Справа № 560/4113/18
іменем України
29 грудня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 2233,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем по єдиному податку з фізичних осіб рахується податковий борг у розмірі 2233,80 грн.
Вжиті контролюючим органом заходи стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з відповідача.
Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі, яка була надіслана на адресу відповідача повернулась до суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідач, пред'явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідачем обрана ставка єдиного податку 2 групи при переході на спрощену систему оподаткування зі ставкою 15%. Станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 2233,80 грн. по строкам нарахувань 20.01.2018 року, 20.02.2018 року, 20.03.2018 року, 20.04.2018 року.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пунктом 294.1 статті 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Пунктом 295.2 статті 295 ПК України визначено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
За визначеннями, наданими пп.14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Воднораз, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; є податковим боргом.
Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 2233,80 грн. узгодженого грошового зобов'язання.
Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Встановлено, що ГУ ДФС у Хмельницькій області у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу винесено податкову вимогу форми "Ф" № 10015-17 від 22.02.2018 року, яка була направлена на адресу відповідача. Вказана податкова вимога на даний час не відкликана, сума податкового боргу не погашена.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
При цьому пунктом 41.2 статті 41 ПК України, передбачено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Пунктом 20.1.19 статті 20 ПК України, контролюючим органам надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
За таких обставин, вимоги адміністративного позову про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз - відсутні, з врахуванням положень ч. 2 ст. 139 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України податковий борг в розмірі 2233 (дві тисячі двісті тридцять три) грн. 80 коп.
Судові витрати в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Відповідач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)
Головуючий суддя І.І. Тарновецький