Постанова від 27.12.2018 по справі 200/14267/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3030/18 Справа № 200/14267/17 Суддя у 1-й інстанції - Єлісєєва Т.Ю. Доповідач - Макаров М. О.

Категорія 48

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Макарова М.О.

суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.

розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, додатковим витратам з урахуванням індексу інфляції, неустойки та пені,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам, додатковим витратам, з урахуванням індексу інфляції, неустойки та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 вересня 2006 року сторони зареєстрували шлюб, від якого у них народилися діти: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та Іван, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в розмірі по 500,00 грн. на кожну дитину, починаючи 08.07.2015 року та до досягнення дітьми повноліття.

В подальшому, між сторонами 24 листопада 2016 року було укладено Договір щодо встановлення місця проживання та здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків. Позивачка вказує, що у відповідача виникла заборгованість по аліментам, яку відповідач добровільно не сплачує. У зв'язку із цим, позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по сплаті аліментів, пеню, 3 % річних та інфляцію. Крім того, позивачка просила також стягнути з відповідача заборгованість по додатковим витратам, так як відповідач не здійснює вказані в Договорі щодо встановлення місця проживання та здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків обов'язкових платежів щодо додаткових витрат на дітей.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпроопетровська від 10 серпня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачкою не надано належних та допустимих доказів на обґрунтування своїх позовних вимог. При цьому, судом зазначено, що в зв'язку із недоведеністю позивачкою факту та розміру заборгованості зі сплати аліментів, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та пені також не підлягають задоволенню. Судом зазначено, що позивачкою також не було доведено вимоги щодо понесення нею додаткових витрат на дітей.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на дату підписання позивачкою позовної заяви, 15 серпня 2017 року відповідач уже мав заборгованість зі сплати аліментів за серпень 2017 року. При цьому, апелянт зазначає, що згідно Договору між батьками щодо встановлення місця проживання та здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків від 24 листопада 2016 року, відповідач зобов'язується здійснювати фінансування додаткових витрат , пов'язаних з відвідуванням дітьми гуртків (секцій) у розмірі 500,00 грн. на місяць. Крім того, апелянт зазначає, що відповідач здійснював лише поточні платежі, заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає 7 703,03 грн..

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.

Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України).

Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2018 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 березня 2016 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання їх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в розмірі по 500,00 грн. на кожну дитину, починаючи 08.07.2015 року та до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст. 71 ЗУ “Про виконавче провадження” визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається державним виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.

На підтвердження своїх позовних вимог, ОСОБА_1 надала свій розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, додатковим витратам з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем було надано Довідки Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03 травня 2018 року, якими встановлено, що ОСОБА_2 дійсно сплачує аліменти на користь ОСОБА_1, заборгованість станом на 01 травня 2016 року відсутня.

Встановивши вказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1 щодо наявності заборгованості по сплаті аліментів та в зв'язку із цим правомірно відмовив у задоволенні вимог щодо стягнення індексу інфляції, 3% річних та пені. При цьому, колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо недоведеності заборгованості зі сплати додаткових витрат.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в межах заявлених вимог та на підставі тих доказів, що надані були сторонами під час розгляду справи по суті, у достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Доводи апелянта в сказі про те, що на дату підписання нею позовної заяви, 15 серпня 2017 року відповідач уже мав заборгованість зі сплати аліментів за серпень 2017 року, та те, що згідно Договору між батьками щодо встановлення місця проживання та здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків від 24 листопада 2016 року, відповідач зобов'язується здійснювати фінансування додаткових витрат, пов'язаних з відвідуванням дітьми гуртків (секцій) у розмірі 500,00 грн. на місяць, - є необґрунтованими, оскільки вказані твердження апелянта спростовуються матеріалами справи, а саме довідками Соборного Соборного відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 03 травня 2018 року, якими було встановлено відсутність за відповідачем будь-якої заборгованості по сплаті аліментів.

Що ж стосується заборгованості по додатковим витратам, колегія звертає увагу апелянта на те, що вказані вимоги також не підтвердженні належними доказами того, що діти відвідували гуртки (секції), оскільки відповідач зобов'язався фінансувати, саме, витрати пов'язані з відвідуванням дітьми гуртків та секцій.

Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані колегією суддів такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.

Рішення як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального законів підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

ОСОБА_4

Попередній документ
78918122
Наступний документ
78918124
Інформація про рішення:
№ рішення: 78918123
№ справи: 200/14267/17
Дата рішення: 27.12.2018
Дата публікації: 02.01.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин