Справа №359/4606/18
Провадження №1-кп/359/451/2018
18 грудня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю потерпілого ОСОБА_4 ,
за участю обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Комарин Брагінського району Гомельської області Республіки Білорусь, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого: вироком Апеляційного суду Київської області від 26 липня 2017 року за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з призначенням іспитового строку на 2 роки, ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 14 грудня 2017 року звільненого від відбування покарання на підставі п.«е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», проживаючого в АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив:
ОСОБА_5 , керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, за таких обставин.
24 квітня 2018 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, тобто в темний період доби, обвинувачений, керуючи технічно справним автомобілем марки «Daewoo Lanos TF69Y», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Бориспіль-Вороньків» в напрямку с. Вороньків Бориспільського району. В порушення пп.«а» п.2.9 ПДР України ОСОБА_5 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. На ділянці вказаної автодороги, що розташовується в с. Глибоке Бориспільського району, в порушення пп.«б» п.2.3, п.10.1 та п.12.4 ПДР України обвинувачений рухався зі швидкістю 82 км./год. в межах населеного пункту, не був уважним та перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що виконання цього маневру буде безпечним і не створить перешкоди для інших учасників руху. Тому, здійснюючи об'їзд нерівностей дорожнього покриття, ОСОБА_5 виїхав на смугу зустрічного руху та допустив наїзд на ОСОБА_4 , який рухався на велосипеді. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового внутрішньосуглобового перелому верхньої третини лівої великогомілкової кістки та перелому лівої променевої кістки зі зміщенням уламків в типовому місці. Як вбачається з висновку експерта №57Д від 8 червня 2018 року, перелічені тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення частково. Обвинувачений не оспорює того, що 24 квітня 2018 року приблизно о 22 годині 15 хвилин він, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos TF69Y», номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Бориспіль-Вороньків» в напрямку с. Вороньків Бориспільського району. ОСОБА_5 зізнався у тому, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та, здійснюючи об'їзд нерівностей дорожнього покриття, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив наїзд на ОСОБА_4 . Обвинувачений не оспорює того, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Водночас, ОСОБА_5 категорично заперечує проти того, що він рухався зі швидкістю 82 км./год.
У зв'язку з тим, що обвинувачений не оспорює обставини вчинення кримінального правопорушення, крім швидкості руху керованого ним транспортного засобу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів на підтвердження всіх без виключення обставин та обмежився лише дослідженням доказів на підтвердження швидкості руху автомобіля, яким керував ОСОБА_5 , обставин, що характеризують особу обвинуваченого та мають значення для призначення кримінального покарання, а також обставин, що мають значення для вирішення долі речових доказів та розподілу судових витрат.
Показання ОСОБА_5 про те, він не перевищував встановлене обмеження швидкості, спростовуються висновком експерта №12-1/969 від 25 травня 2018 року (а.с.43-44), з якого вбачається, що відповідно до залишеної слідової інформації, а саме довжини слідів гальмування транспортного засобу довжиною 38 метрів, швидкість руху автомобіля марки «Daewoo Lanos TF69Y», номерний знак НОМЕР_1 , становить 82 км./год.
Таким чином, в матеріалах кримінального провадження зібрано достатньо належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані:
- за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Адже, керуючи автомобілем, обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння, в межах населеного пункту рухався зі швидкістю більше 50 км./год., не був уважним та перед зміною напрямку руху не переконався у тому, що виконання цього маневру буде безпечним і не створить перешкоди для інших учасників руху. Ці обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 не виконав вимоги, передбачені пп.«б» п.2.3, пп.«а» п.2.9, п.10.1 та п.12.4 ПДР України. Тому, здійснюючи об'їзд нерівностей дорожнього покриття, обвинувачений виїхав на смугу зустрічного руху та допустив наїзд на ОСОБА_4 , який рухався на велосипеді. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості. Інші обставини, що спричинили виникнення таких наслідків, судом не встановлено. Тому між тілесними ушкодженнями ОСОБА_4 та діями обвинуваченого існує прямий причинно-наслідковий обов'язок.
З огляду на це суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 повинен бути засуджений:
- за ч.1 ст.286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Обираючи обвинуваченому кримінальне покарання, суд виходить з того, що ОСОБА_5 щиро розкаявся з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, активно сприяв його розкриттю, добровільно відшкодував завданий збиток та продовжує приймати участь у лікуванні потерпілого. Безумовно, ці обставини пом'якшують його покарання. Водночас, керуючи транспортним засобом, ОСОБА_5 перебувала в стані алкогольного сп'яніння. Ця обставина обтяжує його покарання. Аналіз даних про особу обвинуваченого свідчить про те, що він не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Ці обставини посередньо характеризують його особу.
З огляду на це суд вважає, що ОСОБА_5 належить призначити покарання у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Однак виправлення обвинуваченого залишається можливим без його ізоляції від суспільства. Тому на підставі ч.1 ст.75 КК України допустимо звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді обмеження волі та призначити йому іспитовий строк. З метою забезпечення контролю над поведінкою обвинуваченого під час іспитового строку на нього належить покласти такі обов'язки, передбачені п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч.1 ст.46 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Встановлено, що ОСОБА_5 вчинив злочин невеликої тяжкості. Він примирився з ОСОБА_4 та відшкодував йому заподіяну шкоду. Водночас, обвинувачений не вперше вчинив кримінальне правопорушення.
З огляду на це суд вважає, що підстави для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності відсутні.
Речові докази: автомобіль марки «Daewoo Lanos TF69Y», номерний знак НОМЕР_1 , належить повернути у володіння обвинуваченого; а велосипед слід повернути у володіння потерпілому.
Крім того, з ОСОБА_5 в дохід держави належить стягнути витрати на проведення судових експертиз в розмірі 5148 гривень (1716 + 2002 +1430).
Керуючись ч.1 ст.369, ст.370, ч.1-ч.2, ч.6 ст.371, ч.2-ч.3 ст.373 та ст.374-376 КПК України, суд
присудив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування основного покарання у виді обмеження волі та призначити йому іспитовий строк тривалістю 2 роки.
На підставі п.1 та п.2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_5 покласти такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
У задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності відмовити.
Речові докази: автомобіль марки «Daewoo Lanos TF69Y», номерний знак НОМЕР_1 , повернути у володіння ОСОБА_5 ; велосипед повернути у володіння ОСОБА_4 .
Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на проведення судових експертиз в розмірі 5148 гривень.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_1