Справа № 279/561/18
іменем України
17 грудня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,
при секретарі Подвисоцькій Т.В.,
за участю представника третьої особи ОСОБА_1,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду № 3 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про розірвання договору купівлі-продажу квартири та повернення об'єкта купівлі-продажу, -
06 грудня 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про розірвання договору купівлі-продажу квартири та повернення об'єкта купівлі-продажу.
В обгрунтування позову позивач зазначив, що 06 липня 2007 року між ним та ОСОБА_3укладено договір купівлі-продажу приватизованої квартири №139 розташованої по вул. Кірова (Шевченка), 8 у м. Коростені Житомирської області, що посвідчено приватним нотаріусом Коростенського міського натаріального округу Житомирської області. Даним договором погоджено, що продаж кватири проводиться на загальну суму 126250 грн (на день укладання договору за курсом НБУ еквівалентне та складає 25000 доларів США), з яких 18937 грн 50 коп (на день укладання договору за курсом НБУ еквівалентне та складає 3750 доларів США) покупець сплатив до підписання договору, а решту 107312 грн 50 коп (на день укладання договору за курсом НБУ еквівалентне та складає 21250 доларів США) - покупець зобов'язався сплатити за рахунок кредиту банку на протязі 10 банківських днів, а також договором передбачено, що право власності на квартиру у покупця виникає з моменту передачи квартири і державної реєстрації договору. Позивач вважає, що свої умови договору купівлі продажу виконав, однак відповідач - ОСОБА_3 порушив свої зобов'язанння та станом на 25.01.2018 року не сплатив борг в сумі 107312 грн 50 коп (на день укладання договору за курсом НБУ еквівалентне та складає 21250 доларів США).
Позивач ОСОБА_2 неодноразово письмово звертався до відповідача щодо повернення суми боргу за договором купівлі-продажу, а відповідач щоразу надавав письмові розписки про виконання боргових зобов'язань із новим кінцевим терміном повернення. Згідно відомостей з Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на квартиру №139 розташованої по вул. Кірова (Шевченка), 8 у м. Коростені Житомирської області зареєстровано за ОСОБА_4 та знаходиться в іпотеці ПАТ "Дельта Банк".
Тому позивач просить в судовому порядку визнати недійсним договір купівлі-продажу від 06.07.2007 року укладений між ним та ОСОБА_3 та повернути позивачу у власність приватизовану квартиру №139 розташовану по вул. Кірова (Шевченка), 8 у м. Коростені Житомирської області,
В судове засідання позивач не з'явився, хоч повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак надав заяву, де позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розгляд справи проводити без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак надав заяву, де заявленні позовні вимоги визнав та проти їх задоволення не заперечив, просив розгляд справи проводити без його участі.
Треття особа: ОСОБА_4в судове засідання не з'явилася, хоч повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак надала заяву, де позов визнала та проти їх задоволення не заперечили, просила розгляд справи проводити без її участі.
Представник третьої особи уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"- ОСОБА_1, який діє відповідно до довіреності від 24 вересня 2018 року, в судовому засідданні проти позову заперечив та просив застосувати строк позовної давності. Просив відмовити позивачу в заявлених вимогах, оскільки третя особа ОСОБА_4 є добросовісним набувачем даного майна і вправі володіти, розпоряжатись та користуватись своїм майном, що їй належить. А також, просив застосувати строки позовної давності, оскільки спірний договір купівлі-продажу приватизованої квартири укладений між позивачем та відповідачем 06 липня 2007 року.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 06 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3укладено договір купівлі-продажу приватизованої квартири №139 розташованої по вул. Кірова (Шевченка), 8 у м. Коростені Житомирської області, що посвідчено приватним нотаріусом Коростенського міського натаріального округу Житомирської області (а.с.6).
Пунктом 3 вказаного договору передбачено, що за погодженням сторін продаж квартири вчинено за 126250 грн (на день укладання договору за курсом НБУ еквівалентне та складає 25000 доларів США), з яких 18937 грн 50 коп (на день укладання договору за курсом НБУ еквівалентне та складає 3750 доларів США) покупець сплатив до підписання договору, а решту 107312 грн 50 коп (на день укладання договору за курсом НБУ еквівалентне та складає 21250 доларів США) - покупець зобов'язався сплатити за рахунок кредиту банку на протязі 10 банківських днів.
Ця обставина не є перешкодою для реєстрації даного договору в Коростенському міськрайонному бюро технічної інвентарізації.
Право власності на придбану квартиру виникає у покупця з моменту передачі квартири і державної реєстрації договору.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру №139 розташовану по вул. Кірова (Шевченка), 8 у м. Коростені Житомирської області, зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19.02.2008 року приватним нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим номером №1276.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.
Частина 1 ст.632 Цивільного кодексу України, передбачає, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України), або розірвання договору з підстав, передбачених ст.651 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За приписами ст.694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Частиною 2 ст.695 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару.
Не виконання умов договору стверджується, письмовими вимогами ОСОБА_2 до ОСОБА_3, а саме: 02 жовтня 2007 року (а.с.7), 16 лютого 2008 року (а.с.8), 18 травня 2008 року (а.с.9), 12 травня 2010 року (а.с.10), 04 квітня 2013 року (а.с.11), 05 січня 2017 року (а.с.12), це також стверджує, що позивач вживаючи заходи щодо виконання договору.
Також невиконання умов договору купівлі-продажу від 06.07.2007 року відповідачем ОСОБА_3 в частині несплати боргу в сумі 107312 грн 50 коп - стверджується його розписками від 03 жовтня 2007 року (а.с.13), 19 лютого 2008 року (а.с.14), 20 травня 2008 року (а.с.15), 14 травня 2010 року (а.с.16), 5 травня 2013 року (а.с.17), 06 січня 2017 року (а.с.17).
З цих підстав, оскільки в обумовлений Договором купівлі-продажу строк відповідач не здійснив повний розрахунок за придбану квартиру, продану йому з розстроченням платежу, тому суд вважає, що вимога позивача щодо розірвання договору купівлі-продажу від 06.07.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки збитки в розмірі недоотриманої суми по договору в розмірі 107312 грн 50 коп - слід вважати реальними та істотними, тому як позивач, продавши належну йому квартиру не зміг отримати вартість предмета договору, визначену сторонами та був позбавлений можливості використати кошти від продажу квартири на свої потреби, а отже, позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору.
Право позивача на повернення йому відповідачем переданого за Договором купівлі-продажу квартири від 06.07.2007 року майна прямо закріплено у ч.2 ст.695, ч.4 ст.694 Цивільного кодексу України та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у Постанові від 06.06.2012 року у справі № 6-46цс12, яка є обов'язковою до застосування судами України.
Щодо повернення за Договором майна відповідачу, то відповідно до ч. 4 ст.653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Але, звертаючись до наслідків припинення договорів, треба відмітити, що важливою особливістю припинення договорів купівлі-продажу є той факт, що доля виконаного вирішується інакше, ніж це встановлено для інших цивільно-правових договорів. Законодавцем встановлений обов'язок повернення товару продавцеві та право покупця вимагати повернення сплаченої грошової суми (ст. ст. 666, 670, 672, 678, 684, 653 Цивільного кодексу України ).
Таким чином, правила, встановлені цими статтями підлягають переважному застосуванню. Це також відповідає ст. 7.3.6 Принципів УНІДРУА (міжнародних комерційних договорів, які є частиною національного законодавства України) про реституцію, відповідно до якої при припиненні договору кожна сторона може вимагати повернення всього, що вона поставила, за умови, що ця сторона одночасно повертає все, що вона отримала. Якщо повернення неможливе в натурі або це є неприйнятним, відповідне відшкодування має бути зроблене в грошовій формі, коли це є розумним. Проте, якщо виконання договору носить триваючий характер і предмет договору є подільним, повернення отриманого може витребуватися лише за час після того, як припинення набрало чинності.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, яка є частиною законодавства України, сторона, що виконала договір повністю або частково, також може вимагати від другої сторони повернення всього того, що було поставлене чи сплачене за договором. Якщо обидві сторони зобов'язані здійснити повернення отриманого, вони повинні це зробити одночасно.
Тому, вирішуючи питання відшкодування збитків, завданих при розірванні договору купівлі-продажу товару у кредит, за відсутністю спеціальних правил, на думку суду, виникає необхідність застосування принципу верховенства права, засад добросовісності, справедливості та розумності, що входять до змісту зазначеного принципу та закріплені в п. 6 ст. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, та виходячи з визнанням відповідачем позовних вимог, при даних обставинах, на думку суду, підлягає застосуванню також і принцип, закріплений у ч.3 ст. 6 ст. 653 Цивільного кодексу України, за яким сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
За ст.81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.
Суд відхиляє доводи представника третьої особи - Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_6щодо застосування строків позовної давності, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 неодноразово надавав письмові розписки з кінцевим терміном повернення боргу й остання до 23 лютого 2017 року.
А тому, відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Згідно зі ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Суд не вважає, що позивач ОСОБА_2 при зверненні до суду 06 лютого 2018 року, пропустив строк позовної давності.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 259, 263 - 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.11, 632, 651, 653, 655, 692 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Розірвати договір купівлі - продажу квартири № 139, що розташована в будинку № 8 по вул. Кірова у м. Коростені Житомирської області, укладений 06 липня 2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Повернути у власність ОСОБА_2квартиру №139, що розташована в будинку № 8 по вул. Кірова у м. Коростені Житомирської області.
Рішення суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 28 грудня 2018 року.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_2, місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП - НОМЕР_1.
Відповідач: ОСОБА_3, місце проживання - АДРЕСА_2, РНОКПП - НОМЕР_2.
Треті особи:
ОСОБА_4, місце проживання - АДРЕСА_3, РНОКПП - НОМЕР_3.
Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" ОСОБА_6, місцезнаходження - місто Київ, вулиця Щорса, будинок 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020.
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області ОСОБА_7