ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
24 грудня 2018 року № 826/9112/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (02055, АДРЕСА_1)
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16)
про зобов'язати вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 обмеження в 70 % відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем у квітні 2018 року протиправно було перераховано пенсію позивача та безпідставно змінено при перерахунку призначений основний розмір пенсії з 89 % на 70 % від визначеного ОСОБА_1 грошового забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Представник відповідача копію вказаної ухвали суду від 15 червня 2018 року отримав 02 липня 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зазначив, що не всі додаткові види грошового забезпечення враховуються при обрахуванні пенсії, а лише ті, які носять щомісячний (постійний) характер та ті, які перераховані в цих положеннях, а саме надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі, тобто перелік додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії є вичерпним.
На думку представника відповідача, існує єдиний порядок перерахунку пенсій у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення і лише за умови його дотримання можливо перерахувати пенсію відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, у якій стверджує, що відповідачем жодним чином не спростовано доводи позивача, викладені у позовній заяві, та не обґрунтовано правомірність обмеження нарахування пенсії позивачу відповідних сум грошового забезпечення з 89 % до 70%.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотань про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
Відповідно до наявних матеріалів справи, полковника ОСОБА_1 наказом Державного комітету у справах охорони державного кордону України від 07 березня 2002 року №146-ос згідно з Положенням про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України звільнено з військової служби за пунктом «б» статті 67 (за станом здоров'я) в запас Збройних Сил України.
В даному наказі зазначено, що вислуга років на пенсію на 01 березня 2002 року становить 33 роки 00 місяців 21 доба.
Як вбачається з розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі НОМЕР_2 ОСОБА_1 пенсія призначена з 05 березня 2002 року у розмірі 89% грошового забезпечення (основний розмір пенсії).
Позивач стверджує, що у квітні 2018 року відповідачем основний розмір пенсії зменшено з 89% на 70% від визначеного грошового забезпечення (вислуга 33 роки).
23 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, у якій просив надати йому довідку про розрахунок пенсії, в якій при перерахунку такої пенсії основний її розмір обмежено з 89 % до 70 %. Також, у даній заяві позивач зазначив, що згідно наказу Міністерства соціальної політики України №195 від 19 липня 2010 року посада, яку обіймав позивач, прирівняна до зав. самостійного відділу Адміністрації Президента, оклад якої складає 13 500,00 грн.
За результатами розгляду вказаного звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 16 травня 2018 року №2574/02 повідомило, що статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що загальний (з 29 квітня 2006 року - максимальний) розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати з 01 травня 2014 року - 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Додатково повідомлено, що при проведенні з 01 січня 2018 року перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» розмір пенсії за вислугу років обчислювався, виходячи з 70 відсотків сум грошового забезпечення за посадовою відповідно до редакції Закону, чинної на дату, з якої проводився перерахунок пенсії. Іншого статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не передбачено.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо обмеження основного розміру пенсії протиправними, звернувся до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що його одержували військовослужбовці до призову на військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається у порядку, встановленому Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 43 №2262-ХІІ).
Статтею 10 Закону №2262-ХІІ передбачено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 12 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911, який набув чинності 01 січня 2016 року, частину п'яту статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено реченням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
У відповідності до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774, яким внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у частині сьомій статті 43, слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
У свою чергу, рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року « 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: - частина сьома статті 43, згідно якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень; - перше речення частини першої статті 54, відповідно до якої тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються; - положення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до положень статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, щодо встановлення максимального розміру пенсії не більше десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та щодо встановлення максимального розміру пенсії, тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, не більше 10 740,00 грн., втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, тобто з 20 грудня 2016 року.
Згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911, дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з січня 2016 року.
Матеріали справи підтверджують, що пенсію за вислугу років, позивачу призначено з 05 березня 2002 року згідно розрахунку за пенсійною справою НОМЕР_2.
З аналізу наведених вище правових норм та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що обмеження максимального розміру пенсії не підлягає застосуванню до позивача, оскільки застосовуються до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року, а пенсію позивачу призначено в березні 2002 року.
Стосовно зміни відповідачем після проведеного перерахунку відсоткового показника для обчислення пенсії позивача з 89% на 70% грошового забезпечення, суд звертає увагу на наступне.
Частиною другою статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Згідно розрахунку за пенсійною справою НОМЕР_2, пенсія за вислугу років позивачу обчислювалась, виходячи із розрахунку 89% грошового забезпечення (вислуга років 33).
Пунктом 23 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме в частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні» набрав чинності 27 березня 2014 року, тобто після призначення пенсії позивачу, а тому суд приходить до висновку, що зміна встановленого максимального розміру пенсії (з 89% до 70% суми грошового забезпечення), у даному випадку не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку, оскільки зміни внесені вказаним законом до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а повинні застосовуватися лише виключно при первинному призначенні пенсій.
З огляду на зазначене, відповідач при здійсненні перерахунку пенсії позивача повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в редакції, що діяла на момент призначення пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення.
Крім того, в пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 серпня 2007 року №8 «Про незалежність судової влади» вказано, що згідно статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України та чинним законами прав і свобод.
Враховуючи викладене, відповідачем протиправно обмежено основний розмір пенсії за вислугу років, а тому з метою ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу в розмірі 89 % від суми грошового забезпечення, з урахуванням надбавок та підвищень, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2018 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, в той час, коли відповідачем належним чином наведені позивачем посилання не спростовано, відповідність оскаржуваної бездіяльності статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України не доведено, суд доходить висновку про необхідність захисту прав позивача в судовому порядку та задоволення позову.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 обмеження в 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру 89% відповідних сум грошового забезпечення та здійснити відповідні виплати з урахуванням раніше проведених виплат.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук