справа №1340/4822/18
18 грудня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Брильовського Р.М.
секретар судового засідання Сільник Н.Є.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_3 звернулася з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області від 16.03.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПК України сума боргу прощена (анульована) ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу позивача відповідно до п. 165.1.5 9 п. 165.1 ст. 16 5 ПК України курсова різниця між сумою основного (прощеного) боргу в іноземній валюті за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов'язання з іноземної валюти у гривню (тобто, при визначенні розміру оподатковуваного доходу у національній валюті України в еквіваленті сумі спрощеного боргу в іноземній валюті на дату такого прощення), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та прийнятими відповідно до діючого податкового законодавства України. Просить в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 прийнято позовну заяву ОСОБА_3 до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.
Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши письмові пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступних підстав.
25.03.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» був укладений кредитний договір №014/0046/82/56233, за умовами якого позивач отримала кредит в сумі 48 тис. доларів США.
Станом на 01.01.2014 року, сума основного боргу (тіло кредиту) за кредитним договором становила 39496 доларів США 82 центи, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 315 698 грн. 08 коп. (39496 доларів США 82 центи х 7,993 грн.), що підтверджується випискою з рахунку.
30.08.2016 року між ОСОБА_3 та ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2», який в силу закону є правонаступником ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» укладено договір про часткове прощення боргу (надалі договір про часткове прощення боргу) за вищезгаданим кредитним договором №014/0046/82/56233 від 25 березня 2008 року. За договором про часткове прощення боргу, сторонами визначено що сума основного боргу за кредитним договором № 014/0046/82/56233 від 25 березня 2008 року станом на момент його укладення становить 718177 гривень 90 коп.
За умовами договору про часткове прощення боргу, ОСОБА_3 анульовано (прощено) лише частину основного боргу в сумі 386526 гривень 80 коп.
ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» направив до ГУ ДФС у Львівській області податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи і сум утриманого з них податку - форма 1ДФ із зазначенням розміру суми прощеної основної заборгованості за кредитом, перераховану у національну валюту України за курсом НБУ станом на 30.08.2016, що становило 386526 гривень 80 коп.
Головним управлінням ДФС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_3 за період з 01.01.2016 по 31.12.2016, про результати якої складений акт від 28.02.2018 №485/13-01-13-10/НОМЕР_4, за результатами даного акта винесено податкові повідомлення-рішення від 16.03.2018 № НОМЕР_1, №0109091310 та №0109081310.
Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 164.2.17 п. 164:2. ст. 164 Податкового кодексу України, яке полягало у невключенні позивачем в повному обсязі до загального річного оподаткованого доходу суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 386526,80 грн., що призвело до нарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 86968 грн. 54 коп. (69574,83 грн. основний платіж та 17393,71 грн штрафна санкція), військового збору у сумі 7247,39 грн. (5797,91 грн. основний платіж та 1449,48 грн. штрафна санкція) та 170 гривень штрафної санкції.
До такого висновку податковий орган дійшов на підставі відомостей ЦБД про суми виплачених доходів позивачу від ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» за 2016 рік в розмірі 386526 гривень 80 коп. (дохід за ознакою « 126-додаткове благо»). В свою чергу, позивач не подав декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік та відповідно не задекларував в розділі «інші доходи» суму отриманого доходу. Також, податкова інспекція дійшла до висновку про заниження військового збору на суму 7247,39 грн.
За висновками перевірки 28.02.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_1 від 16.03.2018 року про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 86968 грн. 54 коп. в тому числі 69574,83 грн. податкового зобов'язання та 17393,71 грн. штрафної санкції;
- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_2 від 16.03.2018 року про визначення ОСОБА_3 податкового зобов'язання з військового збору в розмірі 7247,39 грн. в тому числі 5797,91 грн. податкового зобов'язання та 1449,48 грн. штрафної санкції;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № НОМЕР_3 від 16.03.2018 року про визначення ОСОБА_3 штрафної санкції в розмірі 170 грн.;
Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення неправомірними та такими, що підлягають частковому скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникла між сторонами, суд виходить з наступного.
В силу п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до пп. 14.1.54 ПК України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пп.14.1.47 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
З аналізу наведених положень Податкового кодексу України можна зробити висновок, що до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі.
Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 сг.164 Податкового кодексу України. В силу абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), установленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Згідно з пп "б" п. 176.2 ПК України сума доходу платника податку - боржника у вигляді суми анульованого боргу відображається кредитором у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за підсумками звітного періоду, в якому такий борг було анульовано, за ознакою доходу "126".
З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом із суми прощеного боргу (386526,80грн.) визначено податок з доходів фізичних осіб в сумі 86968 грн. 54 коп. в тому числі 69574,83 грн. податкового зобов'язання та 17393,71 грн. штрафної санкції та нараховано військовий збір у розмірі 7247,39 грн. в тому числі 5797,91 грн. податкового зобов'язання та 1449,48 грн. штрафної санкції за ставками, визначеними пп. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України. А також застосовано 170 гривень штрафної санкції за неподання декларації.
Слід зазначити, що у зв'язку з політичною та фінансовою кризою, яка сталася у 2014 році та спричинила девальвацію національної валюти в Україні, враховуючи скрутне становище, в якому опинилися позичальники - фізичні особи, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, підрозділ 1 розділу XX було доповнено пунктом 8 згідно із Законом №321 -VIIІ від 09.04.2015.
Відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року».
Суд зазначає, що зміна редакції ст. 164 ПК України, що набрала законної сили з 01.01.2015р. призвела до значного пом'якшення фінансової відповідальності фізичної особи - платника податків.
25.03.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» був укладений кредитний договір № 014/0046/82/56233, за умовами якого позивач отримала кредит в сумі 48 тис. доларів США. В період з 25.03.2008 року по 30.08.2016 року ОСОБА_3 було сплачено банку набагато більшу суму, ніж вона отримувала, що підтверджується квитанціями доданими до позовної заяви. Окрім наведеного, до даного кредитного договору укладались додаткові угоди, за якими фактична заборгованість по кредиту збільшувалась на суму заборгованості по процентах, зокрема, додаткова угода № 014/0046/8256233/81-1-0-00/7614 від 12 червня 2014 року, згідно з якою, заборгованість по відсотках була зарахована до основної суми боргу. Згідно з даною додатковою угодою, заборгованість по кредиту до моменту її укладення, складала 38760, 32 доларів, а за її умовами, п. 2.3. фактична заборгованість по кредиту збільшилась на суму заборгованості по процентах.
Станом на 01.01.2014 року, сума основного боргу (тіло кредиту) за кредитним договором становила 39496 доларів США 82 центи, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 315 698 грн. 08 коп. (39496 доларів США 82 центи х 7,993 грн.), що підтверджується випискою з рахунку.
30.08.2016 року між ОСОБА_3 та ПАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2», який в силу закону є правонаступником ВАТ «ОСОБА_4 ОСОБА_2» укладено договір про часткове прощення боргу за вищезгаданим кредитним договором №014/0046/82/56233 від 25 березня 2008 року. За договором про часткове прощення боргу, сторонами визначено що сума основного боргу за кредитним договором № 014/0046/82/56233 від 25 березня 2008 року станом на момент його укладення становить 718177 гривень 90 коп., тобто з даного договору вбачається, що сторонами змінено валюту зобов'язання на гривню. За умовами договору про часткове прощення боргу, ОСОБА_3 анульовано (прощено) лише частину основного боргу в сумі 386526 гривень 80 коп. Окрім наведеного, за умовами договору про часткове прощення боргу, ОСОБА_3 30 серпня 2016 року сплачено 331651 грн. 81 грн. основного боргу, що підтверджується копією платіжного доручення, яке додано до позовної заяви.
Так, 30 серпня 2016 року на підставі договору про часткове прощення боргу за кредитним договором № 014/0046/82/56233 від 25.03.2008 року платнику податків здійснено часткове прощення суми основного боргу у розмірі 386 526 грн. 80 коп. внаслідок сплати останнім 331651 грн. 10 коп. основного боргу по кредиту, що перевищує суму основного боргу визначену за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.01.2014 року.
Вимоги щодо збільшення грошових зобов'язань з військового збору є похідними за своєю суттю, оскільки безпосередньо пов'язані із збільшенням загального оподатковуваного доходу як бази оподаткування і цим податком.
Положення абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) визначають сукупність умов, за наявності яких до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються основна сума боргу платника податку, прощеного (анульованого) кредитором.
З 7 травня 2015 року підрозділ 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнений пунктом 8 на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов'язань". Метою запровадження вказаних положень є фактична реалізація положень Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню», згідно з якими платникам податків надаються певні податкові преференції.
Однією з таких преференцій, встановлених у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, є невіднесення до додаткового блага платника податку і не включення до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми, прощеної (анульованої) кредитором курсової різниці.
Курсова різниця обчислюється, серед іншого, як різниця між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Зазначені преференції застосовуються до всіх фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року, операції з прощення (анулювання) заборгованості за якими здійснювалися, починаючи з 1 січня 2015 року.
До зазначених висновків прийшов Верховний Суд у справі № 821/1594/17, про що зазначено в Постанові від 15.05.2018 року.
Згідно з наведеним вище, сума кредиту анульована (прощена) ОСОБА_3 за договором про часткове прощення кредиту, навіть виходячи з суми боргу визначеного даним договором, - є курсовою різницею, сума якої на момент прощення (анулювання) боргу була меншою за мінімально необхідний розмір, визначений у пункті 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення", оскільки платник податків вже здійснив часткове погашення боргу, а отже, - не є додатковим благом та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.
Положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до вимог абзацу «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Їх застосування виключає наявність податкового правопорушення, передбаченого абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, а відтак зумовлює безпідставність висновків податкового органу про збільшення загального оподатковуваного доходу як бази оподаткування іншими податками.
Відсутність складу податкового правопорушення, передбаченого абзацом «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, призводить до протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, якими збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, нарахований військовий та застосовано штрафні (фінансові) санкції.
Відповідачем не було застосовано положення пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на дату прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Повноваження щодо визначення суми грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є дискреційним повноваженням таких контролюючих органів. Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності рішення, передбаченим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не може підміняти контролюючий орган та перебирати на себе повноваження щодо застосування штрафу в іншому розмірі.
До зазначених висновків прийшов Верховний Суд у справі №813/3274/17, про що зазначено у постанові від 06.11.2018 року.
За наведених обставин суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідачем безпідставно визначено позивачу грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з суми прощеного боргу, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Згідно зі статтею статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши норми податкового законодавства, дослідивши зібрані докази, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є обгрунтованим, а тому його слід задовольнити.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 16.03.2018 № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.
Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (далі 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок його бюджетних асигнувань 943 (дев'ятсот сорок три) грн 86 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_3 (79003, м. Львів, вул. Мундяка, 4/63, РНОКПП НОМЕР_4).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2018.
Суддя Р.М. Брильовський