Ухвала
Іменем України
28 грудня 2018 року
місто Київ
справа № 756/6656/17
провадження № 61-48915ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про визнання неправомірним та скасування акта про порушення, протоколів засідання комісії з розгляду акта про порушення та визнання неправомірними дій комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕН,
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (далі - ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ»), про визнання неправомірним та скасування акта про порушення протоколів засідання комісії з розгляду акта про порушення та визнання неправомірними дії комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕН.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання неправомірним та скасування протоколу від 19 лютого 2014 року № 1145 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 17 жовтня 2014 року № 36510; визнання неправомірними дій комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕН № 36510 та скасування суми за недораховану електроенергію скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано протокол від 19 лютого 2014 року № 1145 засідання комісії з розгляду акта про порушення від 17 жовтня 2014 року № 36510. Визнано неправомірними дії комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕН № 36510 та скасовано суму за недораховану електроенергію. У іншій частині рішення суду залишено без змін.
ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» 09 грудня 2018 року із застосуванням засобів поштового зв'язку звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення, залишити в силі рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 червня 2018 року.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд зробив висновок про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки скаргу подано на судові рішення, ухвалені у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України ця справа за зазначеним спором не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом спору в цій справі є визнання неправомірним та скасування акту про порушення протоколів засідання комісії по розгляду акту про порушення та визнання неправомірними дії комісії по розгляду акту про порушення ПКЕЕН. Зазначена справа не становить значної складності для вирішення судами та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд визнає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.
У касаційній скарзі не містяться посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та з'ясовано, що зазначені обставини відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справі: «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, заява № 26737/95).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про визнання неправомірним та скасування акта про порушення, протоколів засідання комісії з розгляду акта про порушення та визнання неправомірними дій комісії з розгляду акта про порушення ПКЕЕНза касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2018 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Погрібний