Справа №339/516/14-ц
4-с/339/2/18
26 грудня 2018 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої - судді Головенко О. С.
секретаря судового засідання Ганчар Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у загальному позовному провадженні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2, -
ОСОБА_1, з врахуванням уточнених вимог, звернувся в суд із скаргою, в якій просить визнати дії державного виконавця щодо стягнення з нього аліментів згідно виконавчого листа неправомірними, зобов'язавши визначити розмір аліментів з урахуванням збільшення мінімального розміру аліментів .
Скаргу мотивував тим, що 19.11.2014 Болехівським міським судом винесено рішення про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_3В.( далі Стягувача) в розмірі ? від усіх видів заробітку, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання сина ОСОБА_4 до досягнення ним повноліття та видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні Долинського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області .
За його зверненням у липні 2018 року Долинським районним ВДВС Головного територіального управління юстиції щодо заборгованості по сплаті аліментів, надано розрахунок, з якого вбачається, що станом на квітень 2018 року переплата по аліментах становить 3548.90 грн.
Крім того, здійснено збільшення щомісячної суми аліментів, яка станом на 01.08.2018 становить 7962.00 грн.
За роз"ясненням відділу слідує, що збільшення здійснено на підставі ч.2 ст.195 СК України та розмір аліментів, що підлягають сплаті щомісячно на утримання сина становить 1990 грн., як ? частина середньомісячної заробітної плати в Долинському районі.
12.09.2018 відділом надано повідомлення про те, що розмір аліментів, які необхідно сплачувати щомісячно , починаючи з квітня 2018 року, становить 2368.50 грн.
02.10.2018, звернувшись знову до Долинського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції із заявою про скасування рішення щодо стягнення з нього аліментів, як ? частина середньомісячної заробітної плати в Долинському районі, 12.10.2018 отримав відповідь №16835, з якої вбачається, що стягнення проводиться на підставі ч.3 ст 71 ЗУ «Про виконавче провадження та відповідно до ст.195 СК України.
05.11.2018 він знову звернувся до Долинського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з проханням надати остаточну довідку -розрахунок за період з січня 2018 року до моменту звернення.
12.11.2018 року складено остаточний розрахунок зі сплати аліментів станом на 01.11.2018, де сума заборгованості становить 8530.60 грн.
Вважає дане рішення неправомірним, оскільки підстав для застосування ст. 195 СК щодо нього немає, оскільки він не ухилявся від матеріального утримання сина.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 05.09.2018 ним 31.01.2017 припинено підприємницьку діяльність, а згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платника податків з 1 кварталу 2017 року по 2 квартал 2018 року інформація про його доходи відсутня, тобто він не зареєстрований, як фізична особа підприємець та не отримує доходів від підприємницької діяльності.
Також стверджує, що він за межі України не виїжджав та не отримував заробіток в іноземній державі, не перебував у розшуку, стягнення аліментів проводив щомісячно, а тому з нього не може бути стягнено щомісячно ? частина середньомісячної заробітної плати в Долинському районі, оскільки положення ч.2 ст.195 СК України його не стосується.
Вважає, щодо нього повинно застосовуватися положення ЗУ « Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» №4928 від 08.07.2016 .
Стягувач ОСОБА_3 29.11.2018 подала заяву про розгляд скарги без її участі (а.с.70).
Начальник Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 подано клопотання про розгляд справи без їх участі (а. 71), а також подано заперечення на скаргу.
З змісту заперечення вбачається, що дії виконавця правомірні, так як 25.12.2014 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо сплати щомісячно аліментів в розмір ? від усіх видів заробітку.
Як повідомив відділ статистики у Долинському районі, заробітня плата в 2 кварталі 2018 року становить 9474.00 грн.
Згідно відповідей компетентних органів, боржник не отримує пенсію, джерела доходів відсутні, фізичною особою підприємцем не являється, а тому нарахування аліментів визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника даної місцевості. Заборгованість станом на 01.11.2018 в розмірі 4530.00 грн. виникла у зв'язку з тим, що боржником не сплачувалися аліментні платежі в рощмірі 1/4 середньої зарплати працівника для даної місцевості.
10.08.2018 боржника ознайомлено з розрахунком зі сплати аліментів, 23.08.2018 ознайомлено з порядком стягнення аліментів, про що свідчить його підпис.
Просить в задоволенні скарги відмовити (а.с.72-74).
Скаржник ОСОБА_1 та його представник після уточнення вимог заяви в судове засідання не з"явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.
Неявка вказаних осіб не є перешкодою для розгляду вказаної заяви, як то передбачено ст.. 447 ЦПК України.
Суд, вислухавши вступне слова представника скаржника, всебічно з"ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, прийшов до наступного висновку.
Згідно із статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Так, згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" (надалі Закон)виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону державний виконавець зобов"язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Отже, до повноважень державного виконавця належить визначення, чи є достовірною подана сторонами виконавчого провадження інформація.
Встановлено, що рішенням Болехівського міського суду від 19.11.2014 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 щомісячно аліменти в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття (а.с.52).
11.12.2014 на виконання зазначеного судового рішення видано виконавчий лист (а.с.75).
25.12.2014 державний виконавець ВДВС Долинського районного управління юстиції відкрив виконавче провадження з виконання рішення суду про стягнення аліментів ВП №45956637 (а.с.76).
Згідно відповіддей ПФУ на запит вбачається, що інформація про останнє місце роботи та інформація щодо отримання пенсії ОСОБА_1 відсутня (77-78,81-82,94-85).
Також відсутня інформація щодо суми доходів та суми утриманого податку щодо нього, що вбачається з відповідді ДФС України вбачається (а.с.79-80,83).
Як стверджував сам заявник в скарзі, 31.01.2017 припинено його підприємницьку діяльність, ніяких доходів з того часу не отримує і вважає, що йому неправомірно державним виконавцем здійснено нарахування заборгованості.
Так, згідно ч. 3 ст. 71 Закону визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем в порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч.ч.2-3 ст.195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментам платника аліментів, який непрацював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою підприємцем і перебуває нас прощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержу єзаробіток (дохід) у державі, з якою Україна немає договору про правову допомогу, визначається, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору судом.
Частиною 3 ст. 71 Закону установлено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику, зокрема, за заявою сторін виконавчого провадження.
Пунктом 7.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 (надалі Інструкція) визначено, що розрахунок заборгованості повинен бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилися після утримання податків, відсотків або частки заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.
Згідно п. 7.13.1 вказаної Інструкції, якщо боржник не працює або відсутні інформація про отримання боржником доходів, державний виконавець розраховує заборгованість у такому самому порядку, виходячи із середньомісячної заробітної плати для відповідної місцевості. Після отримання достовірної інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок заборгованості та повідомляє про нього стягувача і боржника.
Згідно статистичних даних, наданих відділом статистики у Долинському районі розмір середньомісячної заробітної плати штатних працівників у Долинському районі за 1 квартал 2018 року -7962 грн., 2 квартал 2018 року 9474 грн. (а.с.86).
Станом на 01.08.2018 року старшим державним виконавцем, виходячи з того, що скаржник не працює, складено розрахунок зі сплати аліментів, в якому розмір доходу з квітня 2018року вираховувався, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, згідно зазначених вище статистичних даних .
У вказаному розрахунку зазначено суми, сплачені заявником та визначено розмір заборгованості - 8530 .60 грн. (а.с.87-88).
Згідно повідомлення від 12.09.2018 №444 та від 12.10.2018 №16835 (яке скаржник отримав) держаним виконавцем повідомлено скаржнику про зміну розміру аліментів (а.с.89 - 90).
У зв'язку з наведеним вище, а також приймаючи до уваги те, що скаржник, починаючи з 2017 року і по теперішній час є таким, що не працює і не отримує будь-який інший вид доходу, суд приходить до висновку, що старшим державним виконавцем обґрунтовано при розрахунку заборгованості бралася середня заробітна плата для даної місцевості.
Оскільки дії державного виконавця щодо нарахування заборгованості зі сплати аліментів за виконавчими провадженнями узгоджуються з вимогами статті 195 Сімейного кодексу України і скаржником зазначений розрахунок не спростовано, то суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 450-451 ЦПК України, суд,- постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_2 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Болехівський міський суд.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Головенко О.С.