і м е н е м У к р а їн и
27 грудня 2018 року
м. Дніпро
справа № 1140/2253/18
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді (доповідача) Іванова С.М. ,
суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року у справі № 1140/2253/18 за адміністративним позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про стягнення штрафів,-
Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» про стягнення штрафів у загальному розмірі 255000.00 грн.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року адміністративний позов було повернуто позивачу на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначену ухвалу як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що підстави, що дають йому право на звернення до суду з позовом про стягнення до Державного бюджету України штрафів, згідно постанов про накладення штрафних санкцій від 08.05.2018 року № 35, № 36, № 37 і виникли 13.06.2018 року, а за постановами про накладення штрафних санкцій від 11.06.2018 року № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67 та № 68, позивач набув право на звернення до суду 07.07.2018 року.
Від відповідача на адресу суду відзив не надходив.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки постанови про стягнення штрафних санкцій Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області були прийняті 11 червня 2018 року, то право на звернення до суду з позовом про стягнення сум за вказаними постановами виникне у позивача не раніше 11 грудня 2018 року, а тому таке звернення до суду є передчасним.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Приписами п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позовну заяву із вимогою стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, подано суб'єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного частиною другою статті 122 цього Кодексу.
Як свідчать встановлені обставини справи, предметом заявлених позивачем позовних вимог є можливість стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 255000.00 грн., який був сформований внаслідок несплати останнім в добровільному порядку штрафів за постановами про накладення штрафних санкцій від 08.05.2018 року № 35, № 36, № 37 та від 11.06.2018 року № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67, № 68.
Так, зі змісту вказаних постанов вбачається, що вони були прийняті на підставі приписів ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Частиною 5 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.
Відтак, виходячи з вказаних приписів, позивач в даному випадку набув право на звернення до суду з позовом про стягнення сум штрафів за вказаними постановами після спливу п'ятнадцятиденного строку, який починає обраховуватись з дня їх отримання відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, постанови по накладення штрафних санкцій від 08.05.2018 року № 35, № 36, № 37 були отримані відповідачем 28.05.2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відтак, п'ятнадцятиденний строк на добровільну сплату штрафів за вказаними постановами почав обраховуватись з 29.05.2018 року та сплинув 12.06.2018 року, у зв'язку з чим, позивач набував право на звернення до суду з позовом про їх стягнення в судовому порядку починаючи з 13.06.2018 року.
Також, судом встановлено, що постанови про накладення штрафних санкцій від 11.06.2018 року № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67, № 68 були отримані відповідачем 21.06.2018 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи інформацією трек-номеру ПАТ «Укрпошта», відображеному в фіскальному чеку від 18.06.2018 року.
Отже, п'ятнадцятиденний строк на добровільну сплату штрафів за вказаними постановами почав обраховуватись з 22.06.2018 року та сплинув 07.07.2018 року, у зв'язку з чим, позивач набував право на звернення до суду з позовом про їх стягнення в судовому порядку починаючи з 08.07.2018 року.
В свою чергу, з позовом по даній справі позивач звернувся до суду 07.08.2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи конвертом, в якому останній надсилався.
Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звернувшись до суду з даним позовом 07.08.2018 року, позивач не порушив приписи ч. 2 ст. 122 КАС України в частині набуття права на таке звернення, у зв'язку з чим, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення адміністративного позову на підставі п. 8 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області - задовольнити.
Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 року у справі № 1140/2253/18 - скасувати.
Матеріали справи № 1140/2253/18 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 328 КАС України, не підлягає.
Головуючий - суддя С.М. Іванов
суддя О.М. Панченко
суддя В.Є. Чередниченко