справа №1340/5408/18
28 грудня 2018 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 №900-VІІІ, статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) №91-02154 від 23.03.2018;
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області, які полягають у зменшенні основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час проведення її перерахунку з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 №900-VIII, статтями 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 №988 на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України у Львівській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) №91-02154 від 23.03.2018 в розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2016 без обмеження граничного розміру з урахуванням проведених платежів.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України (міліції), перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ у Львівській та отримує пенсію за віком, призначену в порядку та на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ в розмірі 79% від суми грошового забезпечення. При проведенні перерахунку пенсії відповідачем протиправно обмежено розмір пенсії позивача шляхом зменшення розміру грошового забезпечення у відсотках з 79% до 70% відповідних сум грошового забезпечення. Вважає, що при перерахунку раніше призначених пенсій не може допускатись звуження змісту та обсягу досягнутих громадянами прав, свобод, соціальних гарантій, у зв'язку з чим звернувся до суду.
Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зміст якого полягає у правомірності перерахування ГУ ПФУ у Львівській області пенсії ОСОБА_1, виходячи з 70 % розміру грошового забезпечення позивача. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 16.11.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі з проведенням підготовчого засідання.
04.12.2018 ГУ ПФУ у Львівській області подано відзив на позовну заяву, 11.12.2018 позивачем подано відповідь на відзив.
Ухвалою від 11.12.2018 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 11.12.2018.
11.12.2018 суд перейшов до письмового провадження.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
20.07.2011 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ у розмірі 79 % грошового забезпечення.
15.06.2018 позивачем направлено до ГУПФУ у Львівській області заяву про перерахунок пенсії у розмірі 79% грошового забезпечення з моменту права на перерахунок, тобто з 01.01.2016; виплату перерахованої з 01.01.2016 пенсії в розмірі 79% грошового забезпечення та подальшу виплату пенсії у вказаному розмірі.
Листом від 12.07.2018 №2923/к-20/07-05-06 ГУ ПФУ у Львівській області повідомило позивача, що з прийняттям 21.02.2018 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, як звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» №103, перерахунок раніше призначеної пенсії здійснено з 01.01.2016 за нормами законодавства, що діє на момент перерахунку, виходячи із 70% суми грошового забезпечення.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Львівській області щодо перерахунку пенсії у розмірі 79% відповідної суми грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ ( далі - Закон №2262-ХІІ).
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Спір у даній справі виник з приводу правомірності перерахунку розміру пенсії, виходячи з визначення його максимального розміру у відповідності до умов, передбачених частиною другою статті 13 Закону №2262-XII.
Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (далі -Порядок №45) встановлено, що перерахунок раніше призначених відповідно до зазначеного Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із веденням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Так, розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку № 45 та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону, виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11. 2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року, отже відповідачем не обмежується розмір пенсій, а приводиться у відповідність до інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності в цій частині 01.05.2014, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в наступній редакції: «максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Суд зазначає, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10.12.2013 № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17.12.2013 № 21-445а13, від 19.06.2017 №583/2264/17 та Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 №523є4930/15-а, від 27.02.2018 №642/3284/17 та враховується при вирішенні цієї справи відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону № 2262-ХІІ максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини другої статті 13 Закону №2262-XII в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.
Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу років у розмірі 79 % грошового забезпечення на підставі статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент звільнення). Зміна пенсійним органом під час проведення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років розміру пенсії з обмеженням максимального розміру такої 70 % відповідних сум грошового забезпечення, є протиправною.
ГУ ПФУ у Львівській області з 01.01.2016 не проведено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, відповідно до якого сума грошового забезпечення склала 79% грошового забезпечення.
Вказане свідчить про бездіяльність відповідача, яка порушила право позивача на одержання пенсії, перерахованої з 01.01.2016 в розмірі 79% грошового забезпечення..
При цьому зміна відповідачем під час проведення перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії за вислугу років розміру пенсії з обмеженням максимального розміру такої 70 % відповідних сум грошового забезпечення, є протиправною.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження обставин, зазначених у відзиві на позовну заяву в частині не здійснення перерахунку пенсії в розмірі 79 % грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що мала місце бездіяльність відповідача щодо не здійснення з 01.01.2016 перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79% грошового забезпечення та дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 із 79 на 70 відсотків відповідної суми грошового забезпечення не відповідають визначеним частиною 2 статті 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та порушують право позивача на отримання пенсії, розрахованої із 79 відсотків грошового забезпечення, тому їх слід визнати протиправним, задовольнивши позовні вимоги в частині оскарження таких бездіяльності та дій.
Позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016, виходячи із розрахунку 79 відсотків грошового забезпечення та виплатити позивачу пенсію, розраховану в розмірі 79 відсотків відповідного грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2016 є похідною від першої та другої позовної вимоги, тому з метою належного та ефективного захисту прав позивача, керуючись пунктом 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в цій частині.
Оцінюючи зібрані по справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Львівській понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 2 114, 40 грн, сплаченого за квитанцією від 13.11.2018 №68131.
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (вул. Шашкевича, 44, с. Бережани, Пустомитівський район, Львівська область, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не здійснення з 01.01.2016 перерахунку пенсії ОСОБА_1 в розмірі 79 відсотків грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 із 79 на 70 відсотків відповідної суми грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (вул. Шашкевича, 44, с. Бережани, Пустомитівський район, Львівська область, РНОКПП НОМЕР_1)з 01.01.2016 відповідно до постанов Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи із розрахунку 79 відсотків грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 (вул. Шашкевича, 44, с. Бережани, Пустомитівський район, Львівська область, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію в розмірі 79 відсотків відповідного грошового забезпечення із урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.01.2016.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 (вул. Шашкевича, 44, с. Бережани, Пустомитівський район, Львівська область, РНОКПП НОМЕР_1) 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн 40 к. судових витрат.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.П. Хома