вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
17.03.09Справа №2а-4986/08/6
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді Латиніна Ю.А.,
при секретарі Усковій О.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в АР Крим, Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим
про зобов'язання до нарахування щомісячної соціальної державної допомоги
Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в АР Крим нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки у сумі 2733,30 грн. Вимоги мотивовані тим, що позивач має статус “Діти війни” та згідно з положеннями Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право отримувати підвищення пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком , відповідач вказані виплати не здійснював.
Позивач скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутність.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.02.09 року залучено до участі у справі № 2а-9965/08/6 у якості відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосії АР Крим.
Відповідач (Головне управління Пенсійного фонду України в АР Крим) проти позову заперечує та посилається на те, що ГУ ПФУ в АРК не здійснює функцій призначення пенсій та безпосереднього фінансування їх виплат, а координують діяльність підвідомчих органів. Нарахування та виплата пенсій та щомісячної соціальної допомоги покладені на управління ПФУ в районах, містах, районах в містах АРК. В своїй діяльності органи ПФУ керувалися Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”та Законом України “Про державний бюджет на 2007 рік”, тому їх дії є правомірними. Крім того, відповідача вважає, що позивачем пропущений передбачений статтею 99,100 КАС України строк для звернення до суду за захистом порушених прав у зв'язку з чим, наполягає на застосуванні наслідків порушення строку та відмові з цих підстав у задоволені позову як за 2006 рік, так і за 2007 рік. До того ж Пенсійний фонд не є належним відповідачем по справі, оскільки жодним законом не передбачений такий їх обов'язок виплачувати соціальну допомогу, кошти Пенсійного фонду використаються виключно по призначенню, та не можуть бути витрачені на інші цілі. Справу просить розглянути у відсутність представника ГУ ПФУ в АР Крим.
Відповідач (Управління ПФУ в м. Феодосії АР Крим) проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач з 01.09.2000 року отримує надбавку до пенсії як дружина інваліда Великої Вітчизняної війни відповідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У задоволені позовних вимог просить відмовити, справу розгляну у відсутність його представника.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін відповідно до заявлених ними клопотань, на підставі наявних доказів.
Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Феодосії АР Крим та отримує пенсію за віком.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені в Законі України “Про соціальний захист дітей війни”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, тобто станом на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, тому вона являється особою, яка віднесена до категорій осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла у 2006-2007р.р., було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.2 Заключних положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів. Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дружини померлих учасників бойових дій Великої Вітчизняної війни входять до кола осіб, на яких поширюються пільги, що надаються ветеранам війни згідно з цим Законом.
Згідно з повідомленням Управління ПФУ в м. Феодосії АР Крим ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.09.2000 року отримує пенсію як дружина інваліда Великої Вітчизняної війни.
За таких обставин, отримання позивачем доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни та, гарантіях їх соціального захисту» виключає можливість отримання нею щомісячної державної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 71 КАС України передбачає обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході розгляду справи відповідачі довели, що діяли неупереджено, враховуючи усі обставини виниклих правовідносин, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та розсудливо, а тому суд не знаходить дії відповідачів такими, що порушують права та інтереси позивача, а тому не вбачає підстав для задоволення його позовних вимог.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Під час судового засідання, яке відбулось 17.03.09 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 23.03.2008р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні позовних вимог .
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Латинін Ю.А.