справа №1340/5059/18
20 грудня 2018 року
зал судових засідань № 6
м.Львів, вул.Чоловського, 2
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Курпіти П.І.,
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівській області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому з врахуванням заяви про зміну позовних вимог від 07.11.2018, просить суд зобов'язати відповідача подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівській області подання про повернення їй сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6079,20 грн., з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №1440088 від 24.05.2018, який неправомірно не повернутий платнику.
Ухвалою від 02.11.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.
Ухвалою від 12.11.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі.
Ухвалою від 12.11.2018 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.9 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Позивач зазначає, що вона вперше придбала житло та при укладенні договору безпідставно (помилково) сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна. Позивач вважає, що вона має право на повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості вказаної квартири у сумі 6079,20 грн.
Відповідач 27.11.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач не володіє інформацією щодо права власності на нерухоме майно. Крім того, громадяни, які вперше придбають житло звільняються від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на підставі норм Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, а не за рішенням Пенсійного фонду України. Тому, питання про звільнення від сплати збору повинне з'ясовуватись при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, а не під час звернення до органів Пенсійного фонду. Окрім цього, відповідач зазначає, що згідно з витягом з Державного реєстру речових правна нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником об'єкту нерухомого майна, а отже повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6079,20 з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №1440088 від 24.05.2018 є неможливим, а тому позовні вимоги безпідставні.
Позивач 14.12.2018 подала відповідь на відзив, в якій зазначає, що відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості органів Пенсійного фонду України встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами. За таких обставин відповідач зобов'язаний довести, що позивач придбав житло згідно з договором купівлі-продажу від 24.05.2018 не вперше. Позивач також зазначає, що окрім житла яке вона придбала відповідно до договору купівлі-продажу від 24.05.2018, вона є одноосібним власником нерухомості (квартири): 1/3 частки якої набута нею шляхом приватизації (свідоцтва про право власності), 1/3 частки якої набута нею на підставі спадкування (свідоцтва про право на спадщину), 1/3 частки якої набута нею на підставі договору дарування. Проте, позивач зазначає, що відповідно до п.9 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Відповідно з об'єктів нерухомого майна, набутих позивачем на підставі договорів дарування, спадкування, свідоцтва про право власності, тобто з інших правових підстав, ніж придбання нерухомості (купівля-продаж), чинне законодавство звільняє від сплати такого збору.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася про дату, час і місце його проведення. Подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.
Суд встановив, що згідно з договором купівлі-продажу квартири від 24.05.2018, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим у реєстрі за №908, акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Адамант» передало (продало), а ОСОБА_1 купила квартиру №57 у будинку №16з за адресою: м.Львів, проспект Чорновола В. (а.с. 10-14).
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №137592865 від 13.09.2018 власником квартири №57 в будинку №16з за адресою: м.Львів, проспект Чорновола В. є ОСОБА_1
Згідно з квитанцією №1440088 від 24.05.2018 ОСОБА_1 сплатила 6079,20 грн. збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на рахунок управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Львова Львівській області (а.с.9).
17.09.2018 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівській області подання про повернення їй сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 6079,20 грн.
Листом №18746/05-78 від 25.09.2018 відповідач відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про повернення помилково сплачених коштів з тих підстав, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.
Відповідно до п.9 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з п. 8 ст. 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п. 9 ст.1 вказаного Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для таких суб'єктів встановлюються у розмірі 1 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. 8 ст. 2 вказаного Закону (п. 10 ст.4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі - Порядок №1740).
Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №137592865 від 13.09.2018, здійсненою за параметром запиту суб'єкт звернення, позивач є власником квартири №57 в будинку №16з за адресою: м.Львів, проспект Чорновола В. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу квартири від 24.05.2018, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований у реєстрі за №908, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №41259959 від 24.05.2018.
У Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості щодо придбання позивачем іншого нерухомого майна відсутні. Доказів, які б спростовували вказані обставини відповідач не надав.
Щодо доводів відповідача, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, ОСОБА_1 є власником іншого об'єкта нерухомого майна, а тому повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6079,20 грн. з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією є неможливим, суд зазначає наступне.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є одноосібним власником нерухомості (квартири): що знаходиться за адресою: вул.ОСОБА_4 8, кв.56 1/3 частки якої набута нею шляхом приватизації, 1/3 частки якої набута нею на підставі спадкування, 1/3 частки якої набута нею на підставі договору дарування. Вказане підтверджується, наявними в матеріалах справи свідоцтвом про право власності №44422 від 25.03.1996, свідоцтвом про право на спадщину, яке зареєстроване в реєстрі за №5-311 та договором дарування 1/3 (однієї/третьої) частки квартири від 13.10.2016 №643.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених п.9 ст.1 вказаного Закону є вартість нерухомого майна, зазначена у договору купівлі-продажу.
Таким чином, законодавець ототожнює поняття «придбання» та «купівля-продаж», оскільки збір сплачується лише з придбаного майна (набутого лише шляхом укладення договору купівлі-продажу).
Таким чином, виходячи з п.9 ст.1 та п.8 ст.2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” набуття права власності на нерухоме майно шляхом його приватизації, дарування чи спадкування не охоплюється терміном «придбання».
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позивач 24.05.2018 вперше придбала нерухоме майно (квартиру №57 в будинку №16з за адресою: м.Львів, проспект Чорновола В.) за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 6079,20 грн.
Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6079,20 грн., сплаченого при придбанні житла вперше на підставі договору купівлі-продажу від 24.05.2018.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до вказаного Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд з метою повного захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні грошових коштів в сумі 6079,20 грн., оформлені листом №18746/05-78 від 25.09.2018.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача сформувати та подати третій особі подання про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів до бюджету” від 16.02.2011 №106, Пенсійний фонд України відноситься до переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі - продажу нерухомого майна.
Згідно з Порядком казначейського обслуговування доходів та інших надходжень Державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013; 43, органи Державного казначейства України в процесі казначейського обслуговування державного бюджету за доходами та іншими надходженнями формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету та здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на вказане, для відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівській області подання про повернення позивачу сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6079,20 грн., з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №1440088 від 24.05.2018.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повіністю.
Відповідно до ст.139 КАС України з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 736,40 грн., сплачений відповідно до квитанції №ПН987 від 24.10.2018.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поверненні грошових коштів в сумі 6079,20 грн., оформлені листом №18746/05-78 від 25.09.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м.Львова Львівській області подання про повернення ОСОБА_1 сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 6079,20 грн., з операції купівлі продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №1440088 від 24.05.2018.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: м.Львів, вул. Митрополита Андрея, буд.10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний номер 28456101442, місце проживання: 79020, м. Львів, вул. Панча, 8/56, судовий збір в сумі 736 (сімсот тридцять шість) грн. 40 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення суду складене і підписане 26.12.2018.
Суддя А.Г. Гулик