іменем України
26 грудня 2018 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 729/527/18
Головуючий у першій інстанції - Кузюра В.О.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/169/18
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,
за участю секретаря Герасименко Ю.О.,
позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_2,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2,
на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 24 липня 2018 року, м. Бобровиця,
У травні 2018 р. ПАТ КБ «ПриватБанк» пред'явило позов до ОСОБА_2, в якому просило стягти з останнього 10843 грн 60 коп. заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами кредитного договору без номера від 06.10.2008 у нього перед позивачем станом на 30.04.2018 утворилася вищевказана заборгованість, що складається з заборгованості за кредитом - у сумі 1373 грн 59 коп., за процентами за користування кредитом - у сумі 8715 грн 55 коп. та штрафів у сумах 250 грн 00 коп. (фіксована частина) і 504 грн 46 коп. (процентна складова).
Оскаржуваним рішенням позов задоволено: з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто 10843 грн 60 коп. заборгованості за кредитним договором і 1762 грн 00 коп. на відшкодування судових витрат. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що позовні вимоги доведено допустимими доказами, які відповідачем не спростовано.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення і направити справу на новий розгляд до суду І інстанції. Доводи скарги зводяться до такого:
- ОСОБА_2 мав бажання брати участь у розгляді справи в суді І інстанції, що вбачається зі змісту його заяви від 13.06.2018. Тому, отримавши виклик у судове засідання по цій справі на 24.07.2018, ОСОБА_2 у цей день прибув до суду о 13 год. 50 хв. Але йому було повідомлено про перебування головуючого у справі у судовому засіданні по іншій (кримінальній) справі та рекомендовано чекати виклику. Приблизно через півтори години очікування секретар без будь-яких пояснень вручила ОСОБА_2 копію оскаржуваного рішення. У такий спосіб останнього було позбавлено можливості надати суду докази і дві заяви: про закриття справи у зв'язку з спливом встановленого ст. 257 ЦК України 3-річного строку позовної давності та про відвід головуючому у справі з мотивів перебування її у неприязних стосунках з батьком ОСОБА_2 і ухвалення нею внаслідок цього у минулому незаконних рішень по його - відповідача ОСОБА_2 позовах;
- суду надано невірні розрахунки заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк». Головуючому у справі в суді І інстанції достовірно відомо, що ОСОБА_2 є учасником антитерористичної операції і має статус учасника бойових дій, а тому з моменту його мобілізації до закінчення особливого періоду проценти за користування кредитом і неустойка за невиконання ним зобов'язань перед позивачем не повинні нараховуватися. Але суд, вирішуючи справу, ці обставини проігнорував.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, а представник ПАТ КБ «ПриватБанк» просив залишити її без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши її матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню.
Так, по справі встановлено наступне.
06.10.2008 ОСОБА_2 подав до ЗАТ КБ «ПриватБанк», нинішня назва якого - ПАТ КБ «ПриватБанк», заяву, в якій просив відкрити рахунок і видати йому кредитну картку «Універсальна» з встановленим кредитним лімітом у сумі 1400 грн 00 коп.; бажаний ОСОБА_2 термін дії картки у цій заяві не зазначено (арк. 7).
У підписаній ОСОБА_2 06.10.2008 довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» зазначено, що позивачем йому відкрито відновлювальну кредитну лінію (копія цієї довідки на арк. 8).
У вищевказаній заяві мається відмітка про отримання ОСОБА_2 06.10.2008 платіжної картки та ПІН-коду.
Довідкою ПАТ КБ «ПриватБанк» від 15.11.2018 підтверджено, що видана ОСОБА_2 вищевказана картка мала строк дії до травня 2009 р. (арк. 92).
Згідно з виконаним ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунком заборгованості ОСОБА_2 за укладеним ними кредитним договором, на його виконання ОСОБА_2 здійснив лише один платіж - 24.10.2008 у сумі 100 грн 00 коп.; у зв'язку з неналежним виконанням останнім договору в нього перед ПАТ КБ «ПриватБанк» станом на 30.04.2018 виникла заборгованість у загальній сумі 10843 грн 60 коп., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 1373 грн 59 коп., за процентами за користування кредитом - у сумі 8715 грн 55 коп., та штрафів у сумах 250 грн 00 коп. - фіксована частина і 504 грн 46 коп. - процентна складова (арк. 5-6).
В ухвалі про відкриття провадження у справі, серед іншого, зазначено про призначення у ній судового засідання для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 10 год. 00 хв. 14.06.2018 без виклику сторін, що відповідачеві встановлено 15-денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання відзиву, доказів та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а якщо останній у вказаний строк не подасть такі заперечення, то він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у випадку, якщо доведе пропуск цього строку з поважних причин (арк. 27-28).
13.06.2018 ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій просив перенести розгляд справи на інший день у зв'язку з неможливістю участі його у судовому засіданні (арк. 31). Цю заяву суд задовольнив і відклав розгляд справи на 14 год. 00 хв. 24.07.2018, про що належно повідомив ОСОБА_2 під розписку. Наведене підтверджується довідкою суду відповідного змісту (арк. 32), розписками відповідача про вручення йому судових повісток і довідкою про доставлення йому SMS-повістки на вказаний час (арк. 33-35).
ОСОБА_2 пояснив, що 24.07.2018 він своєчасно з'явився до суду для участі у судовому засіданні, але до участі у розгляді справи суд його не допустив. Це пояснення останнього підтверджено повідомленням Бобровицького відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області від 26.11.2018 № 10023/124/45.1-2018 та витягом з журналу відвідувань громадянами Бобровицького районного суду, який ведеться згаданим відділенням, згідно з якими ОСОБА_2 24.07.2018 перебував у приміщенні суду з 13 год. 48 хв. до 15 год. 22 хв. (арк. 116, 117-118). Вказане пояснення підтверджене також повідомленням Бобровицького районного суду від 19.11.2018 № 1.12/69 з доданими до нього копіями облікових документів суду, й текстом оскаржуваного рішення, відповідно до яких розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи та без фіксування ходу судового засідання (арк. 96-109, 36-37).
З встановленого апеляційний суд робить наступні висновки.
Фактів, що свідчили б про упереджене ставлення до відповідача головуючого у суді І інстанції, не встановлено. Тобто приписи ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» під час розгляду цієї справи місцевим судом не порушено.
Позовна давність по спірних правовідносинах встановлена тривалістю у 3 роки (ст. 257 ЦПК України). Її перебіг в силу ч. 1 ст. 261 цього ж Кодексу розпочався з 01.06.2009 - після закінчення строку дії виданої 06.10.2008 ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 кредитної картки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду». Таким чином, на дату пред'явлення ПАТ КБ «ПриватБанк» позову до ОСОБА_2 позовна давність спливла.
Після отримання відповідачем судової повістки про виклик у судове засідання на 14 год. 00 хв. 24.07.2018 у нього виникло передбачене пунктом 2 ч. 1 ст. 43 ЦПК України право взяти участь у цьому засіданні. Але ОСОБА_2 не міг його реалізувати у зв'язку з недопуском його судом до участі у судовому розгляді справи. Внаслідок цього останній був позбавлений можливості заявити у суді І інстанції про застосування позовної давності при вирішенні справи. Такого висновку апеляційний суд дійшов з урахуванням і того, що частина 3 ст. 267 ЦП України надає стороні у спорі право заявити про застосування позовної давності при вирішенні справи до моменту винесення судом І інстанції рішення.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Про це наголошується в апеляційній скарзі (арк. 46).
Створення місцевим судом перешкод відповідачеві у заявленні про застосування позовної давності до винесення ним рішення спричинило неправильне вирішення справи - незаконне задоволення позову.
З наведеного випливає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 374, 376 ч. 1 п. 4, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 24 липня 2018 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: