Справа № 135/1062/17
Провадження № 1-в/135/2/18
06.12.2018 року Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі
судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
захисника засудженого ОСОБА_5 ,
представника ДУ
«Ладижинська виправна колонія (№39)» ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в державній установі «Ладижинська виправна колонія (№39)», у сел. Губник, клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв'язку із хворобою, суд-
ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від покарання, яке призначене вироком Новозаводського районного суду м. Чернігів від 25 грудня 2013 року.
Клопотання мотивоване тим, що у нього погіршився стан здоров'я та йому поставлені певні невиліковні діагнози і ще ряд інших хронічних захворювань.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали, посилаючись на обставини, викладені у ньому, та просили задовольнити вимогу щодо його звільнення від покарання.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявленого клопотання, оскільки відсутні правові підстави для його задоволення.
Представник державної установи «Ладижинська виправна колонія (№39)» ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання засудженого не підтримав, посилаючись на те, що він дійсно має тяжкі захворювання, однак вони не відносяться до переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання за тяжкою хворобою, визначених спільним наказом МОЗ України та міністерством юстиції України № 1348/5/572 від 15.08.2014 року.
Вивчивши матеріали клопотання з додатками, матеріали особової справи засудженого, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог ст.537 та ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного з виконанням вироку, зокрема питання про звільнення від покарання за хворобою, подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання за наявності підстав, передбачених ст.84 КК України.
Зокрема, ст. 539 КПК України передбачає, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Разом з тим, положеннями ст.84 КК України передбачено, що особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 року № 8 факт захворювання засудженого на тяжку хворобу сам по собі не тягне обов'язкового звільнення від відбуття покарання.
Звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань.
Перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання визначений у додатку 12 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі.
Відповідно до п.5 Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу» від 28 вересня 1973 р. №8, законним приводом до розгляду питання про звільнення від відбуття покарання засудженого, який захворів на тяжку хронічну хворобу, є подання начальника виправно-трудової установи чи слідчого ізолятора, спецчастини яких обслуговують лікарні для засуджених. При цьому у поданні повинні бути наведені такі відомості про особу засудженого: яким судом, коли, за яким законом його було засуджено; міра покарання; відбутий строк останнього; дані про його поведінку за весь час відбування покарання; відомості про минулі судимості; ступінь відшкодування збитків, заподіяних злочином фізичним, юридичним особам і державі; хвороба, якою він страждає, - а також сформульовано прохання про звільнення засудженого від дальшого відбуття покарання у зв'язку з тим, що він захворів на тяжку хворобу; до подання додаються копія вироку, особова справа засудженого та висновок спеціальної лікарської комісії; на вимогу суду можуть направлятись також інші матеріали, які мають значення для вирішення питання про звільнення засудженого.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 відбуває покарання у державній установі «Ладижинська виправна колонія (№39)». Засуджений вироком Новозаводського районного суду м. Чернігів від 25 грудня 2013 року за ч. 2, 3, 5 ст.185, ч.1,4 ст.70 КК України до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Строк відбування покарання рахується з 06.11.2013 року.
25 січня 2014 року вирок Новозаводського районного суду м. Чернігів від 25 грудня 2013 року набрав законної сили.
Ухвалою Ладижинського міського суду ВІнницької області від 18.02.2016 року засудженому ОСОБА_4 було зараховано строк попереднього ув'язнення з 06 листопада 2013 року по 25 січня 2014 року у строк покарання, призначеного вироком Новозаводського районного суду м. Чернігів від 25 грудня 2013 року.
Із висновку № 10 Лікарської консультативної комісії про медичний огляд засудженого щодо наявності захворювання, визначеного переліком захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання від 05.05.2018 року видно, що наявне у ОСОБА_4 захворювання не входить до переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджений від подальшого відбування покарання за тяжкою хворобою, визначених спільним наказом МОЗ України та міністерством юстиції України № 1348/5/572 від 15.08.2014 р.
А тому суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись ст. 84 КК України, ст. ст. 152,154 КВК України, на підставі ст. ст. 537,539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання в зв'язку із хворобою - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7(семи) днів з моменту її проголошення до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: