29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"04" січня 2019 р. Справа № 924/3/19
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., розглянувши без повідомлення заявника та інших учасників справи, матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позову, поданої товариством з обмеженою відповідальністю „Аделаїда-Еко”, с. Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області одночасно з пред'явленням позову
товариства з обмеженою відповідальністю "Аделаїда-Еко" с. Яворівка Новоград-Волинського району Житомирської області
до приватної виробничо - комерційної фірми "Поділля- агропродукт" м. Красилів Хмельницька область
про стягнення 787540,98 грн.
02 січня 2019 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю „Аделаїда-Еко” до приватного виробничо-комерційної фірми „Поділля-Агропродукт”, в якій просить стягнути 599466,04 грн. - неповернута фінансова допомога, 89328,64 грн. - пеня, 64538,30 грн. - інфляційні втрати, 34208,00 грн. - 3% річних у відповідності до договору про відступлення права вимоги (цесії) № 12/11/2018-9-СІ від 12.11.2018р.
Водночас, 02.01.2019 року товариством з обмеженою відповідальністю „Аделаїда-Еко” надіслано до суду заяву про забезпечення позову датовану 19.11.2018р., в якій просить вжити заходів по забезпеченню позову товариства з обмеженою відповідальністю „Аделаїда-Еко” до приватної виробничо-комерційної фірми „Поділля-Агропродукт” про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги № 111 від 12.10.2016р. шляхом накладення арешту в межах розміру ціни позову на: грошові кошти, що належать приватній виробничо-комерційній фірмі „Поділля-Агропродукт” (ЄДРПОУ 30528422) і знаходяться на банківських рахунках згідно переліку, зазначеного у заяві та будь-яких інших рахунках приватної виробничо-комерційної фірми „Поділля-Агропродукт”, які можуть бути виявлені в процесі виконавчого провадження; майно, належне приватній виробничо-комерційній фірмі „Поділля-Агропродукт” і заборони його відчуження.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.01.2019 року вказану заяву передано для розгляду судді Заверусі С.В.
В обґрунтування поданої заяви товариство з обмеженою відповідальністю „Аделаїда-Еко” зазначає, що, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, існують кримінальні провадження щодо відповідача, зокрема, кримінальне провадження № 32016240000000019 від 31.05.2016р. (неправомірне застосування спеціального режиму з податку на додану вартість та проведення безтоварних операцій) та кримінальне провадження № 1201540240000288 від 23.09.2015р. (незаконне заволодіння урожаєм сої). На думку заявника, враховуючи подання ним позовної заяви до приватної виробничо-комерційної фірми „Поділля-Агропродукт” про стягнення заборгованості, існує реальна загроза відчуження або пошкодження відповідачем наявного в нього майна навіть після ухвалення рішення по справі та, в подальшому, ускладнення виконання рішення суду.
Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 14, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
11.07.2018 року Верховний суд, розглядаючи справу № 509/5216/13-ц, зазначив, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Суд зазначає, що заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.
Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов'язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.
Поряд з цим, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заявник у поданій заяві про забезпечення позову просить, зокрема, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача (п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Слід зазначити, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності наведених обставин.
В той же час обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. При цьому, заявником не надано доказів, які б підтвердили, що накладення арешту на майно та грошові кошти приватної виробничо-комерційної фірми „Поділля-Агропродукт” не вплинуть на виробничу діяльність вказаної юридичної особи.
Крім того, позивачем у поданій заяві жодним чином не обґрунтовано, як невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову ускладнить виконання судового рішення, ухваленого за наслідками спору про стягнення заборгованості по договору про відступлення права вимоги (цесії), приймаючи до уваги відсутність оригіналу (копії) самого договору позики.
Разом з тим, хоча в заяві про забезпечення позову заявником зазначено банківські рахунки ПВКФ „Поділля-Агропродукт”, однак не надано суду підтвердження того, що у останньої на вказаних рахунках або будь-яких інших рахунках чи інших кредитно - фінансових установах наявні грошові кошти, на які може бути звернуто стягнення і які можуть з даних рахунків безпідставно зникнути.
На підтвердження підставності застосування заходів забезпечення позову товариством з обмеженою відповідальністю „Аделаїда-Еко” надано лише ухвали від 12.08.2016р. та від 13.07.2017р., однак зазначені докази не беруться судом до уваги, оскільки вказують, що кримінальні провадження перебувають ще на стадії досудового розслідування, а тому не є беззаперечним доказом того, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на час виконання рішення.
Таким чином, документи, подані заявником, не містять доказів на підтвердження інших причин, у зв'язку з якими, на думку ТОВ „Аделаїда-Еко”, необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або свідчити про ефективний захист порушеного права.
Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, співмірності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у забезпеченні позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю „Аделаїда-Еко” про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах розміру ціни позову на: грошові кошти, що належать приватній виробничо-комерційній фірмі „Поділля-Агропродукт” (ЄДРПОУ 30528422) і знаходяться на банківських рахунках згідно переліку, зазначеного у заяві та будь-яких інших рахунках приватної виробничо-комерційної фірми „Поділля-Агропродукт”, які можуть бути виявлені в процесі виконавчого провадження; майно, належне приватній виробничо-комерційній фірмі „Поділля-Агропродукт” і заборони його відчуження відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - заявнику (11789, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с. Яворівка, вул. Польова, 2);
3 - відповідачу (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Грушевського, 148).
Всім рекомендованим листом з повідомленням про вручення.