справа№1340/5149/18
03 січня 2019 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - Петречківа Н.-Д.Я.
представника відповідача - Филипця Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія" звернулося з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту № 0021012 від 06.08.2018 та постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 073021 від 02.10.2018.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільними транспортом та оскаржуваного розрахунку та чеку видно, що вони не містять будь-яких характеристик в частині вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю, зокрема, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи була проведена повірка (метрологічна атестація) зважувального обладнання, та чи підлягало таке обладнання подальшому клеймуванню (пломбуванню) з видачею відповідного свідоцтва. Вважає, що без наявності таких даних не можна дійти висновку про правомірність дій відповідача, а тому оскаржувані розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь. На засіб вимірювальної техніки виданий сертифікат перевірки, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності та декларація про відповідність, які свідчать про відповідність засобу вимірювальної техніки вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам п. 5.2 ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (ОІМL R 134-1:2006, IDТ)». Вище вказані документи видані ДП «Харківстандартметрологією», яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України. Зважування проводилось на автомобільній дорозі Київ - Одеса 450 км +500 м де розміщена площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016р. До того ж обставина перевищення вагових параметрів зафіксована роздруківкою (талоном) від 06.08.2018р. № 201, який формується і видається автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування. На прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, які використовуються Укртрансбезпекою та її територіальними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю, видане свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 15.06.2018 року № 275/1, яке дійсне до 15.06.2019. Крім того, зазначає, що оскільки з моменту введення в експлуатацію нового засобу вимірювальної техніки, на який видані сертифікат перевірки типу, сертифікат відповідності та декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту №94, не пройшов 1 рік, то термін проведення періодичної повірки ще не настав.
Ухвалою суду від 06.11.2018 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити.
Суд дослідив матеріали справи, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та встановив наступне.
06.08.2018р. контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку на автомобільній дорозі Київ - Одеса 450 км + 500 м проводилась рейдова перевірка у пункті габаритно-вагового контролю транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою КМУ №422 від 20.05.2013р. (далі - Порядок №422), був зупинений транспортний засіб марки DAF Krone з номерним знаком ВС 6262СР.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу DAF Krone з номерним знаком ВС 6262СР було встановлено, що навантаження на одиничну вісь становило 13,06 т при нормативно допустимому 11 т. Про вказані вище дані результатів габаритно-вагового контролю свідчить талон про зважування № 201 від 06.08.2018.
Відповідно до ч. 4 п. 4 Порядку №1007/1207 та на підставі талону про зважування № 201 від 06.08.2018, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки у Одеській області було складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю.
Зважування проводилось на автомобільній дорозі Київ - Одеса 450 км +500 м, де розміщена площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016.
Крім того, обставину перевищення вагових параметрів зафіксовано роздруківкою (талоном) від 06.08.2018 №201, який формується і видається автоматично, що унеможливлює втручання особи в результати зважування.
За результатами проходження зазначеного контролю було встановлено перевищення нормативно-встановлених параметрів на другу вісь на 1,84 т (13,06 т при нормативно допустимій - 11,22 т).
У зв'язку з виявленими під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам, контролюючими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 06.08.2018 №067481.
Відповідно до Акту було виявлено порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, а саме відсутній дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами в разі перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень.
На підставі акту відповідачем 02 серпня 2018 р. був здійснений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування за пройдену відстань у 454 км, у загальному розмірі 367,74 євро, а 02 жовтня 2018 р. - винесено постанову про застосування адміністративно- господарського штрафу № 073021 в розмірі 1700,00 грн.
Перевізник не вжив заходів щодо приведення вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і не вніс плату за проїзд до місця проведення перевірки.
Не погодившись із розрахунком плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна транспортна експедиційна компанія" звернулося з позовом до суду.
При ухваленні рішення суд керувався наступним.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про дорожній рух", Законом України "Про автомобільні дороги", Законом України "Про автомобільний транспорт", Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 ст. 60 Закону "Про автомобільний транспорт" №2344-Ш за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567(далі по тексту - Порядок №1567).
У відповідності до пункту 15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344- ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Приписами статті 48 Закону №2344- ІІІ визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рухавтомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Таким чином, законодавство зобов'язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.
Відповідно до п. 16 Порядку №1567, під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.
Пунктом 1, підпунктами 2, 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. (пункт 8 Положення).
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Управлінню Укртрансбезпеки в Одеській області надано право здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок №1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
При цьому, за приписами пункту 13 Порядку № 1567 графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Згідно із пунктами 14, 16 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.
Під час рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.
Перевіряючи доводи учасників справи щодо процедури здійснення габаритно-вагового контролю, суд враховує, що механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.
Згідно з підпунктом 4 пункту 2, пунктом 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.
За змістом підпункту 3 пункту 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Так відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF Krone з номерним знаком ВС 6262СР було встановлено, що навантаження на одиничну вісь становило 13,06 т при нормативно допустимому 11 т.
Відтак під час здійснення органом Укртрансбезпеки габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу.
Згідно з пунктами 18, 20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 року №198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.
Частиною другою статті 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Також відповідно до статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини третьої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Згідно з вимогами пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданого перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Таким чином, наведеними нормами встановлено обов'язок перевізника отримати дозвіл при перевезенні вантажу з перевищенням габаритно-вагових параметрів.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
З наведеного випливає, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху заборонено порушувати встановлені ним габаритно-вагові параметри у разі перевезення подільних вантажів.
Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не долучено доказів на підтвердження того, що позивач звертався до уповноважених органів з метою отримання дозволу на здійснення перевезення вантажу.
Судом береться до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування" прийнята з метою збереження дорожнього покриття доріг.
Отже, плата за проїзд великовагового транспортного засобу в разі перевищення нормативу повинна стягуватися за пройдену по дорожньому покриттю відстань саме з метою збереження покриття, яке експлуатувалося таким транспортним засобом. Можливість оплати за лише пройдену частину маршруту по території України законодавцем визначена на випадок виконання приписів пункту 23 Порядку №879 якщо власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа провів габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами. Плата за проїзд є формою відповідальності особи, що застосовується як засіб державного примусу та контролю, передбачений зокрема, Законом України "Про автомобільний транспорт", постановою №30 та постановою №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування", покладаючи на правопорушників додаткові обтяження у вигляді впливу на їх фінансовий стан.
Відповідно до вимог пункту 30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.
Пунктом 2 Ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року№879, встановлено наступні ставки плати за проїзд для великовагових транспортних засобів з перевищенням допустимих осьових навантажень: до 5 відсотків включно - 0,05 євро, від 5 до 10 відсотків включно - 0,1 євро, від 10 до 20 відсотків включно 0,27 євро, понад 20 відсотків за кожні наступні 5 відсотків - 0,15 євро.
При цьому згідно пунктів 31, 31-1 Порядку №879 для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Щодо твердження позивача про те, що з акту проведення перевірки та оскаржуваного розрахунку та чеку не видно, якими саме вагами проводилось зважування транспортного засобу позивача, який відсоток похибки таких ваг, чи була проведена повірка (метрологічна атестація) зважувального обладнання, та чи підлягало таке обладнання подальшому клеймуванню (пломбуванню) з видачею відповідного свідоцтва суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що зважування проводилось приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь.
На засіб вимірювальної техніки виданий сертифікат перевірки, який зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності та декларація про відповідність, які свідчать про відповідність засобу вимірювальної техніки вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підтверджено шляхом перевірки відповідності вимогам п. 5.2 ДСТУ ОІМL R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (ОІМL R 134-1:2006, IDТ)».
Вище вказані документи видані ДП «Харківстандартметрологією», яке є уповноваженим органом метрології, стандартизації, сертифікації і оцінки відповідності, системи управління та випробування продукції Мінекономрозвитку України.
Зважування проводилось на автомобільній дорозі Київ - Одеса 450 км +500 м де розміщена площадка для проведення габаритно-вагового контролю, яка відповідає розділу II. Вимоги до пересувного пункту габаритно-вагового контролю, що затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №255 від 28.07.2016.
03.07.2014р. набрав чинності Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1314-УІІ від 05.06.2014, яким поняття «метрологічна атестація» не передбачено.
Пунктом 9 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність» зазначено наступне.
Кабінету Міністрів України до набрання чинності цим Законом:
- забезпечити прийняття технічних регламентів, вимогам яких відповідно до цього Закону повинні відповідати засоби вимірювальної техніки;
- забезпечити призначення органів з оцінки відповідності для проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів;
- подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом;
- забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;
- забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів, а також нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України №94 від 13.01.2016 затверджено Технічний регламент законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (далі - Технічний регламент).
Дія Технічного регламенту поширюється на засоби вимірювальної техніки, перелік яких наведено у додатку 1. Серед переліку засобів вимірювальної техніки, зокрема позицією №52 додатку 1 Технічного регламенту, зазначені прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, (процедури оцінки відповідності* В+D, або В+F, або G)
Згідно з пунктом 4 Технічного регламенту оцінка відповідності - це процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.
Відповідно до пункту 5 Технічного регламенту технічні специфікації - це документи (в тому числі міжнародні стандарти, нормативні документи Міжнародної організації законодавчої метрології), що встановлюють технічні вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 15 Технічного регламенту виробники складають технічну документацію, зазначену у пунктах 48-52 цього Технічного регламенту та виконують відповідну процедуру оцінки відповідності, наведену в пункті 47 цього Технічного регламенту, або забезпечують її виконання.
Пунктом 47 Технічного регламенту передбачено, що оцінка відповідності засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам, що до них застосовуються, повинна проводитися за вибором виробника шляхом застосування однієї з процедур оцінки відповідності, наведених у додатку 1, відповідно до додатка 3.
Пунктом 16 Технічного регламенту передбачено, якщо відповідність засобів вимірювальної техніки вимогам цього Технічного регламенту, що до них застосовуються, було підтверджено встановленою процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність згідно з пунктами 53-56 цього Технічного регламенту і наносять знак відповідності та додаткове метрологічне маркування згідно з пунктами 57-70 цього Технічного регламенту.
До матеріалів справи долучено копію декларації про відповідність №4 від 06.12.2017.
Вказана декларація підтверджує, що прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання на вісь 020Т-АЯ, який використовувався 06.08.2018р. для габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до пункту 43 Технічного регламенту перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам, наведених у додатку 2, затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.
Пунктом 44 Технічного регламенту передбачено, що відповідність засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам, наведеним у додатку 2, може бути також забезпечена шляхом застосування технічних специфікацій, посилання на які (або на переліки частин яких) розміщено на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку.
У пункті 45 Технічного регламенту зазначено, що відповідність засобів вимірювальної техніки національним стандартам з переліку національних стандартів або їх частинам, а також технічним специфікаціям, зазначеним у пункті 44 цього Технічного регламенту, або їх частинам надає презумпцію відповідності таких засобів суттєвим вимогам, викладеним у додатку 2.
Як вбачається з декларації про відповідність засобу вимірювальної техніки №4 від 06.12.2017 виробник підтвердив перевірку засобу вимірювальної техніки вимогам п. 5.2 національного стандарту ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Частина 1. Загальні технічні вимоги та методи випробування (OLML R 134-1:2006, IDT)».
Додаток 3 до Технічного регламенту визначає процедури оцінки відповідності, зокрема, Модуль В (перевірка типу).
Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Технічного регламенту, перевірки типу - це частина процедури оцінки відповідності, згідно з якою призначений орган досліджує технічний проект засобу вимірювальної техніки, який призначений для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології та перевіряє і підтверджує його відповідність Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які застосовуються до зазначеного засобу.
Пунктом 6 Додатку 3 до Технічного регламенту передбачено, що у разі коли тип засобу вимірювальної техніки відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробникові сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, який повинен містити найменування та адресу виробника, результати перевірки, умови (якщо такі є) його чинності та необхідні дані для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката перевірки типу можуть додаватися один або кілька додатків.
На прилади автоматизовані для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь, які використовуються Укртрансбезпекою та її територіальними органами під час здійснення габаритно-вагового контролю, видане свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 15.06.2018 року № 275/1, яке дійсне до 15.06.2019.
Пунктом 28 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F (відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки) передбачено, що відповідність типу за результатами перевірки засобів вимірювальної техніки - частина процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує зобов'язання, викладені у пунктах 29, 33, 38 і 39 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що засоби вимірювальної техніки, які пройшли перевірку відповідно до положень пункту 30 цього додатка, відповідають типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених засобів.
Пунктом 30 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F передбачено, що призначений орган, обраний виробником, проводить відповідні дослідження і випробування (або доручає їх проведення) для перевірки відповідності засобу вимірювальної техніки типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту.
Відповідно до пункту 32 Додатку 3 до Технічного регламенту Модуль F, призначений орган видає сертифікат відповідності щодо проведених досліджень та випробувань і наносить свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений засіб вимірювальної техніки або доручає його нанесення під свою відповідальність.
Даний сертифікат зареєстрований в реєстрі органу з оцінки відповідності за N2UA.TR.002CT.0115 -17.
Згідно з пунктом 4 Технічного регламенту введення в експлуатацію - це використання засобу вимірювальної техніки за призначенням споживачем (користувачем) в Україні в перший раз, а оцінка відповідності - це процес доведення того, що суттєві вимоги цього Технічного регламенту, які стосуються засобів вимірювальної техніки, були виконані.
Суд зазначає, що періодична повірка засобів вимірювальної техніки проводиться за методикою, яка зазначена в п. 5.3.1 ДСТУ OLML R 134-1:2010. Міжповірочний інтервал - 1 рік (наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 від 13.10.2016).
В даному випадку, оскільки з моменту введення в експлуатацію нового засобу вимірювальної техніки, на який видані сертифікат перевірки типу, сертифікат відповідності та декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту №94, не пройшов 1 рік, то термін проведення періодичної повірки ще не настав.
Щодо наявності свідоцтва про повірку ваг відповідно до первинної повірки суд зазначає наступне.
Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність», зокрема стаття 1 Закону, дає визначення поняттю «первинна повірка засобів вимірювальної техніки» - повірка засобів вимірювальної техніки, що не були повірені раніше.
Частиною 1 статті 16 цього ж Закону вказано, що оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, у тому числі первинна повірка та затвердження типу засобів вимірювальної техніки, проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами.
Технічним регламентом №94 первинна повірка не передбачена, водночас передбачена оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів, в тому числі затвердження типу засобів вимірювальної техніки.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що Укртрансбезпеки в особі управління Укртрансінспекції в Одеській області здійснювала контроль за дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень відповідно до чинного законодавства.
Враховуючи встановлені при розгляді справи обставини, суд дійшов висновку, що доводи позивача, наведені у позовній заяві, не спростовують факт перевищення нормативно допустимого вагового (осьового) навантаження транспортного засобу, оскаржуваний розрахунок плати за проїзд та постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 073021 від 02.10.2018 є правильними та такими, що відповідає вимогам Порядку №879, а тому не підлягає скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.01.2019.
Суддя Р.М. Брильовський