про залишення позовної заяви без руху
02 січня 2019 року м. Київ №320/6926/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною третьої статті 161 КАС, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 грн.).
Частинами першою та другою статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Із змісту позовної заяви випливає, що позивач просить суд стягнути податковий борг у розмірі 10000,00 грн. Таким чином, позовна заява має майновий характер. Отже, ставка судового збору за адміністративний позов майнового становить 1762,00 грн. (1,5 відсотка ціни позову - 10000,00 грн., дорівнює 150,00 грн., що є менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1762,00 грн.).
Проте, позивачем всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору.
Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання доказів сплати судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом майнового характеру в розмірі визначеному статтею 4 Закону №3674-VI, а саме - 1762,00 грн., разом з документом, що підтверджує зарахування такого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Також положеннями пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд зазначає, що до позовної заяви додані детальна інформація про фізичну особу та ідентифікаційні дані, проте вказані документи до переліку додатків до позовної заяви не включено.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати позовну заяву, яка оформлена у відповідності до вимог пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС (шляхом приведення у відповідність змісту переліку додатків фактично долученим документам і матеріалам) з урахуванням приписів частини першої статті 161 цього Кодексу та наведених вище висновків суду.
Беручи до уваги зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160 та 161 КАС.
Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС, суд
Залишити без руху позовну заяву Головного управління ДФС у Київській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Встановити строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.