Провадження № 2-а/537/144/2018
Справа № 537/5358/18
26.12.2018 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі: головуючого судді - Хіневича В. І., за участю секретаря судового засідання - Головньової Л. М., представника відповідача - Васильєвої Н. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду адміністративну справу за позовом Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєвої Наталії Олександрівни щодо неправомірних дій державного виконавця та скасування повідомлення державного виконавця,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати дії державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєвої Наталії Олександрівни щодо винесення повідомлення від 26.10.2018 року про повернення виконавчого документу № 2-а-7931/2011 року про стягнення з ОСОБА_2 216 грн. в рахунок повернення коштів, сплачених за оголошення розміщене у пресі про виклик відповідача без прийняття до виконання неправомірними; скасувати повідомлення від 26.10.2018 року про повернення виконавчого документа без прийняття; зобов'язати державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєву Наталію Олександрівну прийняти до виконання виконавчий лист № 2-а-7931/2011 виданий Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 21.02.2012 року про стягнення з ОСОБА_2 допомоги згідно заяви управління від 22.10.2018 року.
В обґрунтування позову зазначено, що 26.10.2018 державний виконавець Крюківського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області Васильєва Наталія Олександрівна винесла повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання щодо виконавчого листа № 2-а-7931/2011 виданого 21.02.2012 Крюківським районним судом м. Кременчука про стягнення з ОСОБА_2 216 грн. в рахунок повернення коштів, сплачених за оголошення розміщене у пресі про виклик відповідача при подачі позову про стягнення з ОСОБА_2 державної допомоги на дітей одиноким матерям на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради на даний час - Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області. Винесення повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання було обумовлено не наданням скаржником підтвердження про сплату авансового внеску, передбаченого п. 8 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», в зв'язку з обов'язковістю сплати такого авансового внеску. Позивач вважає, що сплата авансового внеску для Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області не є обов'язковою, оскільки відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» від сплати авансового внеску звільнені державні органи, й Управління, в судовому порядку стягуючи кошти з боржника, виконує повноваження, делеговані йому державою, та кошти стягнуті з боржника будуть направлені до державного бюджету. Також, зазначає, що в заяві про направлення виконавчого листа скаржником було зазначено, що від сплати авансового внеску звільняються стягувані за рішенням про обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. В даному випадку Управління є стягувачем за рішенням про здійснення інших соціальних виплат, допомоги, оскільки стягує з боржника кошти за оголошення, розміщене у пресі про виклик відповідача при розгляді справи про відшкодування переплачених коштів допомоги одиноким матерям. В зв'язку з чим, дії державного виконавця вважає неправомірними, такими, що суперечать засадам виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження, а саме обов'язковості виконанню рішення суду, розумності строків виконавчого провадження.
В судове засідання представник скаржника Слюсаренко С.В. не з'явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої просила розгляд скарги розглядати без її участі, скаргу підтримує в повному обсязі.
Відповідач державний виконавець Крюківського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області Васильєва Н. О. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, просила в задоволенні позову відмовити, та на дала до суду відзив, відповідно до якого, зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення була несплата авансового внеску встановленого ЗУ «Про виконавче провадження» стягувачем, сплата якого для скаржника на думку суб'єкта оскарження є обов'язковою, оскільки Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області є органом місцевого самоврядування. Закон України «Про виконавче провадження» звільняє від сплати авансового внеску саме державні органи, і вищезазначеним законом не визначено, що від сплати авансового внеску звільняються органи місцевого самоврядування при виконанні останніми делегованих державою повноважень, зокрема, повноважень по відшкодуванню до державного бюджету. В судовому засіданні просила відмовити у задоволенні скарги.
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши всі наявні письмові докази в справі, з'ясувавши всі обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень,вислухавши відповідача встановив наступне.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 09.02.2012 року позов Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради до ОСОБА_2 про відшкодування надміру виплачених сум державної допомоги на дітей одиноким матерям, задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради 1415,10 грн. в рахунок повернення коштів, виплачених в якості допомоги на дітей одиноким матерям, 216 грн. в рахунок повернення коштів. Сплачених за оголошення розміщене у пресі про виклик відповідача. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 107,30 грн.
Додатковою постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.03.2012 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради 569,40 грн. в рахунок повернення коштів, виплачених в якості допомоги на дітей одиноким матерям.
21 лютого 2012 року Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області у справі № 2а_7931/2011 було видано зокрема виконавчий листи про стягнення з ОСОБА_2 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради 216 грн. грн. в рахунок повернення коштів, сплачених за оголошення розміщене у пресі про виклик відповідача.
Рішенням ІІ сесії VІІ скликання Кременчуцької міської ради від 23.12.2015р. Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Крюківської районної ради підпорядковано департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та змінено назву на управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області.
Рішення ХІV сесії VІІ скликання Кременчуцької міської ради від 27.09.2016 року назву Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту праці, соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області змінено на Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради.
22.10.2018 року за вих. № 02/10250 позивач направив на адресу Крюківського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області заяву про примусове виконання рішення суду та оригінал виконавчого листа.
26.10.2018 року державним виконавцем Крюківського ВДВС м. Кременчука ГТУЮ у Полтавській області Васильєвою Н. О. винесено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 8 частини 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження», в зв'язку з тим, що відсутнє підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим. Повідомлення направлене на адресу стягувача за вих. № 47963 від 26.10.2018 року.
Вказані дії відповідача фактично призводять до порушення права стягувача на виконання судового рішення, що є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо закріплений комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів, фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а тому суд приходить до висновку, що зазначене право скаржника підлягає захисту, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених ЗУ «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з положеннями статті 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати.
Частина 2 цієї статті містить випадки звільнення стягувачів від сплати авансового внеску, та зазначено, що від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи з інвалідність І та ІІ груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю І та ІІ груп, громадяни віднесені до 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
Відповідно до п. п. 1.1., Положення про Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, що є додатком 3 до рішення ХІV сесії VІІ скликання Кременчуцької міської ради від 27.09.2016 року, скаржник, Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області є виконавчим органом Кременчуцької міської ради.
Систему, засади організації та діяльність, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до Конституції України.
Частини 1, 2 ст. 11 цього Закону встановлює, що Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження у сфері соціального захисту населення: в тому числі делеговані, зокрема щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства та інші.
Делегованими повноваження у розумінні зазначеного Закону (ст. 1) визначаються повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.
Крім того, згідно положень ч. 2. ст. 71 та ч. 2 ст. 76 Закону України органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
З аналізу вказаних положень випливає, що органи місцевого самоврядування, включаючи їх виконавчі органи, у своїй діяльності виконують функції як органів місцевого самоврядування так і органів виконавчої влади, в межах делегованих їм повноважень. В частині виконання такими органами делегованих їм повноважень органів виконавчої влади вони підконтрольні відповідним органам державної виконавчої влади.
Зазначені положення узгоджуються й з нормами Конституції України.
Так ст. ст. 6, 118 Конституції України, встановлено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Згідно до ч. 3, 4 ст 143 Конституції, органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Як вбачається з п. 1.1. вищезазначеного Положення про Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, відповідне управління є підзвітним і підконтрольним департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області та функціонально Департаменту соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації, який в свою чергу у відповідності до норм Конституції України є органом виконавчої влади.
Відповідно до п 2.2., п. 3.1 вказаного Положення до основних завдань та функцій Управління відноситься призначення та виплата соціальних допомог, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством, надання субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також реалізація державних та місцевих програм соціального захисту та соціального забезпечення населення в межах наданих повноважень.
В свою чергу, згідно до Положення про Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 11.11.2016 за № 527, зазначено, що Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, утворюється головою обласної державної адміністрації і в межах Полтавської області забезпечує виконання покладених на нього завдань. Департамент підпорядкований голові обласної державної адміністрації, а також підзвітний і підконтрольний Міністерству соціальної політики України.
Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: зокрема з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення - здійснює координаційно-методичні функції та моніторинг у сфері надання: державної допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають право на пенсію та інвалідам, тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за ним, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, одноразової матеріальної допомоги інвалідам та непрацюючим малозабезпеченим особам, а також інших видів державної допомоги відповідно до законодавства України.
Як встановлено судом, скаржником в судовому порядку з боржника ОСОБА_2 стягнута допомоги, яка призначалася їй у відповідності до ЗУ «Про державну допомогу сім'ям дітьми» та була стягнута за рішенням суду в зв'язку з безпідставним набуттям виплачених сум державної допомоги.
Так, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям дітьми», допомога на дітей одиноким матерям є видом державних допомог сім'ям з дітьми. Статтями 4, 5 зазначеного Закону встановлює, що покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів. Призначення та виплата всіх визначених у цьому Законі допомог, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологах жінки, здійснюють органи соціального захисту населення.
Оскільки кошти були стягнуті, в зв'язку з безпідставним набуттям виплачених сум державної допомоги, відповідне повернення їх зараховується до Державного бюджету України.
Викладене свідчить про те, що призначення, виплата та стягнення коштів тимчасової державної допомоги є наслідком державної програми за рахунок коштів Державного бюджету, реалізація якої фактично делегована в тому числі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах рад, і в цій частині виконання останньої вони підконтрольні саме органам виконавчої влади.
При цьому, кошти в сумі 216 грн., які стягуються з ОСОБА_2 за виконавчим листом, були використанні Управлінням при розгляді справи про стягнення соціальних виплат за публікацію оголошення про виклик відповідача в персі.
Таким чином, з аналізу наведеного законодавства вбачається, що Управління соціального захисту населення Крюківського району департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області у своїй діяльності з питань стягнення коштів тимчасової державної допомоги одиноким матерям та судових витрат з розгляду даної категорії справ, здійснює державно - владні повноваження, делеговані йому відповідним органом виконавчої влади, та має всі притаманні державному органу ознаки, а відтак на нього також поширюється право щодо звільнення від сплати авансового внеску, відповідно дії старшого державного виконавця Крюківського ВДВС м. Кременчука є протиправними, а Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття його до виконання підлягає скасуванню.
Також, суд зазначає, що даний виконавчий лист повертався стягувачу 07.09.2012 року відповідно до п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, у зв'язку з відсутністю майна боржника, 26.05.2013 року відповідно до п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, у зв'язку з відсутністю майна боржника; 28.09.2015 року п. 7 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, у зв'язку з тим, що боржник - фізична особа чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 25.04.2016 року п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року, у зв'язку з відсутністю майна боржника; 26.06.2017 року відповідно до п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, у зв'язку з відсутністю майна боржника; 25.07.2018 року відповідно до п. 2 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, у зв'язку з відсутністю майна боржника, і тільки 26.10.2018 року відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, у зв'язку з тим, що стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.
Суд зазначає, що після прийняття нового Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець двічі повертав виконавчий лист стягувачу, у зв'язку з відсутністю майна боржника, при цьому не вимагав сплачувати авансовий внесок.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист, суд зазначає, що права державного виконавця, в тому числі при відкритті виконавчого провадження, чи відмови у відкритті врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».
Зокрема, ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено умови, за яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання.
Статтею 26 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлені повноваження державного виконавця по прийняттю до виконання виконавчого документа, а також вимоги такого прийняття. При цьому суб'єкт владних повноважень враховує ряд вимог необхідних для прийняття відповідного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
В рішенні Європейського суду з прав людини «Христов проти України» (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) від 19 лютого 2009 року: 33). Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, з урахуванням обставин справи та для повного захисту прав позивача вимога про зобов'язання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Тому, суд приходить до висновку, що позов Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєвої Наталії Олександрівни щодо неправомірних дій державного виконавця та скасування повідомлення державного виконавця підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки спір вирішено на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат інших осіб, пов'язаних розглядом справи, судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 5-9, 13,72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, суд,
ухвалив:
Позов Управління соціального захисту населення Крюківського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради до державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєвої Наталії Олександрівни щодо неправомірних дій державного виконавця та скасування повідомлення державного виконавця - задовольнити.
Дії державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєвої Наталії Олександрівни, щодо винесення 26.10.2018 року повідомлення про повернення виконавчого документу № 2-а-7931/2011 року про стягнення з ОСОБА_2 216 грн. в рахунок повернення коштів, сплачених за оголошення розміщене у пресі про виклик відповідача без прийняття до виконання неправомірними - визнати неправомірними.
Повідомлення про повернення виконавчого документу № 2-а-7931/2011 року про стягнення з ОСОБА_2 216 грн. в рахунок повернення коштів, сплачених за оголошення розміщене у пресі про виклик відповідача, стягувачу без прийняття до виконання від 26.10.2018 року, винесене державним виконавцем Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєвою Наталією Олександрівною - скасувати.
Зобов'язати державного виконавця Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Васильєвої Наталії Олександрівни прийняття до виконання виконавчого листа № 2-а-7931/2011 року про стягнення з ОСОБА_2 216 грн. в рахунок повернення коштів, сплачених за оголошення розміщене у пресі про виклик відповідача, згідно до заяви стягувача від 22.10.2018 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. І. Хіневич