ЄУН 229/5142/18
Номер провадження 2/229/1352/2018
28 грудня 2018 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Петрова Є.В.,
при секретарі Цукаревій К.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
31 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, про розірвання шлюбу.
Мотивує свої вимоги тим, що вони з відповідачкою 11 жовтня 2013 року зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку , актовий запис за №595. Фактично шлюбні відносини припинено в травні 2018 року і одночасно припинено сумісне ведення господарства. Родина розпалася через відсутність взаєморозуміння. Від шлюбу подружжя має малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає з позивачем. Просить розірвати шлюб укладений між ним та відповідачкою, сина залишити проживати разом із ним.
В судове засідання, позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте надава заяву слухати позов за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає. Проти заочного рішення не заперечує (а.с.23 ).
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте надала заяву слухати позов без її участі. Проти позовних вимог і розірвання шлюбу не заперечує (а.с.24 ).
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з розірванням шлюбу.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до вимог ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. За правилами, встановленими ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі зареєстрували шлюб 11 жовтня 2013 року, свідоцтво про укладення шлюбу серії І-НО №336628 від 11жовтня 2013 року, актовий запис № 595, що зроблено у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку /а.с.14/.
Від шлюбу подружжя має малолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а. с. 15
З травня 2018 року подружжя спільного господарства не веде, спільним побутом не пов'язано, майновий спір відсутній.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін та їх малолітнього сина.
Враховуючи вищеназвані обставини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує формально, а тому підлягає розірванню. Суд вважає не можливим примусити позивача або відповідача зберігати шлюб.
Малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, суд вважає за необхідне залишити проживати разом з батьком, оскільки дитина мешкає із батьком, який забезпечує своєму синові всі умови для життя та розвитку. До того ж відповідачка проти того, щоб неповнолітній ОСОБА_3 залишився проживати разом із позивачем не заперечує.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою. Суд вважає, що причини, які спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню. До того ж відповідачка проти розірвання шлюбу не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 704,80 гривень.
Суд, дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі, тому витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, Україна, громадянином України та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_6, Україна, громадянкою України, який було зареєстровано 11 жовтня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку, актовий запис № 595 (свідоцтво про шлюб серія І-НО № 336628 від 11 жовтня 2013 року).
Малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, залишити проживати разом із батьком ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, Україна, на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Копію рішення направити до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Повне судове рішення складено 28 грудня 2018 року.
Суддя: Є. В. Петров