Справа № 22ц- 3972 2008 р.
Головуючий у 1 інстанції: Домарєв О.В.
Категорія: 11
Доповідач: Новікова Г.В.
11 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого: Рибалко Л.І.
суддів: Дем"яносова М. В., НовіковоїГ.В.
при секретарі: Білявській І.Є.
за участю ОСОБА_1 та представника ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2008 року в частині задоволення позовних вимог, яким з неї на користь ОСОБА_2 стягнуто борг з урахуванням інфляції в сумі 29580 грн. за договором позики, 3% річних- 936, 99 грн., витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн., судовий збір- 359, 17 грн., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового розгляду 30 грн., а всього 33806, 16 грн.. Вважала, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не прийнято до уваги, що частину боргу вона повернула позивачеві, однак він відмовився писати розписку на отримані суми , а пояснення свідків з цього приводу не враховані. Не враховано, що у неї з позивачем була домовленість про розстрочку боргу, а тому не правильно застосовано 3% річних та інфляцію.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 7.05.2007 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір позики 60000 грн. до 7.07.2007 року. Борг не повернуто, а тому просив стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості , моральну шкоду в сумі 50000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 2500 грн.. В послідуючому позовні вимоги було уточнено і позивач просив стягнути з відповідачки на його користь борг в сумі 21000 грн., так як частину вона йому повернула, 8580 грн.- індекс інфляції, 936, 99 грн.-3% річних, а всього 30516, 99 грн, моральну шкоду в сумі 50000 грн. та витрати на надання юридичної допомоги-5400 грн..
Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав .
Суд повно та всебічно з»ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам і постановив законне і обгрунтоване рішення про задоволення
позову. Судом встановлено, що між сторонами було укладено 7.05.2007 року договір позики, згідно якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 60000 грн. на два місяці, що підтверджено розпискою, написаною ОСОБА_1 і не оспорюється сторонами.
Відповідно до квитанцій переказу від 14.01.2008 року та від 28.01.2008 року на ім"я ОСОБА_2 переказано 1050 грн. та 37950 грн. відповідно.
За встановлених обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами було укладено договір позики. Отримані за договором кошти відповідачкою частково не повернуті позивачеві .А тому правильно стягнув на користь позивача кошти згідно з договірними відносинами . Висновок суду відповідає вимогам ст. ст. 1046-1050 ЦК України.
Доводи про те, що відповідачкою передавались у рахунок повернення коштів 11000 грн., 5000 грн. та 5000 грн. в серпні та вересні 2007 року, судом правильно не прийняті до уваги, оскільки не надано доказів такої передачі.
Посилання-на те, що не було підстав для застосування інфляції та 3%річних є безпідставними, так як суперечить вимогам закону.
Постановлене судом рішення є законним і обґрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права при розгляді справи до держані.
Однак при вирішенні питання про відшкодування витрат на правову допомогу судом стягнуто на користь ОСОБА_2 2500 грн. і не прийнято до уваги , що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 „Про граничні розміри компенсації витрат, пов"язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" якщо компенсація сплачується іншою стороною то граничний розмір не повинен перевищувати суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи. Мінімальна заробітна плата становила 525 грн.. Відповідно до журналу судового засідання судове засідання тривало 1 годину 52 хвилини. Таким чином, сума , яка підлягає відшкодуванню за надання правової допомоги складає 1050 грн. і саме зазначена сума підлягає стягненню на користь позивача. За вказаних обставин рішення суду в частині відшкодування витрат на правову допомогу підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 308, 309, 316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 17 квітня 2008 року в частині стягнення витрат на правову допомогу змінити, Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в сумі 1050 (одна тисяча п'ятдесят грн.), в іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.