21 грудня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/381/18
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.
при секретарі судового засідання Шмир А.І.
Розглянув справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек», 49083, м. Дніпро, вул.. Собінова, 1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер», 46010, м. Тернопіль, вул..Текстильна, буд. 36
про про стягнення грошових коштів.
За участі представників:
Позивача: ОСОБА_1 - представник /адвокат/ ТОВ «Агротек»
Відповідача: не з'явився.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротек», 49083, м.Дніпро, вул..Собінова, 1 звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонзер», 46010, м.Тернопіль, вул..Текстильна, буд.36 про стягнення 110 641 грн. 13 коп..
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 26.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 20.11.2018 об 11 год. 00 хв.. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек», викладене в позовній заяві, про проведення судових засідань в режимі відеоконференції. Доручено забезпечення проведення підготовчого засідання у справі № 921/381/18, призначеного на 20.11.2018 на 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції, яке відбудеться в приміщенні господарського суду Тернопільської області, м. Тернопіль, вул..Кн.Острозького, 14 а, поверх 4, зал судових засідань № 1 - Господарському суду Дніпропетровської області, 49600, м.Дніпро, вул..Володимира Винниченка, 1 /зал № 4 /3-409/.
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20 листопада 2018 року підготовче засідання по справі № 921/381/18 відкладено на 04 грудня 2018 о 11 год. 45 хв. в режимі відеоконференції. Запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду: відповідачу: відзив на позов, оформлений згідно вимог ст. 165 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких він ґрунтуються, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; заяви з процесуальних питань (при наявності); позивачу: відповідь на відзив (у разі отримання відзиву), оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких вона ґрунтується, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів відповідачу; заяви з процесуальних питань (при наявності).
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04 грудня 2018 року закрито підготовче провадження, справу № 921/381/18 призначено до судового розгляду по суті на 21 грудня 2018р., в режимі відеоконференції, в приміщенні господарського суду Тернопільської області, м. Тернопіль, вул.. Кн. Острозького, 14 а, поверх 4, зал судових засідань № 1 - Господарському суду Дніпропетровської області, 49600, м. Дніпро, вул.Володимира Винниченка, 1 /зал №1 (1-107)/.
В судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротек» підтримав позовні вимоги, просить суд позов задоволити, стягнути з ТОВ "Бонзер" на користь ТОВ "Агротек" суму основного боргу у розмірі 80 950,97 грн., 30% річних у розмірі 16 301 грн 09коп., пені у розмірі 13 389 грн 07коп., всього 110 641 грн 13 коп.; судові витрати покласти на відповідача, як на сторону винну у виникненні спору.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе у відповідності до ст. 202 ГПК України розглянути справу без участі уповноваженого представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.
Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити в повному обсязі, виходячи із наступного:
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень статті 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст.181 Господарського Кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення наявного виду договорів.
З матеріалів справи вбачається, що 28.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бонзер" було укладено Договір поставки № 11732АШ, за умовами якого ТОВ "Агротек" прийняв на себе обов"язок поставляти Товар, а ТОВ "Бонзер", в свою чергу, приймати та оплачувати Товар.
Відповідно до п.1.2 Договору кількість, найменування, ціна, одиниці виміру Товару визначаються Сторонами у видаткових накладних.
Пунктом 3.2 Договору, погодженого Сторонами Додатковою угодою № 1 від 27.12.2017 року, ціна на Товар формується виходячи з вартості Товару в доларах США (в еквіваленті, по курсу, передбаченому Договором) і встановлюється в українських гривнях та згідно Додатку № 1.1. від 27.12.2017 року становить грошовий еквівалент 2 933,60 доларів США. Розрахунки за Договором здійснюються в гривнях.
Відповідно п.2.1. Договору строк поставки Товару - 3 календарних дні після отримання 2% оплати Товару, але не раніше 30.11.2017р.
На виконання умов Договору Продавець поставив Товар (шини 600/70R28 157А8/154D TL TOPKER в кількості 2шт. за ціною 39 750грн 00коп. На загальну суму 79 500грн 00коп. ) 30.11.2017р., що підтверджується видатковою накладною №9059, підписаною Сторонами та скріпленою їх печатками.
Відповідно до Графіку оплати Товару, зазначеному у Додатку № 1.1. до Договору, Покупець зобов'язався сплатити вартість Товару за наступним графіком: 1. Перший платіж - 96,1 доларів США в строк до 30.11.2017р.; 2.Оплата суми Договору, що залишилася - 2 837,50 доларів США в строк до 15.01.2018р.
Згідно пунктів 3.2. та 3.3. Договору, погоджених Сторонами Додатковою угодою № 1 від 27.12.2017р. « 3.2. Ціна Товару являє собою гривневий еквівалент вартості Товару в доларах США та вказується в Додатку №1.1 до Договору, що є невід'ємною частиною Договору.
Сума оплати за Товар в гривнях дорівнює сумі оплати за Товар у валюті, наведеної у Графіку оплати Товару, помноженої на міжбанківський курс продажу долару США, встановлений у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», сформований на 16:00 за Київським часом на дату, що передує даті фактичної сплати Покупцем коштів за Товар, збільшений на розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти.
Пунктом 3.3. Договору сторони погодили, що всі сплачені Покупцем грошові кошти за Товар в гривні зараховуються Продавцем в рахунок оплати Товару в доларах США виходячи з міжбанківського курсу продажу долару США, встановленого у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», сформованого на 10:00 за Київським часом на відповідний банківський день (встановлений чинною Постановою НБУ щодо строків здійснення банками купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб), збільшений на розмір збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при здійсненні операцій з купівлі іноземної валюти.
У випадку недостатності сплачених Покупцем грошових коштів в гривні для виконання ним зобов'язань з оплати Товару в валюті згідно умов Договору, Покупець зобов'язаний впродовж 10 календарних днів з дня відповідної сплати коштів за Товар здійснити відповідну доплату; якщо сплачених Покупцем грошових коштів в гривні виявиться більше, ніж необхідно для виконання ним зобов'язань з оплати Товару в валюті згідно умов Договору, Продавець зобов'язаний впродовж 10 календарних днів з дня відповідної сплати коштів за Товар повернути Покупцю надлишково сплачені ним грошові кошти або зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів по Договору».
Відповідно до Постанови НБУ №410 від 13.12.2016р. із змінами, продаж іноземної валюти банк здійснює клієнту за курсом наступного операційного дня з дня зарахування гривень на окремий аналітичний рахунок.
Відповідачем в рахунок вартості Товару були здійснені наступні платежі:
- 30.11.2017р. було здійснено платіж у розмірі 1 590,00 грн., який відповідно до зазначеної Постанови НБУ був зарахований Позивачем за міжбанківським курсом продажу долару США, встановленим у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», сформований на 04.12.2017р., що становить 27,22 грн. за 1 долар США. Отже сума оплаченої частини вартості Товару складає 58,41 доларів США.
Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар складає 2 875,19 доларів США (2 933,60 доларів США - 58,41 доларів США), яку відповідач зобов'язаний був сплатити в строк до 15.01.2018р.
Позивачем було направлено Відповідачу ОСОБА_2 за вих.№2702/18АШ від 27.02.2018р щодо невиконання зобов'язань з оплати остаточної вартості Товару. ОСОБА_2 Відповідач отримав 01.03.2018р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Також, відповідачем було надано ТОВ "Агротек" Гарантійного листа за вих. № 15 від 27.02.2018р., яким відповідач гарантував оплату за отримані шини згідно видаткової накладної № 9059 від 30.11.2017р.
Проте, Відповідачем зобов'язання з остаточної оплати вартості Товару не виконав.
Доказів здійснення розрахунку за Товар, у визначений Договором строк, Відповідач до суду не подав.
Згідно ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до чинного законодавства України, а саме: ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України: боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором; боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що виникла після прострочення.
В силу ст. 625 ЦК України, «Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Пунктом 6.2. Договору поставки передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати, передбачених Договором, він сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати та 30% річних від суми простроченого платежу весь період прострочення.
Відтак, із поданого позивачем розрахунку вбачається, що загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений Товар складає суму, еквівалентну 2 875,19 доларів США, яка перерахована за курсом продажу долару США (28,1550 грн. за 1 доларів США), встановленому у міжбанківський інформаційній системі «Укрділінг», сформованому на 16:00 за Київським часом на « 14» вересня 2018р. та становить 80 950.97 грн. (2 875,19 доларів США * 28,1550 грн./ долар США).
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд вважає, що вказане нарахування проведено вірно, у відповідності до чинного законодавства та умов договору, а нарахована сума пені в розмірі 13 389грн 07коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Розмір пені за період з 16.01.2018 р. по 15.07.2018 р. становить 13 389 грн. 07 коп.
Сума 30 % річних від простроченої суми за період з 16.01.2018 по 17.09.2018 р. становить 16 301 грн. 09 коп. (кількість днів - 245).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Позивач довів свої позовні вимоги, які підлягають до повного задоволення. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню: - 80950 грн 97коп. боргу за поставлений товар; - 13 389 грн 07 коп. пені; - 16 301 грн 09 коп. 30 % річних.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати пені не представив.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару, тому позовні є вимоги обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Заявляючи позов, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 750 грн 00коп. посилаючись на Договір про надання правничої (правової) допомоги від 17.05.2018 № 1/05-18 та платіжне доручення від 18.09.2018 № 31947.
За приписами ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Із матеріалів справи вбачається, що факт надання правничих послуг підтверджується: Договором № 1/05-18 про надання правничої (правової) допомоги від 17.05.2018; Додатковою угодою № 1 до Договору про надання правничої (правової) допомоги № 1/05-18 від 17.05.2018 (розрахунок вартості послуг з надання правничої (правової) допомоги від 14.09.2018; Ордером серії ДП № 2263/001 від 05.09.2018; Платіжним дорученням № 31947 від 18.09.2018 на суму 5 750 грн. 00 коп.
Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Таким чином, одержання послуг адвоката є правом сторони.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи викладене, та з урахуванням співрозмірності винагороди за послуги надані за договором про надання правової допомоги, ціну позову, суд вважає за можливе задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротек” про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 5 750 грн 00коп.
В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бонзер”, 46010, м. Тернопіль, вул.Текстильна, буд. 36, ідентифікаційний код 38838245 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агротек”, 49083, м. Дніпро, вул.Собінова, 1, ідентифікаційний код 32232765 - 80 950 грн 97 коп - основного боргу; 16 301 грн. 09 коп. - тридцять відсотків річних; 13 389 грн. 07 коп. - пені; 5 750 грн 00 коп - витрат на правничу допомогу та 1762 грн. 00 коп. в повернення сплаченого судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 26.12.2018р.
Суддя А.М. Сидорук