Справа 22ц-3794
Головуючий у 1 інстанції Гончаренко М. Є.
Категорія 52
Доповідач Червинська М. Є.
Іменем України
11 липня 2008 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючої: Червинської М. Є. Суддів: Папаян В.В., Троценко Л.І.
При секретарі Мартіросовій А.Б.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 8 квітня 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Світлодарського дошкільного навчального закладу № 1 „Ластівка" Світлодарської міської ради Донецької області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування наказів,
встановив:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Світлодарського дошкільного навчального закладу № 1 „Ластівка" Світлодарської міської ради Донецької області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, скасування наказів. Посилалась на те, що працювала у відповідача помічником вихователя, звільнена з роботи за п.3 ст. 40 КЗпП України 28 вересня 2007 року. До звільнення була притягнута до дисциплінарної відповідальності наказами відповідача від 21.05.2007 року, 30.05.2007 року, 6.06.2007 року, 6.07.2007 року, вважає покладені дисциплінарні стягнення незаконними, просила скасувати зазначені накази, поновити її на роботі, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дебальцевського міського суду Донецької області від 8 квітня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Світлодарського дошкільного навчального закладу
№ 1 „Ластівка" Світлодарської міської ради Донецької області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають доказам по справі, фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходились у трудових відносинах, позивачка працювала помічником вихователя, трудові відносини розірвані за ініціативою відповідача за п. 3 ст. 40 КЗпП України 28.09.2007 року. Суд дійшов до висновку, що звільнення позивачки проведене відповідачем з дотриманням вимог трудового законодавства, у відповідача були всі підстави для розірвання трудового договору, оскільки позивачка неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності.
В судовому засіданні позивачка, її представник просили задовольнити апеляційну скаргу, представник відповідача просила скаргу відхилити.
Заслухавши:доповідача, доводи позивачки, її представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення з наступних підстав:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи. Апеляційний суд вважає, що висновки в рішенні щодо обґрунтованого притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за наказами від 30.05.2007, від 6.06.2007 року, від 6.07.2007 року є такими, що не відповідають обставинам справи.
Встановлено, що сторони знаходились у трудових відносинах, позивачка працювала помічником вихователя у Світлодарському дошкільному навчальному закладі № 1 „Ластівка" Світлодарської міської ради Донецької області, який відповідно до статуту є юридичною особою.
Наказом від 28 вересня 2007 року позивачка була звільнена з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов"язків.
Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка до звільнення неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності, всі дисциплінарні стягнення покладені на неї обґрунтовано, тому відповідач правильно звільнив її з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП. Проте в повній мірі з таким висновком погодитись неможливо.
Встановлено, що 30 травня 2007 року до позивачки застосований захід стягнення за порушення трудової дисципліни - догана за відсутність на роботі 11 травня 2007 року з 7-15 годин до 16 годин.
На підтвердження поважності причин відсутності на роботі позивачкою була надана судова повістка, з якої випливає, що вона знаходилась в Дебальцевському міському суді з 11 до 13 годин в зазначений день, на роботу позивачка прийшла о 16 годині.
Суд першої інстанції вважав, що позивачка мала всі підстави для того, щоб після 13 години прийти на роботу, тому прийшов до висновку про обґрунтованість наказу.
Проте суд не врахував, що позивачка надала судову повістку щодо виклику її в судове засідання, 10.05.2007 року попередила керівництво про виклик до суду, що випливає з самого наказу (а. с. 45), не врахував надані позивачкою докази щодо часу проїзду до міста роботи, не врахував, що відповідач зазначений день зарахував позивачки як робочий, оскільки в табелі виходів на роботу працівників дошкільного закладу у позивачки зазначено, що вона відпрацювала повний робочий день 11 травня 2007 року.
За таких обставин при наявності виправдувального документа на підтвердження поважності причин відсутності на робочому місті, даних про те, що позивачка прийшла на роботу й зазначений день врахований її як робочий з виплатою заробітноїішати, з висновком про обгрунтоване притягнення до дисциплінарної відповідальності наказом від 30 травня 2007 року неможливо погодитись.
6 червня 2007 року позивачка притягнута до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці 25 травня 2007 року з 11-45 годин до 16 годин. Встановлено, що позивачка надала виправдувальний документ на підтвердження відсутності на роботі - судову повістку, з якої випливає, що вона знаходилась в суді, куди була викликана судовою повісткою (а. с. 39). З табелю виходів на роботу вбачається, що зазначений день зарахований позивачки як робочий, з виплатою заробітної плати. Тому з висновком суду першої інстанції про обґрунтоване притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності також неможливо погодитись.
Наказом відповідача від 6 липня 2007 року позивачка притягнута до дисциплінарної відповідальності за відсутність на роботі 16.06.2007 року та відмову 11.06.2007 року виконувати роботу помічника вихователя в групі № 3. Встановлено, що 16.06.2007 року був вихідним днем - суботою, але в зв"язку із переносами святкових днів був об"явлений робочим днем. Проте належних даних про те, що до відома позивачки було доведено, що вона попереджалась відповідачем про робочий день в суботу не має. Тому доводи позивачки про те, що вона не знала про робочу суботу 16.06.2007 року заслуговують на увагу.
Неможливо погодитись з наказом в частині порушень трудової дисципліни 11.06.2007 року. З судової повістки випливає, що позивачка в зазначений день була присутня в суді (а. с. 100), доказів про те, що вона була попереджена відповідачем про обов'язків помічника вихователя групи № 3 не має, в табелі виходів як за 111.06.2007 року та і за 16.06.2007 року зазначено, що позивачка відпрацювала повні робочі дня з виплатою відповідної заробітної плати.
Таким чином, накази відповідача від 30.05.2007 року, від 6.06.2007 року, від 6.07.2007 року про застосування до позивачки заходу дисциплінарного стягнення - догани неможливо вважати правильними, оскільки доказами по справі не доведено, що позивачка порушала трудову дисципліну.
За таких підстав висновки суду першої інстанції в рішенні щодо законності вказаних наказів не відповідають фактичним обставинам справи, тому з ними погодитись неможливо. Позовні вимоги позивачки в части незаконності наказів від 30.05.2007 року, від 6.06.2007 року, від 6.07.2007 року підлягають задоволенню.
Проте підстав для поновлення позивачки на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу апеляційний суд не вбачає.
Встановлено, що наказом відповідача від 21 травня 2007 року позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності з об"явленням її догани за відмову від іспитів по охороні праці та неприбуття на іспити.
З посадової інструкції помічника вихователя дошкільного закладу випливає, що перевірка знань по охороні праці та правил безпеки проводиться 1 раз в три роки. Відповідачем дотриманий строк призначення іспитів - 1 раз на три роки.
Наказом відповідача від 14.11.2006 року була призначена підготовка до іспитів та день іспитів ~ 14.12.2006 року, про що позивачка була повідомлена. В зв"язку і її відпусткою та хворобою день іспитів був призначений на 3 травня 2007 року, а потім на 7 травня 2007 року, про що позивачка була повідомлена. 7 травня 2007 року позивачка відмовилась від іспитів, що в судовому засіданні не заперечувалось. Для позивачки знов був призначений день іспитів - 10 травня 2007 року, на які вона не з'явилась, що також не заперечувалось.
Доводи позивачки про те, що вона не відповідала на запитання 7.05.2005 року, оскільки не була готова до іспитів, про те, що вона знаходилась в іншому приміщенні й не була закликана на іспити 10 травня 2007 року непереконливі.
За таких обставин відповідач мав всі підстави для притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, наказ відповідача від 21 травня 2007 року відповідає вимогам ст. ст. 147, 147-1, 148 КЗпП України, фактичним обставинам справи, є обгрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка наказом відповідача була закріплена за групою № 6 на час відпустки помічника вихователя Прудкої з 4.09.2007 року по 19.09.2007 року.
З наказу про прийняття позивачки на роботу, її трудової книжки випливає, що вона працювала у відповідача помічником вихователя без зазначення конкретної групи. В судовому засіданні позивачка не заперечувала, що до її відома було доведено, що вона з 4.09. по 19.09.2007 року закріплена за групою № 6, й не заперечувала, що відмовилась виконувати роботу помічника вихователя в групі № 6. В судовому засіданні позивачка посилалась на те, що відмовилась від роботи в групі № 6 в зв"язку з неприязненими стосунками з вихователем групи. Проте такі доводи непереконливі.
Відповідно до п 1.3 посадової інструкції помічника вихователя основною задачею помічника є утримання в чистоті приміщень, організація приймання їжі дітей, допомога вихователю у вихованні та розвитку дітей.
Оскільки позивачка була прийнята на роботу помічником вихователя, й відповідач поклав на неї обов'язок виконувати таку роботу в групі № 6, такі функції обумовлені
укладеним між сторонами трудовим договором, відмова позивачки виконувати свої трудові обов'язки правильно визнана як грубе порушення трудової дисципліни. Наведені позивачкою причини такого порушення неможливо вважати поважними.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана, 2) звільнення.
За порушення трудової дисципліни до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення - догана за наказом від 21 травня 2007 року, новий проступок - відмова від поважних причин виконувати покладені на неї трудовим договором обов"язки надавали відповідачу підстави для розірвання трудового договору відповідно до ч. 3 ст. 40 КЗпП України.
При звільненні позивачки надана згода профспілкового органу, відповідачем дотримані строки притягнення до дисциплінарної відповідальності.
За таких обставин, хоча накази відповідача від 30.05.2007 року, від 6.06. 2007 року, від 6.07.2007 року про притягнення позивачки до дисциплінарноГвідповідальності є незаконними, з врахуванням наказу відповідача від 21.05.2007 року про застосування дисциплінарного стягнення и вчиненого позивачкою нового проступку в вересні 2007 року, відповідач мав всі підстави для розірвання з позивачкою трудового договору за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором.
Керуючись ст. 307, п.3 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд
вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольни частково.
Рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 8 квітня 2008 року скасувати.
Позовні вимоги про визнання незаконними наказів задовольнити частково, визнати незаконними накази Світлодарського дошкільного навчального закладу № 1 „Ластівка" Світлодарської міської ради Донецької області від 30 травня 2007 року, від 6 червня 2007 року та від 7 липня 2007 року про застосування заходу стягнення за порушення трудової дисципліни до ОСОБА_1.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Світлодарського дошкільного навчального закладу № 1 „Ластівка" Світлодарської міської ради Донецької області про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогули відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.