г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3736/14-ц
Номер провадження 4-с/213/3/19
іменем України
02 січня 2019 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Князєвої Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
заявника ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу скаргу ОСОБА_2 на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровській області Мосейко А.Г., про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, постанов про арешт майна, постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності, постанов про стягнення з боржника витрат, зобов'язання приватного виконавця Мосейко А.Г. винести відповідні постанови,
ОСОБА_2 звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії приватного виконавця Мосейко А.Г., посилаючись на те, що:
постанови про арешт винесені всупереч вимогам ст.26, ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон);
приватний виконавець наклав арешт на все майно, не перевіривши, що між боржником та стягувачем укладено договір іпотеки;
накладення арешту на всі кошти призвело до того, що вона не може отримати заробітну плату.
Першочерговим порушенням зазначає невиконання суб'єктом оскарження вимог п.2 ст.34 Закону, у зв'язку з чим всі винесені після 19 жовтня 2018 року постанови є незаконними.
Просить скасувати:
постанову від 19 листопада 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57727718;
постанову про арешт всього майна від 19 листопада 2018;
постанову про арешт коштів від 19 листопада 2018 року.
У судовому засіданні заявник доповнила вимоги скарги, оскільки на момент розгляду справи їй стало відомо про винесення ще декількох постанов, які вона вважає незаконними.
Додатково просить скасувати:
постанову від 27 листопада 2018 року про відкриття виконавчого провадження № 57796360;
постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні № 57727718 від 29 листопада 2018 року;
всі постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в рамках виконавчих проваджень № 57727718 та 57796360.
Крім того просить зобов'язати приватного виконавця винести відповідні постанови.
Представник заінтересованої особи - АТ «Райфайзен Банк Авваль» у судове засідання, призначене на 10.30 годину 22 грудня 2018 року, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно.
Приватний виконавець Мосейко А.Г. надіслала на адресу суду відзив з доданими письмовими доказами, проти скарги заперечує, просить розглянути справу без її участі.
На виконання вимог ч.2 ст.450 ЦПК України 22 грудня 2018 року судом постановлена ухвала про розгляд скарги за відсутності зазначених осіб.
Вислухавши пояснення заявника та її представника, дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі факти.
25 червня 2018 року Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, на виконання рішення від 24 березня 2017 року, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором в розмірі 20450,47 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ становить 263978 гривень 37 копійок).
Форма та зміст виконавчого листа відповідає вимогам ч.1 ст.3 та ст.4 Закону.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року (а.с.4-5) зупинено виконання рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 березня 2017 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про наявність ухвали заявник, як боржник у виконавчому провадженні, повідомила приватного виконавця листом від 28 листопада 2018 року.
Постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2018 року (а.с.7-8) винесена відповідно до вимог ч.5 ст.26 Закону - на підставі заяви представника стягувача про примусове виконання, складеної 05 листопада 2018 року. Копію постанови надіслано сторонам 19 листопада 2018 року - вих.№ 1448 рекомендованою поштою.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 27 листопада 2018 року відкрито виконавче провадження № 57796360 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» судового збору в сумі 2930,03 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 29 листопада 2018 року, на виконання вимог ст.20, ст.51 Закону призначено суб'єкта оціночної діяльності для надання висновку про визначення вартості домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2
07 грудня 2018 року приватний виконавець Мосейко А.Г отримала повідомлення боржника про наявність ухвали про зупинення виконання рішення суду (вх. № 842) з доданою ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2018 року.
08 грудня 2018 року винесена постанова приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. про стягнення з боржника ОСОБА_2 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 299,78 грн, копія якої надіслана сторонам 08 грудня 2018 року (вих. № 1625).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 08 грудня 2018 року вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 213/3736/14-ц зупинено до закінчення перегляду справи судом. Копія постанови направлена 08 грудня 2018 року сторонам та до Верховного суду (вих. № 1626).
Зміст спірних правовідносин складає судовий контроль за виконанням судових рішень.
Судом не встановлено наявності передбачених ч.4 ст.4 Закону підстав для повернення виконавчого документу стягувачу.
Оскаржуваними постановами про відкриття виконавчого провадження права боржника, як сторони виконавчого провадження (ч.1 ст.19 Закону), не порушені.
Таким чином, суд вважає, що рішення про відкриття виконавчих проваджень прийнято суб'єктом оскарження відповідно до закону, в межах повноважень, права чи свободи заявника не було порушено.
Щодо обізнаності стягувача про наявність ухвали ВС про відкриття касаційного провадження від 19 жовтня 2018 року суд зазначає таке.
Підставою для розпочинання примусового виконання рішення є не заява стягувача, а виконавчий документ (ч.1 ст.26 Закону). Разом з тим Закон не пред'являє до змісту заяви стягувача конкретні вимоги - законодавець визначив лише право зазначення стягувачем певних відомостей - ч.3 ст.26 Закону.
Крім того, предметом оскарження у справі є дії виконавця, а отже суд не входить в обговорення відповідності вимогам законодавства дій (бездіяльності) стягувача - неповідомлення приватного виконавця про наявність ухвали суду касаційної інстанції.
Отже, посилання заявника на порушення суб'єктом оскарження при відкриття виконавчого провадження вимог Закону є безпідставним.
Підставою винесення постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 29 листопада 2018 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності є надання висновку про визначення вартості домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 - майна, що належить на праві власності ОСОБА_2 Із мотивувальної частини зазначеної постанови вбачається, що приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт зазначеного майна. Копія самої постанови суду не надана. Разом з тим із договору іпотеки № 014/08/11-17/036/08 від 01 вересня 2008 року, укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, вбачається, що житловий будинок № 5 по вул.Володарського в м.Кривому Розі є предметом іпотеки. Отже дії приватного виконавця відповідають вимогам ст.51 Закону, ст.33 Закону України «Про іпотеку», що регулюють порядок звернення стягнення на заставлене майно.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 19 листопада 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення. Копія постанови направлена 19 листопада 2018 року сторонам (вих. № 1450).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 19 листопада 2018 року накладено арешт на кошти, що належить боржнику та містяться на рахунках АТ КБ «Приватбанк», ПАТ АТ «Радабанк», ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Альфа-банк», ПАТ КБ «Укргазбанк», ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «ОТП Банк», АТ «Банк Кредит Дніпро», ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», та всіх інших рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом на у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 290576,08 грн. Копія постанови направлена 19 листопада 2018 року банківським установам (вих. № 1451).
Зміст спірних правовідносин складає судовий контроль за виконанням судових рішень.
Із наданих суду письмових доказів вбачається низка допущених суб'єктом оскарження порушень.
Частина 2 ст. 48, ч.5 ст.48, ч.1 ст.50 Закону передбачають порядок звернення стягнення на майно боржника: по-перше - звернення стягнення на кошти та інші цінності, по-друге - на інше майно, по-третє - на нерухоме майно (у разі, якщо кошти, цінності та інше майно відсутні).
Після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову, зміст якої має відповідати п.10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року в редакції від 07 листопада 2018 року (далі - Інструкція).
Приватним виконавцем не вжито заходів для виявлення коштів та цінностей, не реалізовано право, надане п. 4 ч. 3 ст.18 Закону, якому кореспондує обов'язок боржника допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому, або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
Разом з тим, умовою звернення стягнення на доходи боржника (заробітну плату, пенсію тощо) є відсутність у боржника інших коштів або відсутність чи недостатність майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум - ч.1 ст.68 Закону.
Суб'єктом оскарження зазначені вимоги не дотримано - не вжито заходів щодо встановлення у боржника наявного майна, коштів та цінностей - порушено порядок вчинення виконавчих дій. Крім того, ч.1 ст.48 Закону та п.7 розділу VIII Інструкції передбачено обов'язок виконавця винести постанову про звернення стягнення на майно божника. Винесення приватним виконавцем Мосейко А.Г. постанови про накладення арешту не можна вважати виконанням зазначеного обов'язку, оскільки арешт є тільки його складовою частиною (нарівні з вилученням майна та його примусовою реалізацією).
При накладенні арешту на кошти приватний виконавець не з'ясував, чи не є ці кошти доходами боржника, що перебувають на банківських рахунках.
Суд дійшов висновку про порушення суб'єктом оскарження порядку накладення арешту, отже в цій частині скарга має бути задоволена.
Не є правомірним і винесення постанови від 08 грудня 2018 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 299,78 грн, оскільки про наявність ухвали Верховного Суду про зупинення виконання рішення Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області приватному виконавцю стало відомо 07 грудня 2018 року.
Вимоги заявника про скасування інших постанов про стягнення витрат виконавчого провадження є безпредметними, оскільки наданими суду письмовими доказами не встановлено факту винесення буд-яких інших, крім зазначеної вище, постанов в рамках виконавчих проваджень № 57727718 та № 57796360.
Щодо вимог про зобов'язання приватного виконавця винести відповідні постанови, слід зазначити, що суд не має права зобов'язувати приватного виконавця до вчинення тих дій, які згідно з Законом можуть здійснюватися лише виконавцем.
Відповідно вимоги заявника підлягають частковому задоволенню.
Згідно з п.18 розділу Ш Інструкції зупинення вчинення виконавчих дій не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.
Таким чином, усунення приватним виконавцем виявлених порушень (в т.ч. шляхом приведення постанов у відповідність з вимогами Закону та Інструкції) має сприяти поновленню прав ОСОБА_2 як боржника у виконавчому провадженні.
Керуючись ст.ст.2, 5, ч.13 ст.7, ст.ст. 259-260, 263-265, 450 ЦПК України, ч.3, 4, 6 ст.10,11, п.4 ч.3 ст.18, ч.1 ст.19, ч.1, ч. 2, ч.5 ст 26, ч.2,ч.5 ст.48, ч.4 ст.50, ст.51 Закону України «Про виконавче провадження», ст.33 Закону України «Про іпотеку», п.18 розділу Ш, та п.7 розділу VIII, п.10 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, суд
Вимоги ОСОБА_2 на неправомірні дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровській області Мосейко А.Г., про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження, постанов про арешт майна, постанови про призначення суб'єкта оціночної діяльності, постанов про стягнення з боржника витрат, зобов'язання приватного виконавця Мосейко А.Г. винести відповідні постанови задовольнити частково.
Визнати неправомірними постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 19 листопада 2018 року про накладення арешту на кошти, що належать ОСОБА_2, та про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_2, винесені у виконавчому провадженні № 57727718.
Визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Мосейко А.Г. від 08 грудня 2018 року про стягнення з боржника ОСОБА_8 витрат на проведення виконавчих дій у сумі 299,78 грн.
У задоволенні інших вимог скарги відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Н. В. Князєва