Справа № 126/3367/18
Провадження № 3/126/1823/2018
"29" грудня 2018 р. м. Бершадь
Суддя Бершадського районного суду
Вінницької області
ОСОБА_1
розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності не притягувався ,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП ,
В провадженні Бершадського районного суду Вінницької області перебуває адміністративна справа щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 000825 від 29.11.2018 року, 29.11.2018 року о 19 год. 00 хв. в с. Тернівка по вул. Шевченка водій ОСОБА_2 керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Медичне освідування на факт вживання спиртних напоїв проводився в Бершадській ОЛІЛ, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Перед початком судового розгляду справи ОСОБА_2 було роз'яснено права у відповідності до ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що ввечері 29.11.2018 року він приїхав додому з роботи своїм службовим автомобілем НОМЕР_1 в с. Тернівка вул. Шевченка. Загнав автомобіль на подвір'я, а сам пішов до магазину по сигарети. Там зустрів своїх знайомих, які запропонували випити з ними горілки, що він і зробив. Згодом, прийшовши додому, дружина вчинила з ним сварку через те, що він випив зайвого. Вони сильно посварилися. Тоді щоб йому помститися, дружина зателефонувала до Бершадського ВП та повідомила, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Близько 21 год. до них додому приїхали поліцейські. Він пояснив працівникам поліції ситуацію вказавши, що автомобілем не керував. Проте незважаючи на всі його пояснення та заперечення, в нього забрали ключі й документи та посадивши до службового автомобіля відвезли його до відділку, де й склали відносно нього протокол. За свідків вони взяли двох таксистів, які й підписалися в протоколі. Він же від підпису відмовився, оскільки жодних правопорушень не вчиняв. Просить провадження по справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпА.
В судовому засіданні дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_3 повністю підтвердила слова чоловіка. Пояснила, що свідомо сказала працівникам поліції, начебто її чоловік керував автомобілем в нетверезому стані, хоча коли він вживав алкогольні напої його автомобіль в цей час стояв на подвір'ї.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 вказав, що коли ОСОБА_2 проходив медичне освідування в Бершадській ОЛІЛ він не був присутнім. Став свідком того, як останній відмовився від підписання в протоколі.
Свідок ОСОБА_5 в судове засідання не явився.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає в разі керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак під час розгляду справи в суді не встановлено факту керування ОСОБА_2 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Обставини справи, викладені у протоколі, не відповідають дійсності.
Так, відповідно до п. 1. 10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. В той же час стаття 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Відповідальність за знаходження в автомобілі на пасажирському сидінні, або в непрацюючому автомобілі, навіть у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, законодавством не встановлена.
Суд дійшов висновку, що працівники поліції склали протокол відносно ОСОБА_2 неправомірно, оскільки він транспортним засобом не керував. Тобто водієм він не являвся.
Відповідно до вимог п. 1 глави 2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 № 1395, у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис, який засвідчується підписами двох свідків, однак у протоколі складеному відносно ОСОБА_2 відсутні відомості, про посвідчення свідками відмови правопорушника від підписання протоколу.
Крім того, вимоги ст. 266 КУпАП передбачають, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п. 22 Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я України N 1452/735 від 09.11.2015 року, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Так, висновок № 117 від 29.11.2018 року виданий лікарем Бершадської ОЛІЛ щодо результатів медичного огляду гр. ОСОБА_2 на стан сп'яніння, складений з порушенням Інструкції, а саме: не зазначено в якому стані перебуває обстежувана особа; відсутній підпис обстежуваної особи.
Крім того в матеріалах справи зазначені свідки вчиненого правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проте в адміністративних матеріалах відсутні будь-які їхні пояснення.
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Як наслідок на переконання суду дані відображенні у протоколі про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення за ст. 130 ч.1 КУпАП є сумнівними з вищезазначених підстав, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року; стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ході судового розгляду в діях ОСОБА_2 не встановлено ознак, які б свідчили про умисну чи необережну форму вини у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що унеможливлює кваліфікацію його дій за даною статтею.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відношення до вчиненого, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_2 не доведена, керуючись п. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП України, суддя,-
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статей 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя В. І. Гуцол