7 листопада 2018 року
м. Київ
справа № 402/398/14-ц
провадження № 61-12106св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Стрільчука В. А.,
суддів: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Кузнєцова В. О., СтупакО. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - Кам'янобрідська сільська рада Ульяновського району Кіровоградської області,
заінтересовані особи - Ульяновська районна державна нотаріальна контора Кіровоградської області,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 7 квітня 2014 року, ухвалене у складі судді Терновенка А. В., та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2017 року, постановлену колегією у складі суддів: Кіселика С. А., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,
У березні 2014 року Кам'янобрідська сільська рада Ульяновського району Кіровоградської області звернулась до суду із заявою про визнання спадщини, яка залишилась після ОСОБА_5, відумерлою.
В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, після її смерті відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 4,68 га, яка належала їй на праві приватної власності згідно державного акта НОМЕР_1. Місцем відкриття спадщини є територія Кам'янобрідської сільської ради.
Відповідно до довідки Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області відомості про спадкоємців за заповітом і за законом або про усунення їх від права на спадкування, або неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття відсутні, спадкоємці ОСОБА_5 на час подання заяви невідомі та за переоформленням вказаної спадщини не звертались, хоча з дня смерті минуло 5 років.
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 7 квітня 2014 року заяву Кам'янобрідської сільської ради про визнання відумерлою спадщини задоволено. Визнано відумерлою спадщину, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, і складається із земельної ділянки НОМЕР_2 площею 4,68 га, яка належала спадкодавцеві на праві приватної власності згідно державного акта НОМЕР_1, вартістю 86 187,29 грн, та розташована на території Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області. Вказану відумерлу спадщину - земельну ділянку - передано у власність територіальної громади Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області.
При постановленні рішення суд першої інстанції посилався на те, що згідно з витягом зі спадкового реєстру від 31 березня 2014 року інформація відносно спадкоємців ОСОБА_5 в спадковому реєстрі відсутня, за період з 22 грудня 2012 року по 13 березня 2014 року до сільської ради звернень щодо успадкування майна ОСОБА_5 не надходило, після смерті ОСОБА_5 в Ульяновській державній нотаріальній конторі спадкова справа не заведена.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області апеляційну скаргу ОСОБА_4, який участі у справі не брав, відхилено, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими і доводами апеляційної скарги не спростовані.
У березні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що він є спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом, складеним нею 7 квітня 2005 року та посвідченим секретарем виконавчого комітету Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, заповіт не скасовано і він є чинним на цей час. Заявник не заперечує, що не звертався до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_5, але, на його думку, це не свідчить, що він не є її спадкоємцем.
У відзиві на касаційну скаргу Кам'янобрідська сільська рада Благовіщенського (Ульяновського) району Кіровоградської областіпосилається на те, що судові рішення є законними, обґрунтованими і ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою і ухвалою цього ж суду від 7 серпня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У 2018 році вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Так, частинами першою, другою та третьою статті 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно із частинами першою та другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно до статті 278 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.
Суди встановили, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка НОМЕР_2 площею 4,68 га вартістю 86 187,29 грн., що розташована на території Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області і належала ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності на землю, виданого 11 квітня 2002 року.
Звернувшись до суду у березні 2014 року із заявою про визнання відумерлою спадщини, яка відкрилась після ОСОБА_5, Кам'янобрідська сільська рада зазначила, що з дня смерті минуло більше 5 років, проте за переоформленням вказаної спадщини ніхто не звертався, відомості про спадкоємців за заповітом і за законом відсутні.
Ухвалюючи рішення про задоволення заяви, суд першої інстанції виходив з доведеності заяви.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ОСОБА_4, який не брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, суд встановив, що 7 квітня 2005 року ОСОБА_5 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Кам'янобрідської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області, яким все своє майно і все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_4
Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, апеляційний суд зазначив, що на день смерті ОСОБА_5 була зареєстрована та проживала одиноко у АДРЕСА_1; ОСОБА_4 разом із спадкодавцем не проживав, заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку не подав, із позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не звертався, тому він вважається таким, що не прийняв спадщину та не набув права на спадкування.
Касаційний суд погоджується з таким висновком апеляційного суду, оскільки сама по собі наявність заповіту за відсутності дій, які підтверджують реалізацію особою відповідного права на прийняття спадщини, не свідчать про набуття особою статусу спадкоємця.
За таких умов апеляційний суд дійшов вірного висновку, що рішенням суду першої інстанції права ОСОБА_4 не порушені, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновку апеляційного суду та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального чи процесуального права.
Викладене дає підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 406, 409, 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 7 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 лютого 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: С. О. Карпенко
В. О.Кузнєцов
О. В.Ступак
Г. І.Усик