79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"17" грудня 2018 р. Справа №914/355/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Желік М.Б.
суддів Галушко Н.А.
Орищин Г.В.
за участі секретаря судового засідання Тимцік М.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ вих № б/н від 02.02.2018 (вх. ЗАГС №01-05/509/18 від 18.10.2018) та заяву Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків вих№ 80-01-956 від 12.07.2018 вх. ЗАГС №01-05/509/18 від 18.10.2018) про приєднання до апеляційної скарги
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 (суддя Гутьєва В.В., повний текст ухвали складено та підписано 09.03.2017.) про порушення провадження у справі про банкрутство
у справі № 914/355/17
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА", м.Львів
до боржника Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра", м.Львів, вул. Вулецька, 14, код ЄДРПОУ 00214244)
про визнання його банкрутом
За участю представників сторін:
від ПАТ "Укрсоцбанк" Семенчук В.Ю.
від ПАТ "Мегабанк" Кульбій-Кухар Ю.В.
від ПАТ "Іскра" Манівська Л.Р.
Учасникам процесу роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 35, 42, 46, Господарського процесуального кодексу України. Заяв про відвід складу суду не надходило.
Відповідно до ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснюється технічними засобами.
У судовому засіданні 17.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у справі № 914/355/17 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Іскра"; визнано вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" на суму 1 831 200,26 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кирика В.К.; встановлено арбітражному керуючому грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок ініціюючого кредитора з щомісячною виплатою; оприлюднено на офіційному сайті ВГС України оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство; розпорядника майна до 25.04.2017 зобов'язано надати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; повідомити усіх виявлених кредиторів про час та місце проведення попереднього засідання; скласти та подати реєстр вимог кредиторів; організувати проведення інвентаризації майна боржника; надати суду відомості про майно боржника; висновок про фінансовий стан боржника та інформацію про можливість введення процедури санації боржника; звіт про проведену роботу; призначено попереднє засідання суду.
Не погоджуючись із наведеною ухвалою Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного господарського суду, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження; скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у справі № 914/355/17 та відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Іскра" правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Львівський електроламповий завод "Іскра".
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2018 справу №914/355/17 передано до розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Мирутенко О.Л., суддів Бойко С.В., Якімець Г.Г.
15.02.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження, надано строк на подання відзивів та заперечень.
07.03.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду апеляційне провадження по розгляду апеляційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у справі № 914/355/17 закрито на підставі положень п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2018 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 у справі № 914/355/17 задоволено; ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 07.03.2018 у справі № 914/355/17 скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.
02.07.2018 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 914/355/17 розприділено колегії суддів у складі головуючого судді Гриців В.М., суддям Скрипчук О.С., Бонк Т.Б.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 05.07.2018 призначено справу до розгляду на 25.07.2018.
12.07.2018 до Львівського апеляційного господарського суду звернулося Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" з заявою про приєднання до апеляційної скарги, в якому просить суд прийняти заяву ПАТ "Мегабанк" про приєднання та приєднати її до апеляційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у справі № 914/355/17.
Представником ПАТ "Мегабанк" подано саму заяву про приєднання до апеляційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у справі № 914/355/17 з обґрунтуванням, в якій просить суд ухвалу господарського суду Львівської області від 09.03.2017 у даній справі скасувати та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Львівський завод "РЕМА" про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Іскра", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Львівський електроламповий завод "Іскра".
25.07.2018 ухвалою Львівського апеляційного господарського суду прийнято заяву ПАТ "Мегабанк" про приєднання до апеляційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк" на ухвалу господарського суду від 09.03.2017 у даній справі, призначено розгляд справи на 05.09.2018.
Кредитором ОСОБА_7 11.09.2018 подано до суду пояснення по суті апеляційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк", в якому зазначає, що оскільки зобов'язання боржника перед ініціюючим кредитором припинилося лише в межах іпотеки, а не у повному обсязі, а також, що апелянт оскаржив ухвалу суду першої інстанції з підстав не наведених в постанові пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 15, то апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала господарського суду від 09.03.2017 у даній справі є законною та має бути залишена без змін.
Ініціюючим кредитором 14.09.2018 подано до суду додаткові пояснення щодо апеляційної скарги в яких просить суд залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що апеляційне провадження щодо оскарження ухвали господарського суду якою визнано кредиторські вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" до боржника зупинено, відтак останній не набув статусу кредитора і не має права на оскарження оскаржуваної ухвали; договори іпотеки, що укладені в забезпечення виконання умов кредитного договору № 1052/840-ЮО від 18.01.2013 припинилися у зв'язку з набуттям ТОВ "Львівський завод РЕМА" права власності на нерухоме майно, що було предметом забезпечення, однак незадоволеними залишаються вимоги ініціюючого кредитора на суму 1 831 200,26 грн., які перевищують суму в розмірі 300 розмірів заробітної плати та не задоволенні боржником протягом трьох місяців після встановленого строку, що є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство; ч.4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" не передбачає автоматичного припинення зобов'язання, яке забезпечене іпотекою у випадку позасудового порядку задоволення вимог; у випадку нестачі предмета іпотеки для задоволення усіх вимог, після позасудового врегулювання, кредитор має право на отримання суми, якої не вистарчає, з іншого майна боржника; ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена виключно в частині призначення розпорядника майна та вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
У судових засіданнях 05.09.2018 та 18.09.2018 Львівським апеляційним господарським судом оголошувалася перерва до 23.10.2018.
Разом з тим, указом Президента України від 29.12.2017 № 454/2017 "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" ліквідовано Львівський апеляційний господарський суд та утворено Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську та Чернівецьку області, з місцезнаходженням у місті Львові.
Згідно з ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Указом Президента України від 28.09.2018 № 295/2018 суддів Львівського апеляційного господарського суду переведено на роботу на посадах суддів Західного апеляційного господарського суду.
03.10.2018 в газеті "Голос України" № 185 (6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Західного апеляційного господарського суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України у разі ліквідації суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2018 справу № 914/355/17 розподілено до розгляду колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Желіка М.Б., суддів Орищин Г.В., Галушко Н.А.
23.10.2018 ухвалою Західного апеляційного господарського суду справу № 914/355/17 прийнято до провадження Західного апеляційного господарського суду та призначено до розгляду на 28.11.2018.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 та 10.12.2018 розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав зазначених у них.
10.12.2018 представником ініціюючого кредитора - ТОВ "Львівський завод РЕМА" подано до суду заяву про долучення до матеріалів справи копії постанови Касаційного цивільного суду від 11.04.2018 у справі №761/17280/16-ц та постанови Касаційного господарського суду від 14.11.2018 у справі № 910/2535/18.
17.12.2018 представником ініціюючого кредитора та арбітражним керуючим Кириком Віктором Кириловичем подано клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строків її розгляду.
Колегія суддів порадившись прийшла до висновку про відмову у їх задоволенні з огляду на те, що строк розгляду апеляційної скарги встановлено до 23.12.2018; положення Господарського процесуального кодексу України не передбачають можливість продовження строків розгляду; в судовому засіданні 10.12.2018 справа слухалася по суті і представники висловили свої доводи та міркування з приводу розгляду апеляційної скарги; заявниками не зазначено про необхідність подання чи дослідження додаткових доказів, оцінка яким не надана судом апеляційної інстанції; явка уповноважених представників у судовому засіданні, яке призначено на 17.12.2018 обов'язковою не визнавалася; доказів неможливості забезпечити участь у судовому засіданні заявниками не надано.
Представником ПАТ "Укрсоцбанк" 17.12.2018 подано до суду письмові пояснення у справі до яких долучено правові висновки Верховного суду з подібних правовідносин.
У судовому засіданні 17.12.2018 боржник, ПАТ "Укрсоцбанк" та ПАТ "Мегабанк" участь уповноважених представників забезпечили, які надали пояснення по суті вимог апеляційної скарги та просили врахувати їх при винесені постанови. Інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Відтак, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами та за участю присутніх представників.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши апеляційну скаргу, врахувавши висновки Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені у постанові від 13.06.2018 у даній справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати, прийнявши нове рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.10.2013 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" та Публічним акціонерним товариством "Іскра" укладено кредитний договір № 1052/840-ЮО (з врахуванням внесених змін), за умовами якого кредитор приймає на себе зобовязання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію із наданням кредиту з кіцевим терміном повернення кредитних коштів 16.10.2015 із установленням ліміту: у сумі 100 000,00 доларів США з 17.10.2014; у сумі 150 000,00 доларів США з 16.12.2014; у сумі 200 000,00 доларів США з 01.03.2015.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами укладено договір іпотеки № 1052/840-ЮО/І від 18.10.2013 (зареєстровано в реєстрі за № 3933) із наступними змінами та доповненнями, згідно з якими вартість предмета іпотеки становила 326 800,00 грн.; договір іпотеки № 1052/840-ЮО/І-2 від 22.10.2013 (зареєстровано в реєстрі за № 3978) із наступними змінами та доповненнями, згідно з якими вартість предмета іпотеки становила 1 302 100,00 гри.; договір застави № 1052/840-ЮО/ЗТО від 18.10.2013 (товари в обороті) з наступними змінами та доповненнями, згідно з яким вартість застави становить 2 855 700,00 грн. Проте, у зв'язку з повною непридатністю до експлуатації товарів, які знаходилися в заставі згідно з договором № 1052/840-ЮО/ЗТО від 18.10.2013, через значне (2-4 кратне) перевищення терміну зберігання товарів, зазначений договір був розірваний сторонами 07.11.2016. (копія договору про розірвання долучена до матеріалів справи).
26.08.2014 між Публічним акціонерним товариством "Міський комерційний банк" та Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" укладено договір відступлення права вимоги № 2/2014, за умовами якого первісний кредитор передає у власність новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за кредитним договором № 1052/840-ЮО від 18.10.2013, що укладений між первісним кредитором та ПАТ "Іскра". Загальна сума заборгованості боржників за основними договорами, що входять до права вимоги, визначається станом на 04.09.2014 та складає 121 155,62 доларів США 62 проценти: з них сума основного боргу за кредитами 119 519,59 грн. доларів США 59 центів, у т.ч. простроченого 19 519,59 доларів США, нараховані проценти за кредитами 1 636,03доларів США .
12.09.2014 між сторонами укладено договір відступлення прав за договорами застави, а 15.09.2014 договір про відступлення прав за договорами іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зимою Н.Ф. та зареєстровано у реєстрі за № 1845.
01.02.2016 між Публічним акціонерним товариством "Банк професійного фінансування" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія НЕКСТДЖЕЙН Фінанс" укладено договір відступлення права вимоги № 3/2016, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до Публічного акціонерного товариства "Іскра", що виникло на підставі кредитного договору № 1052/840-ЮО від 18.10.2013 в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Загальна сума права вимоги станом на день укладення цього договору 01.02.2016 складає 133 650,93 доларів США.
01.02.2016 між сторонами укладено договір про відступлення права вимоги за договором застави та договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. та зареєстровано у реєстрі за № 58.
01.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія НЕКСТДЖЕЙН Фінанс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором № 1052/840-ЮО від 18.10.2013 в повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги. Загальна сума права вимоги станом на день укладення цього договору 01.02.2016 складає 133 650,93 доларів США.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 15.03.2016 у справі № 914/3200/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" задоволено повністю та вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Іскра" (79066, м.Львів, вул. Вулецька, буд. 14, код ЄДРПОУ № 00214244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" (79019, м.Львів, вул. Заводська, буд.31, код ЄДРПОУ № 39768870) 119 519,59 доларів США боргу за кредитним договором, 613,95 доларів США поточних непогашених відсотків за кредитним договором, 7 869,05 доларів США прострочених непогашених відсотків за кредитним договором, 165,25 доларів США 3% річних від простроченої суми кредиту за кредитним договором, 112,92 доларів США 3% річних від простроченої суми процентів за кредитним договором, 19 783,61 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту за кредитним договором, 31 857,76 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитним договором. Вимоги кредитора до боржника в перерахунку на гривню за курсом НБУ станом на 23.02.2017 становлять 3 511 741,63 грн., в т. ч. основний борг - 3 460 100,26 грн.
На виконання рішення суду від 15.03.2016. у справі № 914/3200/15 Господарським судом Львівської області 01.04.2016 видано наказ у справі № 914/3200/15 (бланк № 045503). 22.11.2016. Сихівським ВДВС м. Львів відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу Господарського суду Львівської області від 01.04.2016. у справі № 914/3200/15. Станом на момент розгляду справи рішення Господарського суду Львівської області від 15.03.2016. у справі № 914/3200/15 боржником не виконано, доказів протилежного суду не надано.
15.02.2017 кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" у порядку ст. 37 Закону України "Про іпотеку" звернув стягнення на предмети іпотеки відповідно до договорів іпотеки № 1052/840-ЮО/І від 18.10.2013 та № 1052/840-ЮО/1-2 від 22.10.2013. шляхом позасудового врегулювання, а саме - шляхом набуття права власності на предмети іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Матеріали справи містять витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том 1 арк. справи 43-59), що підтверджують факт набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" права власності на предмети іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, в яких в підставу виникнення права власності зазначено договори іпотеки, що укладені між сторонами, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА" про усунення порушення від 19.10.2016 із відміткою Публічного акціонерного товариства "Іскра" про отримання вимоги (№2643 від 19.10.2016), рішення загальних зборів засновників (учасників) № 28/12-16-01 від 07.02.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівський завод РЕМА".
Колегія суддів оцінивши фактичні обставини справи та докази, що містяться в матеріалах справи зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини
Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказана норма кореспондується, також зі ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 593 ЦК України встановлено, що право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Частиною 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 7 Закону України "Про іпотеку" передбачено право іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
За приписами ст. 17 Закону України "Про іпотеку" іпотека припиняється у разі: набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати, зокрема, передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Відповідно ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 16 ЦК України, ч. 3 ст. 33, ст. 36, ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", законодавцем визначена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань.
Шлях позасудового врегулювання, визначений в ст. 36 Закону України "Про іпотеку" вважається завершеним після проведення реєстрації права власності як юридичного факту. Названим вище Законом чітко визначаються умови можливості проведення позасудового врегулювання і його наслідки: це - визначення такого шляху в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя, наявність заборгованості боржника, яка зумовлює відповідне право на застосування такого шляху і наслідок його завершення - недійсність інших вимог до боржника.
Таким чином, Законом встановлено спосіб задоволення вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі, зокрема, відповідного застереження в іпотечному договорі. Цей спосіб реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Після набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, якою забезпечено згідно іпотечного договору усі існуючі борги позичальника, вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 20.12.2016 у справі №914/3604/15 та від 02.10.2017 у справі №908/2517/16.
Судом встановлено, що ініціюючий кредитор ТОВ "Львівський завод РЕМА" порядку встановленому Законом України "Про іпотеку", з дотриманням умов договорів іпотеки (положення п.2.1.6. договорів), звернув стягнення на предмети іпотеки за Іпотечними договорами в позасудовому порядку, шляхом визнання права власності на нього, з внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Тобто, кредитор скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги до боржника шляхом набуття права власності на предмети іпотеки.
Відтак, іпотека, яка виникла на підставі вказаних іпотечних договорів, припинилась.
Частиною 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до ст. ст. 598, 599 ЦК України є припинення зобов'язання. Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що ініціюючий кредитор задовольнив свої вимог в позасудовому порядку шляхом реєстрації права власності на майно боржника, а відтак усі існуючі борги позичальника - ПАТ "Львівський електроламповий завод "Іскра", вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що виконання умов кредитного договору № 1058/840-ЮО від 18.10.2013 забезпечувалося договором застави товарів в обороті № 10258/840-ЮО/ЗТО від 18.10.2018, однак матеріали справи містять докази розірвання вказаного договору 07.11.2016.(том 1 арк. справи 90).
Щодо визначення в умовах договорів іпотеки положень про те, що після задоволення вимог іпотекодержателя та третіх осіб, що мають зареєстровані права та/чи вимоги на предмет іпотеки різниця між ринковою вартістю предмета іпотеки, яка визначена незалежним суб'єктом оціночної діяльності на дату звернення стягнення іпотекодержателем, та розміром зобов'язання позичальника за кредитним договором (ПАТ "Іскра"), яка погашається шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, повинна бути перерахована іпотекожержателем іпотекодавцю не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати реалізації предмета іпотеки в порядку звернення стягнення іпотекодержателем на предмет іпотеки колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу другого ч.3 ст.6 ЦК України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
З цього приводу, слід зауважити наступне. Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence of the party).
Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007).
З огляду на зазначене, оскільки прямою нормою ст. 17 та ч.4 ст. 36 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки a після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, сторони у договорі не можуть відступити від цих положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" cправа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у підготовчому засіданні господарським судом здійснюється перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили, відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на момент порушення та під час здійснення провадження у даній справі, кредиторські вимоги ініціюючого кредитора до боржника не були підтверджені у розумінні викладених приписів Закону.
Зазначене вище свідчить про те, що справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра" порушена за відсутністю передбачених статтею 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підстав для її порушення.
Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід закривати провадження у справі на підставі статті 83 Закону (за відсутності інших підстав для такого закриття) та пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).
Отже, обставини справи, які свідчать про безпідставність порушення провадження у справі про банкрутство можуть бути підставою для оскарження у встановленому законом порядку судових рішень у такій справі, а провадження у цій справі може бути закрите як безпідставно порушене за результатами здійснення апеляційного або касаційного перегляду у цій справі - незалежно від стадії, на якій триває провадження у такій справі.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на підтвердження матеріалами справи факту того, що усі наступні вимоги ініціюючого кредитора після завершення позасудового врегулювання шляхом реєстрації права власності на майно, яке передано в іпотеку є недійсними, приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке провадження було відкрито безпідставно, що було з'ясовано в ході розгляду даної справи.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального права).
Враховуючи встановлені обставини справи, висновки Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені у постанові від 13.06.2018 у даній справі, межі перегляду оскаржуваної ухвали, доводи учасників провадження у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що вимоги апеляційної скарги підлягають до задоволення, відтак оскаржувану ухвалу слід скасувати прийнявши нове рішення.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України Західний апеляційний господарський суд
1. Вимоги апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", м.Київ вих № б/н від 02.02.2018 (вх. ЗАГС №01-05/509/18 від 18.10.2018) та заяву Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків вих№ 80-01-956 від 12.07.2018 вх. ЗАГС №01-05/509/18 від 18.10.2018) про приєднання до апеляційної скарги - задоволити.
2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 09.03.2017 про порушення провадження у справі про банкрутство у справі № 914/355/17 - скасувати.
3. Провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Львівський електроламповий завод "Іскра", м.Львів, вул. Вулецька, 14, код ЄДРПОУ 00214244) - припинити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України протягом двадцяти днів з дня її проголошення.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено та підписано 22.12.2018.
Головуючий суддя Желік М.Б.
суддя Галушко Н.А.
суддя Орищин Г.В.