Справа № 141/1202/18
провадження №3/136/1043/18
02 січня 2019 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Кривенко Д.Т., розглянувши матеріали, які надійшли з Вінницького апеляційного суду після визначення підсудності справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, не працюючої, жительки АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
На розгляд Липовецького районного суду надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який розбив скло вікна житлового будинку. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано, за яке передбачена ч.1 ст.184 КУпАП.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про таке.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 184 КпАП настає у разі ухилення батьків або осіб які їх замінюють від виконання обов'язків щодо навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням їхнього належного виховання та навчання.
Згідно заяви гр.. ОСОБА_3, яка наявна в матеріалах справи, він повідомив начальника Оратівського ВП ГУНП у Вінницькій області 28.06.2018 про те, що невідомі особи розбили скло в житловому будинку, в якому він проживає, у зв'язку із чим просив їх вжити відповідних заходів. Аналогічні письмові пояснення він надав працівникам поліції, які долучені до цієї справи.
Доказів, які б вказували на те, що малолітній ОСОБА_2 вчинив протиправні дії щодо майна ОСОБА_3 матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять даних про те, що такі дії вчинялись малолітнім і раніше, які вказували б на те, що особа яка виховує малолітнього ухиляється від належного виховання дитини.
Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.
Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
За правилами ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження ухилення нею як особою яка є опікуном дитини від виконання обов'язків щодо навчання та виховання неповнолітньої дитини.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі статті 247 ч.1 п.1 КУпАП.
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення (протокол серії ГП №209197) щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч.1 ст.184 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.
Після закінчення цього строку постанова набирає законної сили, якщо не надійде апеляційна скарга чи протест прокурора.
Суддя Д.Т. Кривенко