27 грудня 2018 року
м. Київ
справа № 185/2640/17
провадження № 61-48934ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Фінростбанк» на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада
2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Фінростбанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину,
У березні 2017 року публічне акціонерне товариство «Фінростбанк» (далі -
ПАТ «Фінростбанк») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Фінростбанк» (далі -
АТ «Фінростбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину.
Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, в задоволенні позову
ПАТ «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» відмовлено.
У грудні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ПАТ «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада
2018 року, разом з клопотаннями про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.
У клопотанні заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року, посилаючись на те, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано 27 листопада
2018 року, на підтвердження чого надано копії конверта та супровідного листа Дніпровського апеляційного суду.
Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущений з поважних причин, вказаний строк підлягає поновленню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у
розмірі 107 000,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.
Перевіривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «в» пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ПАТ«Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фінростбанк» подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Поновити публічному акціонерному товариству «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Фінростбанк» строк на касаційне оскарження заочного рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Фінростбанк» на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2017 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 07 листопада 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фінростбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію акціонерного товариства «Фінростбанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності правочину.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун