Справа №1340/4918/18
21 грудня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Сподарик Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Цимбора Ю.О.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання до вчинення дій,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, із вимогами:
-визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у виправленні помилки в нарахованій йому пенсії, шляхом проведення перерахунку;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати вимоги постанови КМ України від 23.04.2012 року №355, тобто виправити помилку з 01.09.2012 року по 31.12.2017 року, шляхом збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 22.05.2012 року №ХВУЧ 4969 про грошове забезпечення для збільшення пенсії, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_1 та знаходиться у пенсійній справі ОСОБА_1 у ГУПФУ про розмір грошового забезпечення на 01.04.2012 року за посадою, яку позивач обіймав у день звільнення зі служби, що становить 4291,00 грн.;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати вимоги пунктів 1, 2, 4 постанови КМ України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», шляхом проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням основного грошового забезпечення в сумі 10470,00 грн. та додаткового грошового забезпечення в сумі 2499,00 грн. на підставі довідки від 22.05.2012 року №ХВУЧ 4969, якою визначено додаткове грошове забезпечення в сумі 2499,00 грн.;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати вимоги ст.13 Закону №2262 (що були чинними на дату виходу на пенсію), тобто провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року в розмірі 90% основного та додаткового грошового забезпечення за посадою, яку він обіймав на день звільнення зі служби;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим та новим обрахованим розміром пенсії за період з 01.09.2012 року по день перерахунку, як це визначено ст.51 Закону №2262.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач всупереч вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» протиправно обмежив максимальний розмір його пенсії, шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення після проведеного перерахунку пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 року №103.
Ухвалою суду від 24.10.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача у судовому засіданні, що відбулося 15.11.2018 року було надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що з 01.01.2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Відповідно ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції Закону №1166 від 27.03.2014 року, що діє на час виникнення права на перерахунок), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. У зазначеній редакції положення Закону №2262-ХІІ були застосовані відповідачем при обчисленні розміру пенсії позивачу при її перерахунку з 01.01.2018 року. Розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку збільшився. Таким чином, умови пенсійного забезпечення позивача не погіршилися, позаяк відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на зменшення його розміру пенсії у порівнянні з попереднім розміром.
11.12.2018 року (Вх. №39950) від позивача надійшла до суду відповідь на відзив, в якій ОСОБА_1 підтримав свою правову позицію та просив суд задовольнити вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 21.12.2018 року позов в частині позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати вимоги постанови КМ України від 23.04.2012 року №355, тобто виправити помилку з 01.09.2012 року по 31.12.2017 року, шляхом збільшення розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки від 22.05.2012 року №ХВУЧ 4969 про грошове забезпечення для збільшення пенсії, яка надана ІНФОРМАЦІЯ_1 та знаходиться у пенсійній справі ОСОБА_1 у ГУПФУ про розмір грошового забезпечення на 01.04.2012 року за посадою, яку позивач обіймав у день звільнення зі служби, що становить 4291,00 грн. та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 різницю між виплаченим та новим обрахованим розміром пенсії з 01.09.2012 року - залишено без розгляду, у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позовні вимоги задоволити з підстав, що зазначені у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, яка призначена, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (пенсійна справа №1301000029).
На момент призначення пенсії з 01.01.2007 року розмір пенсії позивача становив 90% грошового забезпечення (вислуга років 34).
З 01.01.2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії на підставі довідки уповноваженого органу, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» №103 від 21.02.2018 року.
Після проведеного перерахунку пенсії з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням та процентної надбавки за вислугу років 50% за довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.03.2018 року ХВ60373, пенсія була обчислена з розміру 70 % грошового забезпечення, що підтверджується наявним в матеріалах справи перерахунком пенсії по пенсійній справі №1301000029.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, підвищення складає 3636,99 грн., з них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення 1818,50 грн., з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75 % від підвищення 2727,74 грн., з 01.01.2020 року 100% від підвищення 3636,99 грн.
Листом від 21.09.2018 року за №4217/1-20/07.05-06, у відповідь на звернення позивача, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року проведено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням максимальної величини розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Не погоджуючись із таким розрахунком пенсії та розміром її виплати, позивач звернувся до суду з означеним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ (в редакції Закону на момент призначення пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01.10.2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», який набрав чинності з 01.05.2014 року, до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Таким чином, внесено зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, зокрема, змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними такого права.
При цьому, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії (з 90% до 70% сум грошового забезпечення) відбулася вже після призначення з 01.01.2007 року 2007 року позивачу пенсії.
Суд зазначає, що внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону №2262-ХІІ.
Однак, вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Таким чином, дії відповідача, які полягають у зменшенні розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку позивачу з 01.01.2018 року є протиправними, а позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, оцінюючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виконати вимоги положень постанови №103 щодо проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням основного грошового забезпечення та додаткового грошового забезпечення на підставі довідки від 22.05.2012 року, а також в частині виплати позивачу різниці перерахованої пенсії за вислугу років як компенсацію втрачених доходів, то такі задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Право на захист це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст.55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
Перерахунок пенсії позивачу здійснено згідно постанови №103 на підставі довідки роботодавця. В матеріалах справи наявна довідка від 11.03.2018 року із зазначеними видами посадового окладу, окладу за військовим званням (полковник), надбавки за вислугу років. Іншого судового рішення чи довідки з Міноборони/Львівського обласного військового комісаріату суду не надано. Згідно із постановою КМ України №103, відповідачем проведено перерахунок на підставі поданої довідки. Отже, вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати вимоги пунктів 1, 2, 4 постанови КМ України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», шляхом проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням основного грошового забезпечення в сумі 10470,00 грн. та додаткового грошового забезпечення в сумі 2499,00 грн. на підставі довідки від 22.05.2012 року №ХВУЧ 4969, якою визначено додаткове грошове забезпечення в сумі 2499,00 грн. є передчасною, оскільки така довідка, яка би включала грошове забезпечення в сумі 2499,00 грн. станом на 2018 рік, відповідно до постанови КМ України №103, відсутня.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При вирішенні питання про визначення конкретного способу відновлення порушеного права у спірних правовідносинах враховано, що відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Разом з тим, за змістом вимог вказаної норми суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Виходячи із наданих пунктом 10 частини другої статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 90 % грошового забезпечення; про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати, у відповідності до постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії, виходячи з розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведену норму, судові витрати, понесені позивачем у даній справі, підлягають відшкодуванню частково у розмірі 1409,60 грн.
Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання до вчинення дій задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 90% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати, у відповідності до постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», розмір пенсії, виходячи з розрахунку 90 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 року та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 року, із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області виконати вимоги пунктів 1, 2, 4 постанови КМ України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», шляхом проведення перерахунку пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням основного грошового забезпечення в сумі 10470,00 грн. та додаткового грошового забезпечення в сумі 2499,00 грн. на підставі довідки від 22.05.2012 року №ХВУЧ 4969, якою визначено додаткове грошове забезпечення в сумі 2499,00 грн.- відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат по сплаті судового збору у сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Сподарик Н.І.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 грудня 2018 року.