79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" грудня 2018 р. Справа №914/1362/18
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді: Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
ОСОБА_1
секретар судового засідання - Кишенюк Н.
сторони в судове засідання не викликались
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради №02-27/2627 від 24.10.2018 (ВхЗАГС № 01-05/826/18 від 29.10.2018)
на рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 (суддя Рим Т.М., повний текст складено 05.10.2018, м.Львів)
у справі №914/1362/18
за позовом ОСОБА_2 міської ради
до відповідача ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств
про стягнення 10 400,00 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов ОСОБА_2 міської ради до ОСОБА_2 районної спілки споживчих товариств про стягнення 10 400,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 у справі №914/1362/18 (суддя Рим Т.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що факт організації стихійного ринку відповідачем у цій справі суду не доведено, а представлений акт не є достатнім доказом, який би підтвердив наведені в ньому обставини. Позивач визначив власником відходів позивача на основі власних припущень, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
ОСОБА_2 міською радою подано апеляційну скаргу №02-27/2627 від 24.10.2018, в якій просить скасувати дане рішення і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи та при недоведеності обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач у порушення Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" створив стихійне сміттєзвалище на території проїзної частини у місті Городок по вулиці Івана Франка, 2, у зв'язку з чим позивачу заподіяно шкоду в розмірі 10'400,00 грн. Судом не взято до уваги, що згідно з абз.3 п.4 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженою постановою Кабінету міністрів України №1217 від 03.08.1998, джерелом первинної інформації про безхазяйні відходи є акт комісії з питань поводження з безхазяйними відходами, складений згідно з Порядком.
Скаржник вважає, що відповідач не забезпечував своєчасне вивезення відходів на спеціальні об»єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження і захоронення, чим порушив права власників суміжних земельних ділянок, що спричинило засмічення землі та завдало шкоди.
ОСОБА_2 районною спілкою споживчих товариств подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів, які б належним чином довели факт заподіяння шкоди саме відповідачем. Також позивачем не підтверджено реальності завдання йому шкоди саме на 10'400,00 грн. Отже, товариство вважає, що рішення суду прийнято за результатами всебічного, повного та об»єктивного з»ясування обставин справи, із дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є вимоги про стягнення заборгованості в сумі 10 400,00 грн., дана справа відноситься до малозначних справ в розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення суду без змін з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, Розпорядженням міського голови ОСОБА_2 міської ради №93 від 14.09.2017 "Про створення комісії з питань поводження з безхазяйними відходами на території міста Городка" (а.с. 18) створено комісію з питань поводження з безхазяйними відходами на території міста Городка (далі - комісія) та затверджено склад комісії.
За наслідками обстеження вулиці ОСОБА_3 на предмет наявності безхазяйних відходів комісією складено акт від 15.05.2018 (а.с.12), затверджений міським головою ОСОБА_2 міської ради.
Актом встановлено, що біля огорожі колишнього промислового ринку виявлено безхазяйні відходи. Зазначені відходи складені у пірамідальній формі, висота яких у найвищій точці становить 1,6 м, площа відходів 40 м2, об'єм відходів 23,85 м3. До складу відходів входять гнилі овочі, пластикова тара, паперові та пластикові ящики. Вартість заподіяної шкоди складає 10'400,00 грн.
З метою встановлення власника відходів комісія здійснила перевірку навколишніх торговельних об'єктів, в результаті чого виявила, що власником приміщень за адресою: вулиця Івана Франка, 2, в яких підприємці здійснюють торгівельну діяльність, є відповідач. Зокрема, площа таких приміщень становить 300 м2. Окрім того, біля виявлених відходів відповідач влаштував стихійний продуктовий ринок площею 608 м2. Сміттєвий контейнер відповідача заповнений наполовину. Під час перевірки ринку "Мрія" встановлено, що зайнята площа під промисловими товарами становить 795 м2, під продовольчими товарами 279 м2, на території ринку розташовані 3 контейнери об'ємом 1,1 м3. Враховуючи склад побутових відходів та недостатню кількість контейнерів для збору та вивозу твердих побутових відходів у відповідача, комісія вирішила, що основна маса відходів належить стихійному ринку відповідача.
До акту від 15.05.2018 долучено розрахунок вартості вивезення твердих побутових відходів на вулиці ОСОБА_3 (а.с. 13), відповідно до якого вартість вивезення побутових відходів із стихійного сміттєзвалища становить 10'400,00 грн.
Надалі позивач скерував відповідачу претензію від 20.06.2018 (а.с. 15-16), у якій вимагав відшкодувати завдані ліквідацією стихійного сміттєзвалища збитки у сумі 10'400,00 грн., яку останнім залишено без відповіді та задоволення.
Предметом судового розгляду є вимога позивача до відповідача про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи в сумі 10 400,00грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно з ст..22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 1 чст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для можливості застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідно довести повний склад правопорушення: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинний зв'язок та вину заподіювача шкоди. Разом з тим суд констатує, що у першу чергу позивачам у такого роду справах потрібно довести суб'єкта правопорушення, що саме відповідач учинив відповідне порушення.
Відповідно до ст..43 Закону України «Про відходи» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Виходячи з положень Закону України "Про відходи", суб'єктом завдання шкоди при самовільному розміщенні відходів можуть бути виробники відходів або їх власники.
Як убачається з матеріалів справи, власника виявлених відходів встановила комісія з питань поводження з безхазяйними відходами на території міста Городка. Ключовим та єдиним доказом того, що саме відповідач організував стихійний ринок, є представлений суду акт, складений цією комісією.
Відповідно до пункту 6 Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженої постановою Кабінету міністрів України №1217 від 03.08.1998, комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів. У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.
Окрім того, в ході розгляду справи в суді першої інстанції судом встановлено, що згідно з листом ОСОБА_2 споживчого товариства №25 від 10.09.2018 (а.с. 40) магазин, який розташований на вулиці Івана Франка, 2 у місті Городок, є власністю ОСОБА_2 споживчого товариства і обліковується на його балансі.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 10.09.2018 (а.с. 53-60) у праві власності відповідача перебувають наступні об'єкти нерухомості:
-нежитлова будівля, магазин площею 601,8 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Паркова, 1;
-нежитлова будівля, магазин площею 4009,7 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Перемишльська, 16А;
-нежитлова будівля ресторану "Калина" площею 1691,2 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Перемишльська, 18;
-нежитлова будівля, магазин площею 3680,6 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Перемишльська, 16А;
-нежитлова будівля, магазин площею 610,8 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Паркова, 1;
-нежитлова будівля, крамниця площею 55,8 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Івана Франка, 2Г;
-нежитлова будівля, крамниця площею 435,9 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Івана Франка, 39А;
-нежитлова будівля, їдальня площею 200,3 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Шевченка, 48;
-нежитлова будівля, магазин площею 219,8 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Шевченка, 50;
-нежитлова будівля, ковбасний цех, кондитерський цех площею 524,0 м2 за адресою: місто Городок, вулиця Богдана Хмельницького, 4.
Згідно з пунктом 3.3.5 договору №12 суб»єкта нерухомості від 31.12.2016, укладеного ОСОБА_2 райспоживспілкою з фізичною особою-підриємцем (а.с. 49-52) відповідач, передаючи в оренду нежитлове приміщення за адресою: місто Городок, вулиця Івана Франка, 2Г, покладає на орендаря обов'язок забезпечувати належне збереження, експлуатацію і санітарне утримання об'єкта оренди…забезпечувати дотримання санітарних норм, правил, стандартів, а також виконувати вимоги приписів і постанов органів державного санітарного контролю.
Матеріалами справи підтверджується, що між Управлінням ОСОБА_2 райспоживспілки та ТОВ "АВЕ Львів" укладено договір №412/2017-ТПВ від 01.02.2017 (а.с. 78-79).
Відповідно до пункту 1.1 цього договору виконавець зобов'язується за завданням замовника та у відповідності з умовами договору надавати йому послуги з вивезення твердих побутових відходів, що утворюються у замовника, а замовник зі своєї сторони зобов'язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.
Проаналізувавши подані позивачем докази (винятково акт перевірки), судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що факт організації стихійного ринку відповідачем у цій справі суду не доведено, а представлений акт не є достатнім доказом, який би підтвердив наведені в ньому обставини.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищенаведені обставини, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що акт від 15.05.2018 не є належним, достатнім та допустимим доказом у підтвердження нанесення шкоди саме відповідачем, в зв»язку з порушенням законодавства про відходи, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги, відповідно до ст.129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269,270, 273, 275, 276, 282 ГПК України ,
Західний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 03.10.2018 у справі №914/1362/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 міської ради №02-27/2627 від 24.10.2018 без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 28.12.2018.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищ ин Г.В.