з урахуванням річного строку позовної давності.
Що стосується вказаного підвищення до пенсії за 2008 рік, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Пунктом 41 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Між тим, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів» було визнано неконституційним з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що дітям війни допомога, у розмірі передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2008 рік підлягає виплаті з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року.
Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду та ухвалює нове рішення в разі порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 жовтня 2008 року - скасувати.
Постановити нове рішення, яким зобов»язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 невиплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 19 вересня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 жовтня 2008 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, тобто з 02 лютого 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлений 01 лютого 2010 року