Провадження № 22-ц/803/2052/18 Справа № 188/1252/17 Суддя у 1-й інстанції - Полубан М.П. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
19 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.
при секретарі - Кошара О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційною скаргою Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області
на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності, -
В вересні 2017 року до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності.
Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 рокупозов задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності за набувальною давністю на нерухоме майно:
І - на тракторну бригаду, розташовану на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, позначену в технічному паспорті за адресою - с. Мар"яна Роща вул. Робоча, 7 Петропавлівського району Дніпропетровської області літерами і цифрами:
1 - тракторна бригада, "пд" - підвал, 2- погріб, 3 - сторожка "За " - навіс, 4 - сторожка, " 4а " - навіс, 5- склад, 6- заправочна станція, №1-4 - огрожа, № 5 - огорожа, № 6-огорожа, №7 - свердловина №8 - ваги з естакадою, № 9 - обладнання (цистерна ), І - вимощення.
ІІ - Позначену в технічному паспорті за адресою - с. Катеринівка вул. Шахтарська, 1-а і 1-б Петропавлівського району Дніпропетровської області відповідно літерами і цифрами: 1 - Гараж -1 тракторної бригади і 1- Гараж -2 тракторної бригади.
В апеляційній скарзі Заступник керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області просять скасувати рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року у справі №188/1252/17 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відзивів на апеляційну скаргу Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 рокувід інших учасників справи до суду не надходило.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та визнаючи за ним право власності на будівлі тракторної бригади та заправочної станції за набувальною давністю, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач відкрито володіє та користується спірним нерухомим майном більше 10 років, а саме - з грудня 2003 року.
Але з таким висновком суду погодитись неможливо з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2003 року між ОСОБА_1 та ПП "ЛАН" в особі директора ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна: а саме- цистерни 10м-3-3шт.,цистерни 5 м-3-3 шт., цистерни 1,5 м-3-1 шт., заправочної станції, заправочного агрегата та тракторної бригади, до якої входять - гаражі, погріб, склад, сторожка, металева та залізобетонна огорожа, асфальтова підлога), загальною вартістю 4350,00 грн. за адресою вул. Чкалова, с.Мар'їна Роща Петропавлівського району Дніпропетровської області.
В Акті приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 1 від 02.12.2003 року зазначається , що на момент прийому-передачі визначеного договором і актом товару сторони не мають претензій та звинувачень одна до одної щодо якості та комплектації даного майна. Даний документ також підписаний сторонами та скріплений печаткою продавця.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 16 від 02.12.2003 року від ОСОБА_1 прийнято 6930 грн.
З технічного паспорту на виробничі споруди вбачається, що вказане нерухоме майно знаходиться за адресою: с. Мар'їна Роща вул. Робоча, 17 та в с. Катеринівка вул. Шахтарська, 1а-1б Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Пункт 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» №5 від 07.02.2014 року передбачає, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суд повинен враховувати, зокрема таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні: володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.
Отже, враховуючи зміст ст. 344 ЦК України, при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, позивачем має бути доведено обставини, які мають суттєве значення для розгляду справи, а саме: факт існування такого нерухомого майна, безтитульність, відкритість та безперервність володіння, добросовісність заволодіння майном, факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.
В позовній заяві позивач просив визнати за ним за набувальною давністю право приватної власності на нерухоме майно на території Петрівської сільскої ради Петропавлівського району Дніпропетровської обл, а саме заправочна станція,тракторна бригада.
Позовні вимоги не уточнювались, однак суд першої інстанції визнав за ОСОБА_1 право приватної власності за набувальною давністю на нерухоме майно:
І - на тракторну бригаду, розташовану на території Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, позначену в технічному паспорті за адресою - с. Мар"яна Роща вул. Робоча, 7 Петропавлівського району Дніпропетровської області літерами і цифрами:
1 - тракторна бригада, "пд" - підвал, 2- погріб, 3 - сторожка "За " - навіс, 4 - сторожка, " 4а " - навіс, 5- склад, 6- заправочна станція, №1-4 - огрожа, № 5 - огорожа, № 6-огорожа, №7 - свердловина №8 - ваги з естакадою, № 9 - обладнання (цистерна ), І - вимощення.
ІІ - Позначену в технічному паспорті за адресою - с. Катеринівка вул. Шахтарська, 1-а і 1-б Петропавлівського району Дніпропетровської області відповідно літерами і цифрами: 1 - Гараж -1 тракторної бригади і 1- Гараж -2 тракторної бригади.
Окрім того, судом першої інстанції визнано право власності на нерухоме майно за ОСОБА_1 за адресою: вул. Робоча, 7 в с. Мар'їна Роща Петропавлівського району Дніпропетровської області, хоча фактично відповідно до листа КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації №561 від 19 червня 2018 року за вказаною адресою зареєстровано право власності на житловий будинок за фізичною особою.
Отже, суд вийшов за межі позовних вимог та визнав за позивачем право власності на інший об'єкт нерухомого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу нерухомого майна №1 від 02 грудня 2003 року, ПП “ЛАН” передає у власність ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно, у тому числі заправочну станцію та тракторну бригаду за адресою: вул. Чкалова, с. Мар'їна Роща Петропавлівського району Дніпропетровської області. Цього ж дня між сторонами складено акт приймання-передачі зазначеного майна.
Однак, суд першої інстанції, дійшов хибного висновку про можливість визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомого майна за набувальною давністю, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно, не ідентифіковано об'єкти нерухомого майна, що є предметом договору.
Крім того, розпорядженням сільського голови Петрівської сільської ради від 09 лютого 2016 року №03-р вул. Робоча в с.Мар'їна Роща Петропавлівського району Дніпропетровської області мала назву Чапаєва.
У договорі ж купівлі-продажу нерухомого майна №1 від 02 грудня 2003 року адресою місця знаходження нерухомого майна є вул. Чкалова, с.Мар'їна Роща Петропавлівського району Дніпропетровської області.
Відповідно до листа Миколаївської сільської ради №1368 від 25 червня 2018 року вулиці із назвою “Чкалова” взагалі не було у зазначеному населеному пункті.
А тому, судом не надано правової оцінки правомірності укладення зазначеного договору купівлі-продажу, а саме, те що його предметом є нерухоме майно за неіснуючою адресою.
Відповідно до ст. 100 ЦК УРСР (в редакції, яка діяла на момент вчинення правочину) в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження.
Статтею 13 Закону України “Про власність” (в редакції, яка діяла на момент вчинення правочину) визначено, перелік об'єктів, які можуть бути у власності громадян. При цьому перелік не містить приміщень виробничого призначення.
Згідно зі статтею 225 ЦК УРСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.
З огляду на зазначене, ПП “ЛАН” не мало права відчужувати, шляхом купівлі-продажу, а ОСОБА_1 набувати право власності на спірні об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до ч.1 ст.48 ЦК УРСР недійсною є угода, що не відповідає закону.
Згідно п. 11 зазначеної Постанови Пленуму право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.
Разом з тим, відповідно до листів КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 11 червня 2018 року та від 19 червня 2016 року №561 право власності на об'єкт нерухомого майна по вул. Робоча, 17 с.Мар'їна Роща та по вул. Шахтарська, 1а та 1б в с. Катеринівка взагалі ніколи не було зареєстровано, інвентаризація нерухомого майна не замовлялася та не проводилася.
Таким чином, право власності відчужувача нерухомого майна, а саме ПП “ЛАН” не підтверджено належними доказами.
Фактично ПП “ЛАН” реалізувало майно, право на яке у нього не виникло.
Також згідно з ч.ч.1,8 ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. При цьому експлуатація зазначених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Разом з тим, згідно п.10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з огляду на положення ст. 376 ЦК України право власності за набувальною давністю на об'єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом, оскільки цією нормою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не веденій для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм.
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.
Згідно з інформацією Миколаївської сільської ради від 20 червня 2018 року №1342, право власності або користування на земельній ділянці, на яких розміщенні будівлі та споруди заправочної станції та тракторної бригади по вул. Робоча, 17 с.Мар'їна Роща та по вул. Шахтарська, 1а та 1б в с. Катеринівка не зареєстровано.
З огляду на зазначене, оскільки судом не зясовано думку власника земельної ділянки - Миколаївської сільської ради щодо визнання права власності на вказане нерухоме майно та не з'ясовано чи не з'ясовано чи не порушує самочинне будівництво права територіальної громади або права інших осіб.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській областіпідлягає задоволенню, а рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року скасуванню та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області судові витрати в розмірі 975,00 грн.
Керуючись ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Заступника керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: Миколаївської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області, Департамента Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області -задовольнити.
Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 19 жовтня 2017 року - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області про визнання права власності- відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Дніпропетровської області судові витрати в розмірі 975,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
ОСОБА_3