вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
22.01.09Справа №2а-5393/08/4
о 10:20
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання
Заєвській Н.В.
За участю представників сторін:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
прокурор - Кулібаба С.Є.,
розглянувши адміністративну справу
за позовом Красноперекопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі АРК
до Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2
про стягнення заборгованості у сумі 2067,73 грн
Суть спору: Красноперекопський міжрайонний прокурор в інтересах Управління ПФУ у Красноперекопському районі АР Крим (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2067,73 гривень, покладення судових витрат на відповідача, зобов'язання державної виконавчої служби накласти арешт на кошти і майно боржника.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, місце і дату слухання справи повідомлений належним чином, через засоби масової інформації, про причини неявки суд не повідомив, заперечень або пояснень щодо позовних вимог не надіслав.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд
Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003, із змінами і доповненнями (далі - Закон №1058), всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним Законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону №1058 страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.
Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
У виконання положень зазначеного закону постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 була затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відповідно до преамбули якої, зазначена Інструкція визначає правила реєстрації у якості платника внесків, порядок нарахування та строки сплати страхових внесків, порядок відшкодування підприємством витрат ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, особливості сплати внесків з окремих видів господарських операцій, порядок стягнення заборгованості зі страховиків (побудований на нових принципах), порядок нарахування та погашення пені та здійснення контролю за сплатою страхових внесків, тощо.
Відповідно до п. 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 р., передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством, у разі:
ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків;
неведення страхувальником бухгалтерського обліку чи відсутності в нього відповідних первинних документів;
якщо сума страхових внесків, нарахована страхувальником, не підтверджується документами.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 цього Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накладення штрафу, нарахування пені та заяв страхувальників при узгодженні ними вимоги про сплату недоїмки із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 січня 2004 р. за N 81/8680 у разі коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду в районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган Пенсійного фонду) невірно визначив суму недоїмки, такий страхувальник має право звернутися до територіального органу Пенсійного фонду, вимога про сплату недоїмки якого оскаржується, з заявою про узгодження вимоги, яка подається у письмовій формі та супроводжується документами (розрахунками, копіями платіжних доручень тощо), що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
Заява повинна бути подана до територіального органу Пенсійного фонду протягом десяти робочих днів, наступних за днем отримання страхувальником вимоги про сплату недоїмки.
Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду АР Крим складено акт № 22 від 09.11.2007 про донарахування внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за результатами звірки з Красноперекопською ОДПІ про суму чистого доходу, яким донараховані зазначені внески на суму 2522,25 грн.
Акт отримано відповідачем 25.02.08, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Згідно розрахункам сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, відповідачем було самостійно розраховано суми зобов'язань зі сплати страхових внесків за 2007 р. в сумі 1290,48 грн. і червень 2008 року Судом встановлено, що управлінням Пенсійного фонду в Красноперекопському районі складено вимогу від 03.09.08 про сплату заборгованості, яка складається із вищеперерахованих сум страхових внесків на загальну суму 2067,73 грн.
Зазначену вимогу відповідачем отримано 09.09.08, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Доказів подання заяви про узгодження суми заборгованості за даною вимогою або зміни цієї суми судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що зазначена вимога прийнята управлінням Пенсійного фонду України у Красноперекопському районі в межах його компетенції і у відповідності до вимог чинного законодавства, сторони в порядку, передбаченому ст. 106 Закону №1058, узгодили суму внесків, яка підлягає сплаті відповідачем, що підтверджується наявними у справі матеріалами. Протягом розгляду справи в суді доказів сплати зазначеної суми страхових внесків відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
З огляду на це не підлягають задоволенню вимоги про покладення на відповідача судових витрат.
Вимога про зобов'язання Державної виконавчої служби накласти арешт на кошти і майно боржника стосується виконання судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили, і може бути розглянута в порядку, встановленому Законом України «Про виконаче провадження» після набрання постановою суду законної сили.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (96000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління ПФУ в Красноперекопському районі (96000, м. Красноперекопськ, вул. Героїв Перекопу, 1а; р/р 2560270446112 в ВАТ Державний ощадний банк України, м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300375) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 2067,73 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).
Суддя Окружного
адміністративного суду
Автономної Республіки Крим Циганова Г.Ю.