Справа № 215/5548/17
2/215/547/18
22 грудня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі : головуючого, судді - Коноваленка М.І.
секретар судового засідання - Махоня Н.Ю.
розглянувши за правилами загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
АТ КБ «ПриватБанк» /далі ОСОБА_2/ звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 37595,04 грн. та 1600,00 грн. судових витрат.
В обґрунтування вказує, що згідно кредитного договору (заяви) № б/н від 19.01.2010 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 3200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_2 керується п. 3.2 та п. 3.3. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
Пунктом 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід'ємних частин Договору. Відповідно до п. 6.5. Умов та правил надання банківських послуг - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. Відповідно до п. 6.6. Умов та правил надання банківських послуг - у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та ОСОБА_2), оплати винагороди Банку. Згідно п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500грн. + 5% від суми позову. Згідно п. 5.7 Умов та правил надання банківських послуг - у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та умов даного договору та у разі виникнення ОСОБА_2 має право призупинити здійснення розрахунків по карті або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.
Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України - зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Проте ОСОБА_1 не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, у зв'язку з чим, відповідно до ст.ст.1050, 1054 ЦК України, банк має право достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Заборгованість відповідача станом на 31.10.2017 року становить 37595,04 грн. і складається з наступних сум: 2925,93 грн. заборгованість за кредитом, 29221,52 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 1766,43 грн. штраф (процентна складова). Крім того ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 1600 грн. судового збору.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду копію статуту АТ КБ «ПриватБанк», а також заяву про розгляд справи у свою відсутність, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.
Відповідач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.01.2018 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.03.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.07.2018 явку представника позивача у судове засідання визнано обов'язковою.
Ухвалою судді Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.12.2018 постановлено проводити заочний розгляд справи.
Інші процесуальні дії не вчинялись, заходи забезпечення доказів/позову, зупинення/відновлення провадження не застосовувались.
Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 19.01.2010 між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір шляхом підписання анкети-заяви про приєднання (частина перша статті 634 ЦК України), де вказано, що заява разом з пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до статуту в новій редакції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.05.2018 року №519, змінили назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») (а.с.74-77).
Згідно умов договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою за користування кредитом 30 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом.
На підставі пп. 3.2, 3.3 Умов і правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, установленого банком.
Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 5.5 "Правил користування платіжною карткою".
Згідно з п. 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього терміну жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на такий же термін.
Відповідно до п. 6.4 «Умов та правил надання банківських послуг» за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів Банку», які викладені на банківському сайті, позичальник зобов'язується надати Банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед Банком заборгованість.
ОСОБА_1 належним чином не виконував своїх зобов'язань за вказаним договором, унаслідок чого у нього перед АТ КБ «ПриватБанк» утворилася заборгованість, яка станом на 31.10.2017 р. становить, 37595,04 грн.. Вказана заборгованість складається з наступних сум: 2925,93 грн - заборгованість за кредитом; 29221,52 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3181,16грн. заборгованість за пенею та комісією, що також підтверджується розрахунком заборгованості, з яким погоджується суд (а.с. 4-6), а також штрафи, відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 1766,43 грн. штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи правову природу зобов'язань, які виникли між сторонами у справі, їх неналежне виконання відповідачем, статті 526, 527, 530, 599,1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, та те, що факт наявності заборгованості за кредитним договором у встановленому законом (ст. ст. 12, 81 ЦПК України) порядку ніким не спростовано, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом, яка складається з 2925,93 грн. - заборгованість за кредитом та 29221,52грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.
Щодо стягнення неустойки, вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд зазначає, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків, як заходу цивільно-правової відповідальності, має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року N 15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п. 1 ч. 2 ст. 92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг.
За положеннями ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018року у справі № 1521/5041/2012, в постанові від 18 квітня 2018року у справі № 705/6051/15-ц, та в постанові від 16 травня 2018 року по справі № 548/264/15-ц, де зазначено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України, щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Ця правова позиція, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Також слід зазначити, що нарахування комісії умовами кредитного договору не передбачено, а в розрахунку заборгованості, в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначено лише пеню, що підтверджується розрахунком, з яким погодується суд.
Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише пеню, а саме: заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3181,16 грн. та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення нарахованої заборгованість по штрафам 500,00 грн. (фіксована частина), 1766,43грн.(процентна складова).
Крім того ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача сплачені при подачі позову судові витрати 1600,00 грн. судового збору.
Відповідно до п.1 ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Тому слід також стягнути з відповідача 1600,00грн. судового збору, сплачених позивачем при подачі позову.
На підставі ст.ст.526, 611 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про судовий збір», керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 128, 133, 141, 223 ч.4, 247 ч.2, 259, 263, 265, 282, 283, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк”, місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№29092829003111, МФО №305299, заборгованість за кредитом - 2925,93 грн., по відсоткам 29221,52 грн., заборгованість за пенею та комісією у розмірі 3181,16 грн., станом на 31.10.2017р. та 1600,00 грн. судового збору, а всього 36928 грн. 61коп.
Відмовити в задоволенні вимоги про стягнення нарахованої заборгованість по штрафам 500,00 грн. (фіксована частина), 1766,43 грн.(процентна складова).
Копію рішення направити відповідачу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Заочне рішення складено суддею 22.12.2018 року.