ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
24 грудня 2018 року № 826/14084/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Київського обласного військового комісаріату (04053, м. Київ, провулок Артилерійський, 5в, код ЄДР НОМЕР_2 ), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДР 22933548)
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - позивач), звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (надалі - відповідач 2), в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови скласти, оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку для перерахунку пенсії; зобов'язати Київській обласний військовий комісаріат скласти, оформити в подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: премія 35%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) 10%; визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії; зобов'язання нарахувати та виплатити пенсію з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: премія 35%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) 10%.
Ухвалою суду від 03.09.2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачам час для подання відзиву на позов.
Позов обґрунтовано тим, що позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам", проте на думку позивача, такий перерахунок пенсії Головним управлінням ПФУ в м. Києві здійснено без урахування всіх складових грошового забезпечення та її виплата відбувається з 01 січня 2018 року у неповному обсязі, чим порушено норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Київським військовим обласним комісаріатом надано відзив в якому вказано, що довідки видаються органом, з якого були звільнені зі служби військовослужбовці, отже позивачу видає довідку орган в якому останній проходив військову службу.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області також надано суду відзив в якому вказано, що довідка про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії до нього не надходила, отже останнім не порушено права позивача. Крім того, відповідач 2 вказує, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до складних грошового забезпечення визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам".
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В квітні 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам", без урахування всіх складових грошового забезпечення визначених частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Так, 02.07.2018 року позивач звернувся до Київського військового обласного комісаріату з заявою про надання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з включенням додаткових видів грошового забезпечення.
Київській обласний військовий комісаріат 18.08.2018 року повідомив позивача про відсутність правових підстав для видачі довідки із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Також, 02.07.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про проведення перерахунку пенсії, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Листом від 07.08.2018 року відповідач 2 повідомив позивача, що пенсія йому виплачується відповідно до підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам" та зазначив, що він, відповідач 2, не наділений повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для нарахування (перерахунку) пенсії.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про часткове обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обов'язок нарахування та виплати пенсій покладено на органи Пенсійного фонду.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4 статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання ч. 4 статті 63 вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України 13 лютого 2008 року прийнято Постанову № 45, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок № 45).
Пунктами 1-3 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Отже, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій Пенсійним фондом проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію на підставі повідомлення відповідними органами (п. 1 Порядку № 45) та надання вказаними органами відповідних довідок про розмір грошового забезпечення кожної особи.
Тобто, перерахунок пенсій у визначеному вище порядку здійснюється виключно на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Так, 24.02.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року (далі - Постанова №103).
Пунктом 3 вказаної Постанови встановлено, що з 1 січня 2016 р. здійснюється перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. N 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 року - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Як встановлено матеріалами справи, в квітні 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 квітня 2018 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам".
Відповідно до довідки про перерахунок пенсії з 01.01.2018 року підвищення пенсії складає 2925,31 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 року по 21.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 1462,66 грн.; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення - 2193,98 грн.; з 01.01.2020 року 100% щомісячно від підвищення - 2925,31 грн.
Вказаний перерахунок пенсійним органом здійснено на підставі поданої Міністерством оборони України через Київський обласний військовий комісаріат довідки.
З системного аналізу викладеного вбачається, що при проведенні перерахунку позивачу пенсії відповідач 2 діяв відповідно до Постанови №103.
Щодо доводів позивача, що перерахунок пенсії, на його думку, здійснено без урахування всіх складових грошового забезпечення, визначених частиною 2 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 5 Порядку № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Аналогічні приписи визначені п. 1 Постанови № 103, яким визначено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13) про правильне застосування статей 49 та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 2262, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
З системного аналізу викладеного вбачається, що головні управління Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо здійснення перерахунку пенсій після надходження довідок встановленого зразка, чим спростовуються доводи позивача про необхідність витребування останньої самостійно органами пенсійного фонду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 636/662/17, від 03 липня 2018 року у справі № 709/2728/16-а, від 10 липня 2018 року у справі № 553/3053/16-а.
Під час розгляду вказаної справи, суду не було надано доказів отримання позивачем відповідної довідки з зазначенням видів грошового забезпечення, визначених ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, та подачі її до Пенсійного органу.
Таким чином, суд прийшов до висновку про відсутність з боку відповідача 2 порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а тому покладення обов'язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означало б спонукання до виходу за межі своїх повноважень.
Щодо позову в частині визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови скласти, оформити та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку для перерахунку пенсії; зобов'язання Київській обласний військовий комісаріат скласти, оформити в подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: премія 35%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) 10%, суд зазначає наступне.
Частиною 3 статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, п. 2 Постанови №704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з вимогами п. 7 Постанови №393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, судом встановлено, що положеннями профільного нормативно-правового акту передбачено, що пенсії обчислюються із вираховуванням як посадових окладів, так і додаткових видів грошового забезпечення. Аналогічні за змістом положення містяться і в підзаконних нормативно-правових актах.
За правилами ч. 18 статті 43 Закону №2262 у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Пунктами 1 та 2 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262 до 1 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови №704.
Виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у такому розмірі: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Отже, з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених Постановою №103, у позивача виникло право на перерахунок пенсії (відповідачі не заперечують факт виникнення у позивача права на перерахунок пенсії).
В наданій Комісаріатом довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України визначено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової набавки за вислугу років за відповідною посадовою, за нормами, чинними на 01 березня 2018 року, становить: посадовий оклад - 5 700 грн.; оклад за військовими званням (майор) - 1410 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 2916грн.
При цьому, вказана довідка не містить даних про розмір додаткових видів грошового забезпечення, а саме: робота з таємними виробами, носіями, документами; надбавка за особливо важливі завдання; премія.
Таким чином, суд приймає до уваги, що саме відповідач-1 надає довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій відповідачу-2, на підставі яких останній проводить нарахування та виплату пенсій.
З огляду на вказане, Суд критично ставиться на посилання відповідача-1 що Комісаріат не уповноважений надавати органам Пенсійного фонду України довідки щодо грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби.
Водночас, відповідно до наданого ГУ ПФУ у Київській області розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі 1001003939 вбачається, що пенсія позивачу призначена (обчислена) з 01 січня 2017 року із наступних сум з грошового забезпечення: посадовий оклад 1085 грн, оклад за військове звання 130 грн, процентна надбавка за вислугу років 30% - 364,5 грн., середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення 1250 грн., у тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 10% ,надбавка за особливо важливі завдання 50%, премія 35%.
Таким чином, до дати проведення перерахунку 01 квітня 2018 року розміру пенсії, позивачу проводились нарахування та виплати пенсій із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідачі вказують, що п. 5 Порядку №45 21 березня 2018 року було викладено в новій редакції Постановою №103. Відповідно до нової редакції не передбачено можливість врахування додаткових видів грошового забезпечення при проведенні перерахунку розміру пенсії, тому позивачу було правомірно не враховано такі розміри додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до ч.1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1974 року по справі «Міллер проти Австрії» Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини викладеної в п.23 по справі «Кечко проти України» (заява №63134/00, рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Водночас, Суд звертає увагу, що відповідачами не заперечується факт сплати позивачем відповідних соціальних внесків з нарахованих позивачу щомісячних додаткових грошових винагород.
Як зазначено вище, положеннями профільного нормативно-правового акту (ч. 3 статті 43 Закону №2262) передбачено, що при обрахунку пенсії мають враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які виплачувались військовослужбовцю. Аналогічні положення визначені в п. 2 Постанови №704 та п. 7 Постанови №393.
За правилами ч. 3 статті 1-1 Закону №2262 зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Норми профільного нормативно-правового акту є діючими, чинними та не зупиненими. Жодних змін, щодо зміни порядку розрахунку базового грошового забезпечення для пенсії не вносились.
Абзац 1 пункту 5 Порядку №45 фактично змінюються норми та умови пенсійного забезпечення передбачені Законом №2262, оскільки при первинному розрахунку розміру пенсії додаткові види грошового забезпечення для осіб враховуються, а при проведенні перерахунку, на підставі Положення №45 - вже не враховуються. Такі дії призводять до того, що додаткові види грошового забезпечення виключаються з переліку, що враховується для обрахунку пенсії. Це свідчить, що абзац 1 пункту 5 Порядку №45 не відповідає статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Окрім того, статтею 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Принцип верховенства права сформувався як інструмент протидії свавіллю держави, що виявляється в діях її органів як у цілому, так і окремих із них. Верховенство права - це розуміння того, що верховна влада, держава та її посадові особи мають обмежуватися законом.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип юридичної визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми та забезпечення того, що ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (праві позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 року №5-рп/2005, від 29.06.2010 року №17- рп/2010, від 22.12.2010 року №23-рп/2010, від 11.11.2011 року №10-рп/2011).
Більше того, за ч. 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» від 23.09.1998 року Європейський Суд наголосив, що національне право має відповідати поняттю «законність», визначеному Конвенцією, яка вимагає, щоб усе право - писане чи неписане - було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити така дія.
У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Олссон проти Швеції» від 02.03.1988 року Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що яка-небудь норма не може вважатися «законом», якщо вона не сформульована з достатньою точністю так, щоб громадянин самостійно або, якщо знадобиться, з професійною допомогою міг передбачити з часткою ймовірності, яка може вважатися розумною в даних обставинах, наслідки, які може спричинити за собою конкретну дію... Фраза «передбачено законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципом верховенства права. Таким чином, мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні заходи захисту проти свавільного втручання публічних властей у здійснення прав, охоронюваних inter alia п.1 ст.8.
Натомість, в положеннях профільного Закону відсутні правові підстави які б чітко передбачали, що при перерахунку пенсії військовослужбовця не буде враховуватись щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які враховуються при проведенні нарахування пенсії особі.
Окрім того, положеннями абз. 2 п. 5 Порядку №45 передбачено, що особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсії з 1 січня 2016 р. проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи, серед іншого, і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до затвердженої форми довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), затвердженої Додатком №3 до Порядку №45 особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) зафіксовано і графу для визначення додаткових надбавок та премій.
Таким чином, підзаконним нормативно-правовим актом (Порядком №45), встановлені різні методики перерахунку розмірів пенсій, а саме: для осіб, які перебували на військовій службі, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, - без врахування щомісячних додаткових видів грошового забезпечення; - для осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції - із врахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
Преамбулою Закону №2262 передбачено, що цей закон спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Натомість, підзаконний нормативно-правовий акт (Порядок №45), встановлює переваги для окремої соціальної групи, в порівняні із іншими, під час проведення перерахунку розміру пенсії.
За положеннями ст.1 Протоколу №12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, користування права та свободами здійснення будь-якого передбаченого законом права забезпечується без дискримінації за будь-якою ознакою, наприклад за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національної меншими, майнового стану, народження або за іншою ознакою. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначені в пункті 1.
Конституційний Суд України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень ч. 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №4-рп/2015 від 13 травня 2015 року вказано, що аналіз положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).
Запровадження різних правил проведення перерахунку розміру пенсії, що не засновані на Законі №2262, не узгоджується з його спрямуванням на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що встановлення різних правил проведення перерахунку розмірів пенсій для осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262, не відповідають положенням ст.1 Протоколу №12 до Конвенції та ст.24 Конституції України.
Згідно з статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України у рішенні №7-рп/2004 від 17.03.2004 р. у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин 3, 4 ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба в Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
В рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 р. у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч. 7 статті 43, першого речення ч. 1 статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Конституційний Суд України зафіксовано, що норми-принципи ч.5 ст.17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Статтею 2 Закону №2011 визначено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Суд не вважає прийнятною позицію відповідачів відносно того, що права військовослужбовців належним чином захищені при виключенні під час проведення перерахунку розмірів пенсій законодавчо закріплених додаткових видів грошового забезпечення, які враховувались при первинному розрахунку розміру пенсії.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 року по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Заяви № 68385/10 та 71378/10) Суд зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (див. рішення у справі «Хонякіна проти Грузії» (Khoniakina v. Georgia), № 17767/08, п. 72, від 19 червня 2012 року).
Натомість, не врахування при перерахунку розміру пенсії щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які були враховані під час нарахування особі пенсії, очевидно порушує право власності позивача, в розумінні положень ст.1 Протоколу №1 до Конвенції.
Щодо посилання відповідачів на прийняття Постанови №704, якою затверджені нові додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавок, схеми тарифних розрядів та коефіцієнти нарахувань, суд зазначає наступне.
Суд приймає до уваги посилання позивача, що зазначені ним додаткові види грошового забезпечення, які були йому встановлені Постановою №1294, передбачені і положеннями Постанови №704, і Закону №2011.
Отже, щомісячна додаткова грошова винагорода, носить реальний та постійний характер, а тому відповідно до ч. 3 статті 43 Закону №2262 підлягає обов'язковому включенню до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії за вислугою років.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06 вересня 1978 року у справі «Класс та інші проти Німеччини», із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.
Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.
Верховний Суд України у своїй постанові від 16.09.2015 року по справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Окрім того, за ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів власних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийнятні (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституції та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Належним способом захисту прав позивача в даному випадку буде зобов'язання Київській обласний військовий комісаріат скласти, оформити в подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: премія 35%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) 10%.
У той же час, у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє, у зв'язку з чим позовна вимога щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Київській області нарахувати і виплатити позивачу пенсію після отримання від Комісаріату відповідної довідки, не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Зобов'язати Київській обласний військовий комісаріат (04053, м. Київ, провулок Артилерійський, 5в, код ЄДР НОМЕР_2 ) скласти, оформити в подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул Ярославська, 40, код ЄДР 22933548) довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення: премія 35%, надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (за роботу з таємними виробами, носіями, документами) 10%.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.Б. Федорчук