Рішення
13.12.2018 р. м. Ужгород Справа № 907/710/17
За позовом Рахівської міської ради, м. Рахів
до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Ужгородський коньячний завод”, м. Ужгород
про зобов'язання власника - ОСОБА_1 підприємства “Ужгородський коньячний завод” вчинити дії, а саме, подати заяву про припинення прав власності на нерухоме майно до суб'єкта, уповноваженого на здійснення реєстраційних дій, визначених ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” щодо комплексу будівель, реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8032234, що знаходиться за адресою: м. Рахів, вул. Б.Хмельницького, буд. 45 у зв'язку із його знищенням (з врахуванням заяви про зміну предмету позову),
Суддя господарського суду - Пригара Л.І.
Секретар судового засідання - Тягнибок К.О.
представники:
Позивача -
Відповідача -
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 27.09.2017 року суддею Андрейчук Л.В. порушено провадження у справі № 907/710/17.
В ході судового розгляду спору, позивачем подано клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи. Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.10.2017 року (суддя Андрейчук Л.В.) зазначене клопотання задоволено. Призначено судову земельно-технічну експертизу та доручено її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 907/710/17 до отримання результатів судової земельно- технічної експертизи зупинено.
13.07.2018 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи повернуто до господарського суду Закарпатської області без виконання у зв'язку з непроведенням оплати вартості експертизи та ненаданням позивачем витребуваних документів.
При цьому, позивачем подано до господарського суду Закарпатської області висновок судової земельно-технічної експертизи № 329/18 від 13.04.18 року, складений Науково-дослідним інститутом судових експертиз та права на замовлення позивача.
Розпорядженням керівника апарату господарського суду Закарпатської області від 31.07.2018 року № 02-02/176/18 у зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді Андрейчука Л.В., що унеможливлює продовження ним розгляду даної справи, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 907/710/17.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями господарського суду Закарпатської області від 31.07.2018 року, справу № 907/710/17 розподілено судді Пригарі Л.І.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.08.2018 року справу № 907/710/17 прийнято до провадження суддею Пригарою Л.І. та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого провадження.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 29.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 907/710/17 і справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивач позовні вимоги просить задоволити повністю з врахуванням заяви про зміну предмету позову. Заявлені у поданій суду позовній заяві вимоги про скасування запису в реєстрі прав власності на нерухоме майно щодо реєстрації за ОП “Ужгородський коньячний завод” права власності на комплекс будівель, позивач обґрунтував тим, що 23.12.2004 року між ВАТ “Рахівська реалізаційна база” та ОСОБА_1 підприємством “Ужгородський коньячний завод” було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель № 1557, про що 30.12.2004 року Рахівським районним БТІ було вчинено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 підприємства, реєстраційний номер 8032234. В подальшому, відповідач звернувся до Рахівської міської ради із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, про що 10.12.2007 року 23-ю сесією 5-го скликання міської ради було прийнято рішення № 348 “Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення забудованої земельної ділянки в користування на умовах оренди”.
25.02.2008 року між Рахівською міською радою та ОП “Ужгородський коньячний завод” було укладено Угоду № 49 про тимчасове використання земельної ділянки для обслуговування будівель ВАТ “Рахівська реалізаційна база”.
Позивач зазначає про те, що в грудні 2014 року ОП “Ужгородський коньячний завод” було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди для обслуговування комплексу, який знаходиться за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, кадастровий номер 21236101100:31:002:0031, проте, при розгляді даного проекту щодо його затвердження, на сесії міської ради рішення по даному питанню прийнято не було, так як не набрало необхідної кількості голосів депутатів.
В подальшому, 14.04.2016 року постійною комісією з питань регулювання земельних відносин та містобудування Рахівської міської ради за участю інженера інвентаризації нерухомого майна КП “Бюро технічної інвентаризації” Рахівської районної ради було проведено обстеження земельної ділянки за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45. За результатами обстеження складено акт, яким встановлено, що земельна ділянка не забудована, тобто, відсутні об'єкти нерухомого майна (комплекс будівель), які зазначені у Витязі про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.12.2004 року та проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (комплексу). Наголошує на тому, що в Реєстрі прав власності на нерухоме майно містяться відомості про право власності відповідача на комплекс будівель, який фактично не існує. Стверджує про те, що ОП “Ужгородський коньячний завод” необхідно звернутися до відділу державної реєстрації прав власності із заявою про припинення права власності на комплекс будівель за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45.
При цьому, як зазначає позивач, відповідач відмовляється від такого звернення, про що свідчить подання позову до Рахівського районного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Рахівською міською радою щодо затвердження проекту землеустрою про відведення забудованої земельної ділянки в користування на умовах оренди для обслуговування комплексу будівель. 01.03.2017 року Рахівським районним судом Закарпатської області винесено рішення у справі № 305/270/16-а про задоволення позову. Як власник земельної ділянки, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав, а саме, права розпоряджатися земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, кадастровий номер 2123610100:31:002:0034, яка на даний час вільна від забудови. Реєстрація права власності на комплекс будівель, що на даний момент не існують, порушує право територіальної громади. Єдиним вирішенням спірного питання позивач вважає захист у судовому порядку, шляхом скасування державної? реєстрації права власності ОП “Ужгородський коньячний завод” на комплекс будівель, що знаходяться за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, який на даний момент фактично не існує у зв'язку із його знищенням.
Відповідач надісланим відзивом на позовну заяву проти задоволення позову заперечує, вважає його необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволені в повному обсязі. При цьому, вказує на те, що право власності на комплекс будівель ВАТ “Рахівська реалізаційна база” у відповідача виникло на підставі цивільно-правової? угоди, а саме, договору купівлі - продажу від 23.12.2004 року № 1557. На думку відповідача, твердження позивача про те, що право власності у відповідача на комплекс будівель припинилося, є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства України, оскільки у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення, за заявою власника, змін до державного реєстру прав на нерухоме майно. Припинення права власності на таке нерухоме майно можливо виключно за ініціативою власника такого майна. Крім того, відповідач не є суб'єктом, який уповноважений на здійснення реєстраційних дій та скасування записів в Єдиному державному реєстрі прав на нерухоме майно. Позивачем не доведено в належному порядку та допустимими доказами використання відповідачем права власності на шкоду правам та законним інтересам позивача, порушення його прав та інтересів.
Надалі, позивач подав суду заяву про зміну предмету позову, якою змінив прохальну частину позову. Просить суд зобов'язати власника - ОП “Ужгородський коньячний завод” вчинити дії, а саме, подати заяву про припинення права власності на нерухоме майно до суб'єкта, уповноваженого на здійснення реєстраційних дій, визначених ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та і?х обтяжень” щодо комплексу будівель, реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8032234, що знаходиться за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, буд. 45, у зв'язку з його знищенням.
Поданим суду поясненням на відзив відповідача, позивач просить змінені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, мотивуючи тим, що знищення майна ОП “Ужгородський коньячний завод” є однією з підстав припинення права власності у встановленому законом порядку. У разі знищення майна, право на яке підлягає державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту внесення змін до державного реєстру. Припинення права власності на таке майно пов'язується з фактом звернення власника до відповідного органу та наявністю рішення цього органу про виключення знищеної речі з державного реєстру. З моменту внесення відповідних змін до реєстру, припиняється право на це майно. Підставою подання позову міською радою є фактична відсутність нерухомого майна, про яке у Реєстрі прав власності на нерухоме майно міститься запис про право власності відповідача на комплекс будівель.
Позивач у відповіді від 13.09.2018 року підтвердив свою позицію, викладену в позовній заяві та поясненнях на відзив. Додатково зазначив, що земельна ділянка за адресою м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, буд. 45 належала ВАТ “Рахівська реалізаційна база” на праві постійного користування землею відповідно до Державного акту. Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення забудованої земельної ділянки в користування на умовах оренди для обслуговування комплексу будівель було надано строком на три місяці. Вищенаведений проект був виготовлений підприємством в грудні 2014 року (по спливу семи років) і при його розгляді щодо затвердження сесією міської ради, рішення прийнято не було, оскільки не набрало необхідної кількості голосів депутатів (депутати вказували про відсутність нерухомого майна на вказаній земельній ділянці). Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи № 329/18 від 13.04.2018 року Науково-дослідного інституту судових експертиз та права, а також інших доказів, об'єкти нерухомого майна на вищевказаній земельній ділянці відсутні. Відповідач відмовляється від звернення до реєстратора щодо припинення права власності, про що свідчить подання позову до Рахівського районного суду про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії Рахівською міською радою щодо затвердження проекту землеустрою про відведення забудованої земельної ділянки в користування на умовах оренди для обслуговування комплексу будівель.
Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17.09.2018 року просить відмовити в задоволені позову Рахівській міській раді щодо зобов'язання власника ОП “Ужгородський коньячний завод” вчинити дії, а саме, подати заяву про припинення права власності на нерухоме майно до суб'єкта, уповноваженого на здійснення реєстраційних дій, визначених ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, щодо комплексу будівель ВАТ “Рахівська реалізаційна база”, що знаходиться за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45 у зв'язку з його знищенням, в повному обсязі, з мотивів, зазначених в раніше поданому відзиві. Додатково вказує, що особу може бути позбавлено її власності, у тому числі і права користування, лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності повинно бути дотримано принцип справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Посилання позивача на несвоєчасне виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в користування на умовах оренди, за переконанням відповідача, не відносяться ні до предмету позову, ні до підстав припинення права власності. Відповідачем вживаються всі можливі дії та заходи, щодо реалізації ним обов'язків власника, в той час, як право власності є непорушним, а дії позивача є незаконним втручанням в його реалізацію. Наданий позивачем висновок судової земельно-технічної експертизи № 329/18 від 13.04.2018 року приватної установи Науково-дослідного інституту судових експертиз та права, якою ніби встановлено, що об'єкти нерухомого майна на вищезазначеній ділянці відсутні, не можна вважати допустимим доказом, так як експертизу було проведено та замовлено на вимогу зацікавленої сторони, з наданих на власний розсуд матеріалів (документів), а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.10.2018 року про призначення судової земельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз, позивачем не виконано. Крім того, як стверджує відповідач, позивачем не доведено в належному порядку та допустимими доказами використання відповідачем свого права власності на шкоду правам та законним інтересам Рахівської міської ради, та яким чином відповідач порушує законні права та інтереси позивача.
Позивач у запереченні на відзив від 28.09.2018 року № 1187 просить свій позов задовольнити і додатково вказує, що за умови відсутності нерухомого майна, у зв'язку з його знищенням, дані реєстру є такими, що не відповідають дійсності. Судова земельно-технічна експертиза проведена у відповідності до чинного законодавства. Земельна ділянка за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, кадастровий номер 2123610100:31:002:0034, цільове призначення 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, є комунальною власністю. Вона не використовується позивачем за цільовим призначенням.
Позивач у відповіді від 26.10.2018 року просить суд позов задовольнити. В доповнення до раніше поданих пояснень зазначає, що власником земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Рахів, вул. Б.Хмельницького, 45, загальною площею 1,0196 га, кадастровий номер 2123610100:31:002:0034 є територіальна громада міста Рахів. Повноваження щодо розпорядження даною земельною ділянкою, відповідно до закону, надано міській раді. В графічних матеріалах проекту землеустрою, розробленому за замовленням відповідача, відображено земельну ділянку, де схематично зазначено будівлі, їх розміщення та в експлікації наведено площу кожної з будівель. За умови наявності даних об'єктів, представлений на затвердження проект землеустрою був би погоджений і відповідач зміг би пройти всю передбачену вимогами земельного законодавства процедуру щодо укладення договору оренди та реєстрацію прав. Проте, перед затвердженням даного проекту, постійною земельною комісією міської ради було здійснено виїзд на місцезнаходження об'єкту і встановлено відсутність об'єктів нерухомого майна. За таких обставин рішення про затвердження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки в користування на умовах оренди прийнято депутатами міської ради не було. На думку позивача, відповідач зловживає своїми правами (потенційними правами) і міська рада, як власник земельної ділянки, не може вільно розпоряджатися своєю земельною ділянкою. Відповідачу надіслано листа про розірвання тимчасової угоди.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи,
суд встановив:
23.12.2004 року між ВАТ “Рахівська реалізаційна база” та ОСОБА_1 підприємством “Ужгородський коньячний завод” було укладено договір купівлі-продажу комплексу будівель, розташованих за адресою м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, про що 30.12.2004 року Рахівським БТІ було вчинено запис про реєстрацію права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 підприємства, реєстраціи?ний номер 8032234.
Станом на 19.09.2017 року право власності на комплекс будівель, розташованих за адресою м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, реєстраційнии? номер 8032234 зареєстровано за ОСОБА_1 підприємством “Ужгородський коньячний завод”, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 97678638 від 19.09.2017 року.
При цьому, на день подання позову до господарського суду Закарпатської області, 19.09.2017 року, комплекс будівель, розташованих за адресою м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, відсутній, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 14.04.2016 року, актом обстеження земельної ділянки від 07.09.2017 року та висновком судової земельно-технічної експертизи № 329/18 від 13.04.2018 року Науково-дослідного інституту судових експертиз та права.
Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК № 000638, зареєстрованого в книзі записів Державних актів на право постійного користування землею за № 03, в постійному користуванні Рахівської Реалбази Хлібопродуктів, м. Рахів, вул ОСОБА_2, 45, станом на 23.12.2004 року, день укладення договору купівлі-продажу споруд між ВАТ “Рахівська реалізаційна база” та ОСОБА_1 підприємством “Ужгородський коньячний завод” перебувала земельна ділянка площею 1,05 га.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач придбав комплекс будівель, розташованих за адресою м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, 45, що знаходився на земельній ділянці загальною площею 1,05 га, яка належить позивачу. Станом на час розгляду справи судом комплекс будівель на земельній ділянці по вул. Б. Хмельницького, 45, у м. Рахів, Закарпатської області, відсутній. В межах даної земельної ділянки наявні залишки окремих конструктивних елементів будівель.
Згідно з частиною 1 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції від 14.12.2004 року), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Відповідно до частини 2 статті 92 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення договору), права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.
Орендне підприємство “Ужгородський коньячний завод” (відповідач) не є державним підприємством або громадською організацією, а тому воно могло набути права користування земельною ділянкою виключно на підставі договору оренди.
Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Позивач, як власник земельної ділянки, наділений правом пред'явлення позову до будь-якої особи, яка, на його думку, порушує його права користування та розпорядження своїм майном.
Позивач просить зобов'язати власника - ОП “Ужгородський коньячний завод” вчинити дії, а саме, подати заяву про припинення права власності на нерухоме майно до суб'єкта, уповноваженого на здійснення реєстраційних дій, визначених ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” щодо комплексу будівель, реєстраційнии? номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8032234, що знаходиться за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, буд. 45, у зв'язку з його знищенням.
Статтею 346 Цивільного кодексу України передбачені підстави припинення права власності на майно, яке припиняється у разі: 1) відчуження власником свого майна; 2) відмови власника від права власності; 3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; 4) знищення майна; 5) викупу пам'яток культурної спадщини; 6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; 8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; 9) реквізиції; 10) конфіскації; 11) припинення юридичної особи чи смерті власника.
Відповідно до статті 349 Цивільного кодексу України, право власності на майно припиняється у разі його знищення. У разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.
Пунктом 75 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 визначено, що для державної реєстрації припинення права власності на об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва у зв'язку з його знищенням, подаються: документ, відповідно до якого підтверджується факт такого знищення; документ, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об'єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об'єкта).
Таким чином, умовою припинення права власності на зруйноване нерухоме майно є виключно відповідна заява власника.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 19 Конституції передбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Оскільки власник здійснює своє право власності на майно незалежно від волі інших осіб, а законом або іншим нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок власника подати заяву про припинення свого права власності на майно у зв'язку з його знищенням, суд не може зобов'язати відповідача вчинити такі дії.
За наведених обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Разом з тим, посилання відповідача, на те, що наданий позивачем висновок судової земельно-технічної експертизи № 329/18 від 13.04.2018 року приватної установи Науково-дослідного інституту судових експертиз та права, якою встановлено, що об'єкти нерухомого майна на вищезазначеній ділянці відсутні, не може вважатись допустимим доказом, оскільки експертизу було проведено та замовлено на вимогу зацікавленої сторони, з наданих на власний розсуд матеріалів (документів), а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.10.2018 року про призначення судової земельно-технічної експертизи, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз позивачем не виконано є необґрунтованим з наступних підстав.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 69 ГПК України експертом може бути особа, яка володіє спеціальними знаннями, необхідними для з'ясування відповідних обставин справи. Експерт може призначатися судом або залучатися учасником справи.
В частинах 1, 2, 3, 4, 6, 7 ст. 98 ГПК України зазначається, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Таким чином, позивач наділений процесуальним правом подавати як доказ висновок експерта, складений на його замовлення. Поданий позивачем висновок експерта відповідає вимогам, встановленим статтями 98, 101 ГПК України. Проведення експертизи доручено експерту ОСОБА_3, якии? має вищу будівельно-технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-технічних експертиз за спеціальностями 10.6 “Дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів”, 10.7 “Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянками”, 10.10 “Визначення оціночної вартості будівельних об'єктів та споруд”, 10.14 “Оцінка земельних ділянок”, стаж експертної роботи з 2007 року (Свідоцтво від 29.05.2007 року № 1119, видане ЦЕКК Міністерства юстиції України, строк дії до 27.05.2019 року). Про кримінальну відповідальність згідно ст. 384 КК України експерт обізнаний. А тому, зазначений висновок експерта отриманий без порушення закону і є допустимим доказом в розумінні ч. 2 ст. 77 ГПК України.
При цьому, висновок експерта про відсутність на земельній ділянці нерухомого майна, яке належить на праві власності відповідачу і щодо якого заявлено позовні вимоги, не впливає на результат вирішення позовної вимоги про зобов'язання власника - ОСОБА_1 підприємства “Ужгородський коньячний завод” вчинити дії, а саме, подати заяву про припинення прав власності на нерухоме майно до суб'єкта, уповноваженого на здійснення реєстраційних дій, визначених ст. 6 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” щодо комплексу будівель, реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 8032234, що знаходиться за адресою: м. Рахів, вул. Б. Хмельницького, буд. 45 у зв'язку із його знищенням, оскільки подання заяви власника майна про припинення права власності на нерухоме майно залежить від його волевиявлення, а не встановлення факту щодо фактичної відсутності такого майна.
Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач доказів на підтвердження наведених ним обставин та спростування доводів відповідача, суду не надав.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 600 грн.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено 26.12.2018 року
Суддя Пригара Л.І.