Єдиний унікальний номер справи № 766/22328/18
Провадження № 11-сс/819/140/18 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_1
Категорія: застосування запобіжного заходу Доповідач: ОСОБА_2
26 грудня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі:
Головуючого судді - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
При секретарі - ОСОБА_5
З участю прокурора - ОСОБА_6
Захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні матеріали кримінального провадження № 12018230040004083 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12.11.2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Херсон, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не зареєстрованого, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, -
Зазначеною ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада 2018 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Встановлено строк дії ухвали до 08.01.2019 року включно.
Розмір застави не визначено.
Як вбачається з матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно, поєднаний з проникненням у інше приміщення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та упередженою, що виразилось у не дослідженні судом обставин, що мають значення і відсутності належної оцінки досліджених обставин, що супроводжуються істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ. Слідчим не доведено обставин, що свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики. Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого через необґрунтованість клопотання.
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті поданої апеляційної скарги, думку прокурора про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги без задоволення, думку захисника, який підтримав апеляційні вимоги, заслухавши сторони у дебатах, які залишилися на попередніх позиціях, перевіривши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Прийняте слідчим суддею рішення ґрунтується на фактичних обставинах провадження та на вимогах кримінального процесуального закону.
Як вбачається з матеріалів провадження, 10.11.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 від 10.11.2018 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілій ОСОБА_9 від 10.11.2018 року; протоколом огляду місця події від 10.11.2018 року; постановою про долучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 10.11.2018 року; протоколом огляду місця події від 10.11.2018 року; постановою про долучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 10.11.2018 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.11.2018 року; протоколом пред'явлення речей для впізнання від 12.11.2018 року.
Як вбачається із матеріалів провадження та вищезазначених доказів, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, санкція за скоєння якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від чотирьох до восьми років, раніше судимий, а також те, що останній офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання, не зареєстрований, не одружений, неповнолітніх утриманців не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та відсутність законних джерел доходу, підозра обґрунтована вагомими доказами, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також недопущення можливості підозрюваного незаконно впливати на потерпілого, або свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від органів досудового розслідування або суду, суд прийшов до правильного висновку про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання підозрюваним своїх обов'язків та не зможе запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Враховуючи положення п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність не визначати розмір застави.
Посилання захисника на те, що слідчий суддя не звернув уваги на те, що прокурором не наведено будь-яких обставин, які б вказували на наявність ризиків, що обумовлюють необхідність обрання такого запобіжного заходу, а також на ті обставини, що зменшують ці ризики, не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини підтверджуються наявними у матеріалах провадження доказами.
Не обґрунтованими є і доводи апеляційної скарги захисника щодо неповноти, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, оскільки на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акту, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Інші посилання сторони захисту були враховані слідчим суддею суду першої інстанції при прийнятті рішення, а тому не спростовують законність постановленої ухвали.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, в яких адвокат просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 12 листопада 2018 року, якою відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без зміни.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя ОСОБА_2