Тернівський районний суд міста ОСОБА_1
Дніпропетровської області
справа № 215/2844/18
номер провадження 2/215/1646/18
26 грудня 2018 року Тернівський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:
головуючого судді - Дудікова А.В.
при секретарі - Уваровій Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/2844/18 за позовом комунального підприємства теплових мереж “Криворіжтепломережа” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії,
встановив:
У липні 2018 року комунальне підприємство теплових мереж “Криворіжтепломережа” (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.
02 жовтня 2018 року представник позивача, звернувся до суду зі зміненою позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 на свою користь 17 634,92 грн заборгованості за централізоване опалення, 399,82 грн заборгованості за гаряче водопостачання, а також 1 762 грн судового збору.
31 жовтня 2018 року представник позивача, звернувся до суду зі зміненою позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь 17 634,92 грн заборгованості за централізоване опалення, 399,82 грн заборгованості за гаряче водопостачання, а також 1 762 грн судового збору.
В обґрунтування позову представник позивача вказував, що підприємство по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання населення, яке зобов'язане робити оплату за отриману теплову енергію та гарячу воду, згідно особового рахунку і встановлених тарифів. Відповідачі є споживачами теплової енергії, яку надає позивач за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі своєчасно та в повному обсязі за надані послуги не сплачують, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.12.2013р. по 01.02.2018р. за централізоване опалення у розмірі 17 634,82 грн та гаряче водопостачання у розмірі 399,92 грн. З метою стягнення заборгованості позивач 14.12.2017р. звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу. Ухвалою Тернівського районного суду міста ОСОБА_1 від 28.12.2017р. відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу. За таких обставин, позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь вказану суму заборгованість, а також судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення судом не заперечує (а.с. 103).
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
31.10.2018р. судом направлено ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінену позовну заяву (а.с. 76, 77).
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судові засідання призначені на 25.09.2018р., 25.10.2018р., 22.11.2018р. та 26.12.2018р. не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись судом належним чином, однак конверти повернулися до суду у зв'язку зі спливом терміну зберігання (а.с. 41, 43, 62, 64, 79, 85, 95, 97 ,99, 101).
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За таких обставин, суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 223, 280 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч.8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного висновку.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виробниками і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначено у Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.
Згідно довідки КПТМ «Криворіжтепломережа» квартира АДРЕСА_2, належить на праві приватної власності ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 У вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
Відповідно до договору купівлі - продажу від 06.12.2017р. ОСОБА_5 (продавець) продав, а ОСОБА_3 (покупець) придбав квартиру № 60, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Сергія Колачевського, буд. 60. Відповідно до договору продавець у строк до 31.01.2018р. зобов'язується знятися з реєстрації місця проживання за адресою відчужуваної квартири. Покупець зобов'язується сплатити наявну заборгованість по оплаті комунальних послуг в повному обсязі (а.с. 54-55).
Згідно довідки відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 з 28.03.2000р. по 01.09.2017р. (а.с. 78).
Відповідно до ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 року «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Обов'язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України №630 від 21.07.2005 р.
Правом споживачів є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплатити житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
При цьому, обов'язок з укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, відповідно до п. 1 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», покладено саме на споживачів.
Крім того, на відповідачів, як споживачів комунальних послуг, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Даним законом передбачено, що під договором слід розуміти усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Отже, відсутність між сторонами письмового договору про надання житлово-комунальних послуг, не звільняє споживачів від оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а лише позбавляє їх можливості скористатися в повному обсязі правами споживача, передбаченими Законом «Про захист прав споживачів», на отримання послуг вчасно та відповідної якості згідно з умовами укладеного договору.
Позивачем були надані послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак останні належним чином не виконувала своїх зобов'язань по оплаті за отриману теплову енергію, у зв'язку з чим, у них перед КПТМ “Криворіжтепломережа” утворилася заборгованість за період з 01.12.2013р. по 01.02.2018р., за централізоване опалення у розмірі 17 634,92 грн та гаряче водопостачання у розмірі 399,92 грн. (а.с. 9).
Факт наявності заборгованості, а також правильність розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги, законність тарифів та розміру нарахування послуг у встановленому законом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) порядку ніким не спростовано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачами не в повному обсязі виконувались зобов'язання щодо оплати за надані послуги з постачання теплової енергії, у зв'язку з чим у останніх виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в повному обсязі, а тому позов КПТМ “Криворіжтепломережа” підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розподіл судових витрат між сторонами вирішити за правилами ст. 141 ЦПК України, стягнувши суму судового збору у розмірі 1 762 гривні з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 268, 272, 279, 280-282 ЦПК України, -
вирішив:
Позов комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за централізоване опалення в розмірі 17 634 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 92 копійки та заборгованість за гаряче водопостачання у розмірі 399 (триста дев'яносто дев'ять) гривень 92 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір у розмірі по 881 (вісімсот вісімдесят одній) гривні, з кожного.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, МФО 305482, р/р 26031100391059 ТВБВ № 10003/0547 філії - Дніпропетровського ОУ АТ «Ощадбанк», місцезнаходження: 50099, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9.
Відповідач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: 50047, АДРЕСА_3.
Відповідач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: 50047, АДРЕСА_3.
Суддя: