03 січня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2206/18
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
з участю секретаря судового засідання Мацюк Г.С.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Волиньвугілля" до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,
Державне підприємство "Волиньвугілля" (далі ДП «Волиньвугілля», позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 05.10.2018 №ВЛ 612/403/АВ/ЗБ та №ВЛ 612/403/АВ/МГ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.09.2018 року №1153 відповідачем проведено інспекційне відвідування ДП «Волиньвугілля» з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за результатами якого складений акт інспекційного відвідування від 13.09.2018 №ВЛ 612/403/АВ та вручений припис про усунення виявлених порушень №ВЛ 612/403/АВ/П.
Позивач посилається на те, що припис про усунення виявлених порушень винесено відповідачем одночасно зі складенням акту інспекційного відвідування, що, на думку позивача, порушило його право на подання зауважень на акт інспекційного відвідування. Зазначає, що оскаржувані постанови про накладення штрафу винесені 05.10.2018, тобто до моменту виконання припису, термін виконання якого 13.10.2018.
Крім того, відповідач при винесенні оскаржуваних постанов не врахував, що на момент інспекційного відвідування ДП «Волиньвугілля» знаходилося у скрутному матеріальному становищі. Неналежне фінансування ДП «Волиньвугілля» та відсутність достатньої продукції (вугілля) для реалізації позбавило позивача можливості виконувати свої зобов'язання перед працівниками і відповідно стало наслідком виникнення великого боргу перед працюючими та звільненими робітниками.
Позивач не погоджується з постановою відповідача від 05.10.2018 №ВЛ 612/403/АВ/МГ, якою накладено штраф на ДП "Волиньвугілля" за порушення ст. 107 КЗпП України, на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України - за не проведення оплати в подвійному розмірі роботи у святкові дні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 Вказує на те, відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом.
Відповідно до п. 8.3 розділу 8 «Робочий час, час відпочинку» Колективного договору, укладеного між ДП «Волиньвугілля» та профспілковим комітетом, працівнику надаються два вихідні дні на тиждень. Загальним вихідним днем є неділя, крім робіт на процесах, що забезпечують життєдіяльність підприємства, згідно додатку №2. Зазначений перелік є невід'ємною частиною Правил внутрішнього трудового розпорядку. Згідно п.5.1 розділу 5 «Робочий час та його використання» Правил внутрішнього трудового розпорядку ДП «Волиньвугілля» визначено, що робоча доба при 12-годинній тривалості робочої зміни починається з 20.00 год. та закінчується о 7.59 год. наступної доби. Оплата праці працівникам (диспетчери, контролери КПП) з 12-годинною тривалістю робочої зміни у святкові дні починаючи з 8.00 год. здійснюється у подвійному розмірі. Відтак, протягом періоду, що перевірявся, оплата праці працівникам, згідно графіку виходів проводиться згідно чинного законодавства у подвійному розмірі.
З наведених підстав просить позов задовольнити.
У відзиві на позов представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що у період з 05.09. 2018 по 13.09.2018 інспектором праці ОСОБА_8 було проведено інспекційне відвідування з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю на ДП "Волиньвугілля".
13.09. 2018 складений акт інспекційного відвідування №ВЛ 612/403/АВ та припис №612/403/АВ/П про усунення виявлених порушень. При цьому, акт інспекційного відвідування №ВЛ 612/403/АВ підписано уповноваженою особою ДП "Волиньвугілля" без вказівки на наявність будь-яких зауважень. Жодних скарг на припис від позивача на адресу Управління Держпраці у Волинській області не надходило також. Згідно з пп. 2 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, оскаржувані постанови про накладення штрафу були винесені на підставі акта інспекційного відвідування №ВЛ 612/403/АВ, тоді як припис про усунення виявлених порушень не є підставою для винесення постанови про накладення штрафу, а тому процедура винесення припису не стосується оскаржуваних постанов та виходить за межі даного судового провадження.
Відповідно до п. 29 Порядку заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Таким чином, заходи щодо притягнення об'єкта відвідування до відповідальності вживаються незалежно від факту усунення виявлених порушень.
Постановою від 05.10.2018 №ВЛ 612/403/АВ/МГ накладено штраф на ДП "Волиньвугілля" за порушення ст. 107 КЗпП України, на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України - за не проведення оплати в подвійному розмірі роботи у святкові дні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Згідно з вимогами статті 107 КЗпП України, робота у святкові дні працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками оплачується у подвійному розмірі, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки.
На думку позивача, святковий день розпочинається для працівників лише тоді, коли початок їх зміни припадає саме на святковий день, але не тоді святковий день наступає під час робочої зміни. Водночас, відповідач звертає увагу на те, що оплата в зазначеному(подвійному) розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий день.
Зазначає, що для ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 колективним договором була встановлена 12-годинна зміна, яка розпочинається о 20.00 та закінчується о 7.59 год. наступної доби. Тому, для вказаних працівників, початком робочої зміни (доби) є 20.00 година, а початком святкового дня 00.00 годин.
Таким чином, позивач був зобов'язаний провести оплату в подвійному розмірі за години роботи, які припадали на святковий день. Відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оплату праці» норми оплати праці за роботу в святкові дні є мінімальними державними гарантіями.
Постанова №ВЛ 612/403/АВ/ЗБ від 05.10. 2018 була винесена на підставі абзацу 3 ч. 2 статті 265 КЗпП України, тобто позивача було притягнуто до відповідальності за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі. При цьому, зазначив, що недостатнє фінансування та відсутність достатньої кількості продукції для реалізації, на які посилається позивач не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про працю, оскільки законодавець не ставить виплату заробітної плати в залежність від наявності у роботодавця коштів, а також не визначає підстав для звільнення від відповідальності у зв'язку з відсутністю коштів чи недостатністю фінансування.
З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що акт інспекційного відвідування № ВЛ 612/403/АВ від 13.09.2018 підписаний директором з економіки ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_9 без належних на це повноважень, а тому такий акт є недійсним.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з мотивів та підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просив суд в позові відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що підставі наказу Управління Держпраці у Волинській області від 03.09.2018 № 446-р та направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.09.2018 р. №1153, в період з 05.09.2018 по 13.09.2018 головними державними інспекторами праці ОСОБА_8 та ОСОБА_10 проведено інспекційне відвідування ДП "Волиньвугілля" з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю за період з 01.01.2015 року по дату інспекційного відвідування, за результатами якого був складений акт інспекційного відвідування від 13.09.2018 № ВЛ-612/403/АВ (а.с.8-15).
Згідно розділу ІІ «Опис стану додержання вимог законодавства про працю» та розділу ІІІ «Опис виявлених порушень» акту інспекційного відвідування, виявлено ряд порушень, зокрема:
- ч. 1, 2 статті 107 КЗпП України - не проведення оплати роботи у подвійному розмірі за роботу в святковий день. Зокрема, згідно рапорту на погодинний робочий місяць встановлено, що ОСОБА_3 07.03.2017 працював з 20 год. до 8 год. 08.03.2017; ОСОБА_4 24.08.2017 працював з 20 год. до 8 год. 25.08.2017; ОСОБА_5 та ОСОБА_6 06.01.2018 працювали з 20 год до 8 год. 07.01.2108; ОСОБА_7 07.04.2018 працював з 20 год до 8 год. 08.04.2018. Робота вищезазначених працівників у святкові дні 07.01.2017, 08.03.2017, 24.08.2017 та 08.04.2018 не оплачена в подвійному розмірі.
- ч. 1, 3 статті 115 КЗпП - порушення строків виплати заробітної плати. В установі має місце заборгованість із заробітної плати, а саме: станом на 13.09.2018 заборгованість із заробітної плати становить 1,185000 грн. Виплата заробітної плати проводиться один раз на місяць, що відображено в довідці про виплату заробітної плати за 2018 рік.
У зв'язку з виявленими порушеннями інспектором праці ОСОБА_8 13.09.2018 винесено припис про усунення виявлених порушень №ВЛ 612/403/АВ/П та надано строк для усунення порушень до 13.10.2018 (а.с.16-17).
Листом №1395/7.1/10-39 від 12.10.2018 ДП «Волиньвугілля» повідомило Управління Держпраці у Волинській області, що на усунення порушень виявлених під час інспекційного відвідування та зазначених в акті інспекційного відвідування № ВЛ612/403/АВ від 13.09.2018 заробітна плата за липень 2018 року в сумі 564,4 тис. грн. (85 осіб) виплачена 02.10.2018 та 05.10.2018 в повному обсязі, розрахункові в сумі 63 252,08 грн. (3 особи) виплачені 05.10.2018 в повному обсязі. При наступному поступленні коштів на рахунок підприємства буде виплачено заробітну плату за серпень 2018 року. Порушення зазначене в п.5 Припису «Робота в святковий день не оплачена в подвійному розмірі» підприємством не визнається та не розглядається як порушення, оскільки протягом періоду, що перевірявся, оплата праці працівникам згідно графіку виходів проводиться згідно чинного законодавства у подвійному розмірі. У вугільній промисловості зокрема, на ДП «Волиньвугілля», відповідно до колективного договору між ДП «Волиньвугілля» та профспілковим комітетом, п 5.1 розділу 5 «Робочий час та його використання» робоча доба при 12-годинній тривалості робочої зміни, починається з 8.00 год. і закінчується о 7.59 год. наступної доби. Оплата праці працівникам (диспетчери, контролери КПП) з 12-годинною тривалістю робочої зміни у святкові дні починаючи з 8.00 год. здійснюється у подвійному розмірі (а.с.18).
05.10.2018 першим заступником начальника управління Держпраці у Волинській області ОСОБА_11, за результатами розгляду акту інспекційного відвідування, прийнято постанову про накладення штрафу №ВЛ 612/403/АВ/ЗБ, якою на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України на ДП «Волиньвугілля» накладено штраф у розмірі 11 169,00 грн. та постанову №ВЛ 612/403/АВ/МГ, якою на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України на ДП «Волиньвугілля» накладено штраф у розмірі 186 150,00 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.43 ОСОБА_12 України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.
Згідно ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пп. 6 п.4 Положення № 96, Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Відповідно до пп. 5-1 п.6 Положення № 96, Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.
Згідно з п.7 Положення № 96, Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з ст.1 Закону України, від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877-V), заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Частиною 4 ст.2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються в тому числі, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
Згідно з ч.2 ст.7 Закону №877-V, на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. Частиною 6 цієї ж статті визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04. 2017 №295 (далі - Порядок № 295).
Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці з питань, зокрема оформлення трудових відносин.
Пунктом 5 Порядку №295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, у тому числі, за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення (п.19 Порядку №295).
Як встановлено судом, інспекторами Управління Держпраці у Волинській області проведено інспекційне відвідування ДП «Волиньвугілля» з метою здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування від 13.09.2018 р. № ВЛ-612/403/АВ (а.с.8-15).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509 у редакції від 16.05.2017 року затверджено «Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (далі - Порядок накладення штрафів).
Відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів, однією з підстав накладення штрафів за порушення законодавства про працю є акт про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Так, підставою для винесення оскаржуваних постанов, відповідно до пункту 2 Порядку накладення штрафів, став акт інспекційного відвідування від 13.09.2018 № ВЛ-612/403/АВ.
Під час інспекційного відвідування ДП "Волиньвугілля" виявлено та зафіксовано порушення вимог статті 107 КЗпП України - не проведення оплати роботи у подвійному розмірі за роботу в святкові дні. Зокрема, таким працівникам як ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Статтею 73 КЗпП України визначено, що до святкових днів належать: 1 січня - Новий рік; 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 травня - ОСОБА_3 праці; 9 травня - ОСОБА_3 перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (ОСОБА_3 перемоги); 28 червня - ОСОБА_12 України; 24 серпня - ОСОБА_12 незалежності України; 14 жовтня - ОСОБА_12 захисника України. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; один день (неділя) - Пасха (Великдень); один день (неділя) - Трійця.
Таким чином, 8 березня 2017 року, 24 серпня 2017 року, 7 січня 2018 року, 8 квітня 2018 (Пасха), за які не було проведено оплату в подвійному розмірі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, належать до святкових днів.
Водночас, згідно з вимогами статті 107 КЗпП України, робота у святкові дні працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками оплачується у подвійному розмірі, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки. Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий день.
Таким чином, позивач був зобов'язаний провести оплату в подвійному розмірі за години роботи, які припадали на святковий день.
Для ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 колективним договором ДП "Волиньвугілля" була встановлена 12-годинна зміна, яка розпочинається о 8.00 та закінчується о 7.59 год. наступної доби.
Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що святковий день повинен оплачуватися у подвійному розмірі працівникам лише за тієї умови, що початок їх зміни припадає саме на святковий день, адже святковий день може наступити і під час робочої зміни. Таким чином, для вказаних працівників, початком робочої зміни (доби) є 20.00 година, а початком святкового дня 00.00 годин. Тому починаючи з 00 годин і до закінчення робочої зміни (7.59) оплата праці працівникам повинна проводитися у подвійному розмірі, як за роботу у святкові дні.
Так, ОСОБА_3 не було проведено оплату в подвійному розмірі за роботу 08.03.2017, що підтверджується наступним: 1 Рапортом на погодинні роботи за березень 2017 року, в якому міститься відмітка про те, що 07.03.2017 ОСОБА_3 приступив до роботи у другу зміну тривалістю 12 годин.
Відповідно до умов колективного договору друга робоча зміна розпочинається о 20 годині.
Зміна, яка розпочалася 07.03.2017 о 20 годині, закінчилася 08.03.2017 о 8 годині. Таким чином, час з 00:00 годин до 8:00 08.03.2017 був часом роботи у святковий день.
Водночас, в графі "Години фактичні. Вихідні, святкові" рапорту на погодинні роботи за березень 2017 року зазначено - 0 годин.
2. Розрахунковою відомістю про нараховану заробітну плату за березень 2017 року, яка не містить коду 176, за яким здійснюються нарахування та виплата коштів за роботу у святковий день.
ОСОБА_4 не було проведено оплату в подвійному розмірі за роботу 24.08.2017, що підтверджується наступним:
1. Рапортом на погодинні роботи за серпень 2017 року, в якому міститься відмітка про те, що 23.08.2017 ОСОБА_4 приступив до роботи у другу зміну тривалістю 12 годин.
Відповідно до умов колективного договору друга робоча зміна розпочинається о 20 годині.
Зміна, яка розпочалася 23.08.2017 о 20 годині, закінчилася 24.08.2017 о 8 годині. Таким чином, час з 00:00 годин до 8:00 24.08.2017 був часом роботи у святковий день.
Водночас, в графі "Години фактичні. Вихідні, святкові" рапорту на погодинні роботи за серпень 2017 року зазначено - 0 годин.
2. Розрахунковою відомістю про нараховану заробітну плату за серпень 2017 року, яка не містить коду 176, за яким здійснюються нарахування та виплата коштів за роботу у святковий день.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було проведено оплату в подвійному розмірі за роботу 07.01. 2018 , що підтверджується наступним:
1. Рапортом на погодинні роботи за січень 2018 року, в якому міститься відмітка про те, що 06.01.2018 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приступили до роботи у другу зміну тривалістю 12 години.
Відповідно до умов колективного договору, друга робоча зміна розпочинається о 20 годині.
Зміна, яка розпочалася 06.01.2018 о 20 годині, закінчилася 07.01.2018 о 8 годині. Таким чином, час з 00:00 годин до 8:00 07.01.2018 був часом роботи у святковий день.
Водночас, в графі "Години фактичні. Вихідні, святкові" рапорту на погодинні роботи за січень 2018 року зазначено - 0 годин.
2. Розрахунковою відомістю про нараховану заробітну плату за січень 2018 року, яка не містить коду 176, за яким здійснюються нарахування та виплата коштів за роботу у святковий день.
ОСОБА_7 не було проведено оплату в подвійному розмірі за роботу 08.04.2018 (Пасха), що підтверджується наступним:
1. Рапортом на погодинні роботи за квітень 2018 року, в якому міститься відмітка про те, що 07.04.2018 ОСОБА_13 приступив до роботи у другу зміну тривалістю 12 години.
Відповідно до умов колективного договору, друга робоча зміна розпочинається о 20 годині.
Зміна, яка розпочалася 07.04.2018 о 20 годині, закінчилася 08.04.2018 о 8 годині. Таким чином, час з 00:00 годин до 8:00 08.04.2018 був часом роботи у святковий день.
Водночас, в графі "Години фактичні. Вихідні, святкові" рапорту на погодинні роботи за квітень 2018 року зазначено - 0 годин.
2. Розрахунковою відомістю про нараховану заробітну плату за квітень 2018 року, яка не містить коду 176, за яким здійснюються нарахування та виплата коштів за роботу у святковий день.
На підставі акту інспекційної перевірки відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 05.10.2018 №ВЛ 612/403/АВ/МГ, якою на ДП "Волиньвугілля" за порушення ст. 107 КЗпП України на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 186 150,00 грн. - за не проведення оплати в подвійному розмірі роботи у святкові дні.
Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці у 10-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом нд момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
ОСОБА_12 України (частина третя статті 43) встановлено право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У частині першій статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Норми оплати праці встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України. Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП тягне за собою накладення штрафу на юридичну та фізичну особу - підприємця, який використовує найману працю, у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 1 січня 2018 року установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3723 гривні.
Таким чином, розмір штрафу, накладений постановою від 05.10.2018 р. № ВЛ 612/403/АВ/МГ був розрахований так:
3723 * 5*10 = 186 150 гривень, де
3723 - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (13.09.2018 р.);
5 - кількість працівників, щодо яких скоєно порушення;
10 - кількість розмірів мінімальної заробітної плати.
Крім того, у ході інспекційного відвідування ДП "Волиньвугілля" виявлено та зафіксовано актом інспекційного відвідування №ВЛ 612/403/АВ від 13.09.2018 порушення вимог статті 115 КЗпП України - порушення строків виплати заробітної плати.
Станом на 13.09.2018 на ДП "Волиньвугілля" було виявлено заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 1185 тис. грн., що підтверджується інформаційною довідкою наданою в.о. генерального директора ОСОБА_14
Факт наявності заборгованості із заробітної плати позивачем не заперечується.
Відповідно до ч.1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Відповідно до вимог статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
На підставі акту інспекційної перевірки відповідачем винесено постанову від 05.10.2018 р. № 612/403/АВ/ЗБ, якою на ДП "Волиньвугілля" за порушення ст. 115 КЗпП України на підставі абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України накладено штраф у розмірі 11 169,00 грн. - за порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», з 01.01.2018 установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3723 гривні.
Таким чином, розмір штрафу, накладений постановою від 05.10.2018 № ВЛ 612/403/АВ/3Б був розрахований так:
3723 * 3 = 11 169 гривень, де
3723 - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (13.09.2018 р.);
3 - кількість розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, підстави та розмір штрафу, який накладений на ДП "Волиньвугілля" постановами про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.10.2018 №ВЛ612/403/АВ/3Б та №ВЛ612/403/АВ/МГ відповідають вимогам чинного в Україні законодавства та визначений вірно в межах частини другої статті 265 КЗпП України.
Щодо правомірності винесення припису про усунення виявлених порушень одночасно зі складенням акту інспекційного відвідування суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Суд зазначає, що акт інспекційного відвідування №ВЛ612/403/АВ підписано уповноваженою особою ДП "Волиньвугілля" без вказівки на наявність будь-яких зауважень.
Жодні зауваження до акта інспекційного відвідування після його отримання ДП «Волиньвугілля» до відповідача не надходили, що також свідчить про відсутність зауважень до акта.
Суд не бере до уваги пояснення представника позивача відносно того, що акт інспекційного відвідування підписаний не уповноваженою особою, оскільки представник ДП «Волиньвугілля» ознайомився з наказом та направленням на проведення інспекційного відвідування, допустив інспекторів Управління Держпраці у Волинській області до такої перевірки та підписав акт інспекційного відвідування №ВЛ612/403/АВ від імені в.о. генерального директора ДП «Волиньвугілля» ОСОБА_15 без жодних зауважень.
Окрім того, відповідно до пункту 30 Порядку, припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці.
Таким чином, у разі не згоди суб'єкта господарювання з винесеним приписом, у тому числі й у разі незгоди з процедурою його винесення, припис №ВЛ 612/403/АВ/П від 13.09.2018 міг бути оскарженим до керівника або заступника керівника Управління.
Водночас, жодних скарг на припис від позивача на адресу Управління не надходило.
Суд вказує на те, що оскаржувані постанови про накладення штрафу були винесені на підставі акта інспекційного відвідування №ВЛ 612/403/АВ (згідно з пп. 2 п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509), тоді як припис про усунення виявлених порушень не є підставою для винесення постанови про накладення штрафу, а тому процедура винесення припису не стосується оскаржуваних постанов та не є предметом судового розгляду.
Також суд зазначає, що недостатнє фінансування та відсутність достатньої кількості продукції для реалізації, на які посилається позивач, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення законодавства про працю, оскільки законодавець не ставить виплату заробітної плати в залежність від наявності у роботодавця коштів, а також не визначає підстав для звільнення від відповідальності у зв'язку з відсутністю коштів чи недостатністю фінансування.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду відповідач належними та допустимим доказами довів правомірність винесених Управлінням Держпраці у Волинській області постанов від 05.10.2018 №ВЛ 612/403/АВ/ЗБ та №ВЛ 612/403/АВ/МГ про накладення на ДП "Волиньвугілля" штрафу, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Державного підприємства "Волиньвугілля" до Управління Держпраці у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 05.10.2018 №ВЛ 612/403/АВ/ЗБ та №ВЛ 612/403/АВ/МГ відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 04 січня 2019 року.
ОСОБА_16 Димарчук