Справа № 806/2223/18
Головуючий у 1-й інстанції: Попова О.Г.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
28 грудня 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу» на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу» до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
у травні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу» (ТОВ «Малинська фабрика спеціального паперу») звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (ГУ ДФС у Житомирській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2018 року №0005785312.
28 серпня 2018 року Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене суд ухвалив розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено те, що ГУ ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу" за період лютий 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №89/06-30-53-12-27 від 14.02.2018 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем виявлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, щодо несвоєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №15 від 21 листопада 2016 року на суму 133645,55 грн. з порушенням терміну реєстрації до 15 календарних днів.
На підставі акта перевірки, 01 березня 2018 року ГУ ДФС в Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0005785312, яким позивачу визначено зобов'язання зі сплати штрафу в сумі 13364,56 грн.
Не погодившись з рішенням позивач оскаржив його до Житомирського окружного адміністративного суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті рішення діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (ПК України) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно із п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
У разі якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Малинська фабрика спеціального паперу» 09 грудня 2016 року зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №15 на загальну суму ПДВ 133 645,55 грн, що виписана 21 листопада 2016 року.
Тобто, позивачем пропущено граничний строк реєстрації податкової накладної №15 від 21.11.2016, визначений п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, на три дні.
Також, матеріалами справи підтверджується те, що ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу" платіжним дорученням №5921 від 06.12.2016 на суму 240 000,00 грн здійснено перерахунок коштів на електронний рахунок №375172000084373, проте зазначені кошти не були зараховані 06.12.2016, а були зараховані лише 07.12.2016 року о 16. год. 17 хв., що підтверджується листом Державної казначейської служби України №18/01/2017 від 18.01.2017 року з посиланням на здійснену 06.12.2016 кібер-атаку, що унеможливлювало виконання Казначейством зобов'язань, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2016 №569, в частині зарахування зазначених коштів за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання.
Тобто, факт об'єктивної неможливості своєчасного зарахування коштів за платіжним дорученням №5921 від 06.12.2016 не є тотожним факту об'єктивної неможливості своєчасної реєстрації податкової накладної №15 від 21.11.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних, або вчинення спроб щодо здійснення такої реєстрації.
При цьому, за відсутності своєчасного перерахування коштів за платіжним дорученням №5921 від 06.12.2016 позивач не був позбавлений можливості здійснити спробу зареєструвати податкову накладну №15 від 21.11.2016 із отриманням подальшої квитанції про відмову у реєстрації такої податкової накладної.
Як встановлено з матеріалів справи, податкова накладна №15 від 21.11.2016 була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 09 грудня 2016 року о 09:38:44 за №9236725965, що підтверджується квитанцією №1 про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, жодних письмових доказів щодо спроб реєстрації позивачем податкової накладної №15 від 21.11.2016 в період з 21.11.2016 по 06.12.2016 не надано.
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження неможливості реєстрації ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу" податкової накладної №15 від 21.11.2016 в Єдиному реєстрі податкових накладних саме 06 грудня 2016 року внаслідок не своєчасного перерахування коштів за платіжним дорученням №5921 від 06.12.2016 та доказів щодо здійснення спроб, зокрема, невдалих спроб, такої реєстрації 06 грудня 2016 року.
Крім того, позивачем не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження доводів про несанкціоноване втручання невідомих осіб країни-агресора в електронно-інформаційні системи ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу".
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що із наявних у справі письмових доказів, вбачається не вжиття позивачем всіх можливих заходів для своєчасної реєстрації податкової накладної, що призвело до порушення позивачем термінів реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а тому відповідачем правомірно застосовано вказаних штрафних санкцій.
Також, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на недоліки оформлення відповідачем акту перевірки, дотримання строків прийняття податкового повідомлення-рішення, оскільки вони не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, так як не спростовують факту допущеного позивачем порушення вимог податкового законодавства за які податковим законодавством передбачена відповідальність.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі №804/4056/17.
Таким чином, колегією суддів не встановлено обставин на підтвердження обґрунтованості позовних вимог ТОВ "Малинська фабрика спеціального паперу".
Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що судом першої інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Малинська фабрика спеціального паперу» залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Совгира Д. І. Курко О. П.