Справа № 5271
Суддя 1- інстанції- Мірошкіна О.І.
Категорія - 32
Доповідач- Єлгазіна Л.П.
06 серпня 2008 року М. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області у складі: Головуючого- судді Червинської М. Є. Суддів- Стратило В.І., Єлгазіної Л.П. При секретарі- Баранові В.В.
За участю: представника відповідача Клименко Р.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області на рішення Єнакіївського міського суду Донецької обл. від 11 червня 2008 року по цивільнійсправі за позовом- ОСОБА_6 до Відділення виконавчої дирекції.Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області -про відшкодування моральної шкоди .
Позивач ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом „Про відшкодування моральної шкоди заподіяної умовами виробництва ", в обгрунтування своїх вимог вказував, що працював на вугільних підприємствах в підземних , несприятливих та шкідливих умовах. При виконанні трудових обов, язків він 01.12.1988 отримав травму руки та у липні 2005 року професійне захворювання, про що йому були видані акт ф. Н-1 та П- 4.
Згідно висновку МСЕК від 25.11.2004 року йому вперше встановлено 35% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності по виробничій травмі 1988 року, а 07.07.2005 року йому встановлено 20% втрати працездатності по професійному захворюванню хронічна вертеброгенна пояснично -крижова радікулопатія , а по сукупності 55% втрати профпрацездатності.
Він вважає, що внаслідок ушкодження здоров, я переживає моральні страждання, які оцінив у 100 000 гр. і просив вказану суму стягнути з Фонду.
Рішенням суду від 11.06.2008року - позивачу задоволено позовні вимоги частково в сумі 19 500гривень, суд дійшов висновку, що позивач має пошкодженням здоров, я у зв, язку з трудовим каліцтвом та професійним захворюванням , в зв, язку з чим переживає моральні страждання , які підлягають грошовому відшкодуванню у зазначеній сумі, оскільки стан здоров, я позивача погіршився і 06.07.2006 року позивачу за сукупністю висновком МСЕК встановлено 65% втрати профпрацездатності безстроково, суд для відшкодування моральної шкоди послався на останній висновок МСЕК.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду скасувати, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Посилання суду на вимоги ст. .34, 28 , Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" не підлягають застосуванню, оскільки закон не має зворотної дії в часі. Довідки МСЕК не є доказом спричинення позивачу моральної шкоди.
На його думку підлягають застосуванню Закони України „ Про Державний бюджет на 2007 рік та 2008 роки", оскільки право на відшкодування шкоди у позивача виникло у 2004 році і діючими законами припинено . Заслухавши суддю- доповідача, пояснення представника відповідача, який просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати рішення суду першої інстанції, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, судова колегія вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Встановлено , що позивач дійсно працював на вугільних підприємствах, і йому по травмі руки, яка сталася на виробництві 01.12.1988року висновком МСЕК від 25.11.2004 року вперше встановлено 35% втрати професійної працездатності та третю групу інвалідності безстроково, а 07.07.2005 року 20% втрати працездатності по професійному захворюванню хронічна вертеброгенна пояснично -крижова радікулопатія , що в сукупності 55% відповідно з висновком МСЕК від 07.07.2007 року (а.с. 6-9).
Професійне захрювання , та травма, які сталися з позивачем , відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України „Пре загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності"; є страховим випадком з настанням якого відповідно до п. „є" п.Л.ч.1 ст. 21 Закону зобов"язує Фонд відшкодувати грошову суму за моральну шкоду, за наявності факту заподіяння такої шкоди потерпілому (на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності) .
Зазначені доводи були враховані місцевим судом і свідчать про те, що у позивачу відповідно з висновками МСЕК вперше встановлено стійку втрату професійної працездатності в період дії Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності" і у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди.
Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного суду України від 37.01.2004р. №1-рп І у відповідності зі ст. .23 , 1167 ЦК України - моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві... складається з фізичного болю або душевних страждань, які він відчуває у зв"язку з каліцтвом. Ушкодження здоров"я спричинене потерпілому під час виконання трудових обов'язків , незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку настання каліцтва , потерпілий втрачає працездатність і відчуває значно більші моральні страждання , чим спричинені робітнику , який не втратив професійну працездатність.
Позивач внаслідок професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності позбавлений можливості щодо реалізації своїх звичок та бажань, ушкодження його здоров'я призвело до негативних наслідків морального характеру, що потребує додаткових зусиль для організації життя.
Відповідно до ч.3 ст. 34 Закону , - висновок МСЄК про встановлення наявності чи відсутності спричиненя моральної шкоди особам, у яких встановлено стійку втрату працездатності внаслідок шкідливих умов праці, не є обов'язковим, оскільки спричинення моральної шкоди в таких випадках є очевидним.
Згідно роз"яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31.03.95р., з наступними змінами та доповненнями, розмір моральної (немайнової) шкоди , суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань... Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.
При визначені розміру заподіяної позивачу моральної шкоди , суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості, як того вимагає ст. . 41 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати позивач, неможливість відновлення професійної працездатності, важкість вимушених змін в житті позивача, характер додаткових зусиль для організації його життя.
Апеляційний суд не приймає до уваги посилання відповідача на ст. . 77 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006, 2007 рік та 2008 рік" , пункт 27, яким зупинена дія / в частині відшкодування моральної шкоди / п.е п.1 ч.1 ст21, ч.3 ст. 28 ч.3 ст. 34 „Закону України „Про загальнообов, язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" а також посилання на Закон України „ Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-у, яким зупинена норма названого Закону , в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей, незалежно від часу настання страхового випадку, оскільки відповідно до вимог ст. .8 Конституції України -в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
При прийнятті нових законів- або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тааким чином право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Закону України „ Про Державний бюджет України на 2006 рік" , так і Закону України „ Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-у.
Згідно ст. .58 Конституції України - Закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом, якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно дослідив і оцінив обставини по справі та надані сторонами докази.
Посилання позивача на те , що ушкодженням здоров"я йому заподіяні моральні страждання є обґрунтованими і підтверджені доказами.
Керуючись ст. .307, 308, 319 ЦПК України, Апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве Донецької області - відхилити.
Рішення Єнакіївського міського суду Донецької обл. від 11 червня 2008року -залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.