Справа №295/5065/18
Категорія 2
2-з/295/54/18
26.04.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира в складі:
головуючого судді Перекупка І.Г.,
при секретарі Сидорець К.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - Орган опіки та піклування Богунської районної ради м. Житомира, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, -
25.04.2018 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 звернулася з зазначеним позовом, в якому просить визнати недійсною посвідчену 21.12.2017 року по реєстру № 14397 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 довіреність від імені ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, інд. номер НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_3, інд. номер НОМЕР_2 та скасувати її державну реєстрацію від 21.12.2017 року у Єдиному реєстрі довіреностей.
Одночасно позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити вчиняти ОСОБА_3, інд. номер НОМЕР_2, що мешкає в м. Житомирі, вул. Скульптора Олішкевича, 12, будь-яких дій від імені ОСОБА_2 та в її інтересах, в тому числі отримувати пенсію, подавати та отримувати для неї документи та здійснювати будь-які інші дії в інтересах та від її імені; заборонити усім іншим особам вчиняти дії, здійснювати платежі, передавати майно та документи та виконувати будь-які інші зобов'язання на користь ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3, інд. номер НОМЕР_2, що мешкає в м. Житомирі, вул. Скульптора Олішкевича, 12.
Дослідивши письмові докази, приєднані до цієї заяви, суд дійшов до таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачає вид забезпечення позову, як забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як зазначено в п. 2. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення» вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд, дослідивши письмові матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборонити вчиняти ОСОБА_3, інд. номер НОМЕР_2, що мешкає в м. Житомирі, вул. Скульптора Олішкевича, 12, будь-яких дій від імені ОСОБА_2 та в її інтересах, в тому числі отримувати пенсію, подавати та отримувати для неї документи та здійснювати будь-які інші дії в інтересах та від її імені.
Вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборонити усім іншим особам вчиняти дії, здійснювати платежі, передавати майно та документи та виконувати будь-які інші зобов'язання на користь ОСОБА_2 в особі ОСОБА_3, інд. номер НОМЕР_2, що мешкає в м. Житомирі, вул. Скульптора Олішкевича, 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали негайно направити до Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - для виконання та сторонам по справі - для відома.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала може бути оскаржена, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області, протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Г. Перекупка