09 листопада 2018 року Справа № 160/7456/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до адміністративного суду із вищезазначеним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку йому пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати відповідача відповідно до ст.59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, здійснити з 01.10.2017 р. перерахунок йому пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 р. до моменту здійснення перерахунку та виплачувати в подальшому.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та віднесений до 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також є інвалідом 3-ї групи. У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС він виконував службові обов'язки та перебував у зоні відчуження з 10.05.1986 р. по 24.05.1986 р. Проте рішенням відповідача, оформленим листом від 23.08.2018 року № Ц13220-18 було повідомлено, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а тому відмовлено в перерахунку пенсії.
Ухвалою суду від 10 жовтня 2018 року було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні за статтею 263 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Від відповідача 01.11.2018 року надійшов відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що позивач взагалі ніякого відношення до ст.59 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до якої здійснюється перерахунок пенсії в п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - немає, оскільки за матеріалами пенсійної справи, строкову військову службу позивач взагалі не проходив. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та віднесений до 1 категорії.
Згідно посвідчення серія Б №101819 , позивач також є інвалідом 3 групи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Судом також встановлено, що 14 серпня 2018 року позивач звернувся до Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження позивачем дійсної строкової служби, який став особою з інвалідністю у зв'язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ.
Рішенням оформленим листом № Ц 13220-18 від 23.08.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, а тому відмовлено в перерахунку пенсії.
Аналізуючи виникли правовідносини суд зазначає наступне.
Згідно зі ст.54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Стаття 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосується виключно військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Визначені у цій статті умови та підстави призначення пенсії по інвалідності відповідній категорії осіб у Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 01 липня 1992 року № 2532-12 у редакціях: законів України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V (діяла до 01 жовтня 2017 року) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII (діє з 01 жовтня 2017 року) не змінювалися.
Частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 05 жовтня 2006 року № 231-V було визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Отже, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, було визначено одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Водночас, частиною третьою статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній з 01 жовтня 2017 року, передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року.
Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» розширено перелік категорій осіб, на яких вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Враховуючи вищезазначене, частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:
1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або
2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або
3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Так, судом встановлено, що відповідно до довідки від 15.12.1989 р. №2/8-2847 ОСОБА_1 у період з 10.05.1986 р. по 24.05.1986 р. перебував у службовому відрядженні у м.Чорнобиль, виконуючи урядове завдання по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Проте матеріали справи не містять відомостей, які підтверджують проходження останнім строкової служби у період з 10.05.1986 р. по 24.05.1986 р., а отже у позивача відсутні умови для застосування ч.3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки під час ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи він не перебував на строковій служби.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В силу ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити, з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 205, 241 - 246, 250, 263 КАС України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя Кучма К.С.