ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1
Справа № 210/6164/18
Провадження № 2/210/2410/18
іменем України
"28" грудня 2018 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві,
Позивач звернувся до суду 07.11.2018 року з позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 10 червня 2000 року у 21 год. 30 хвил. на території агломераційного цеху № 1 гірничо - збагачувального комплексу Криворізького державного гірничо - металургійного комбінату «Криворіжсталь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», під час виконання трудових обов'язків дозувальника гарячого повернення у віці 29 років загинула мати Позивача - ОСОБА_4.
Внаслідок смерті матері Позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у наступному:
Вона втратила рідну їй людину, яку дуже любила. Смерть матері призвела до того, що Позивач тривалий час перебувала у напруженому психічному стані, думки про її смерть не залишають її навіть до теперішнього часу. Після смерті матері Позивач у справі, якій виповнилось лише 13 років, залишилися без материнської опіки. Внаслідок смерті матері погіршився матеріальний стан сім'ї Позивача та її особистий матеріальний стан, оскільки заробіток матері був суттєвою часткою їх сімейного бюджету, адже заробіток батька, який працював на посаді провідника поїзду був незначним у порівнянні із заробітком матері. Неспроможність у повній мірі задовольнити свої нагальні життєві потреби протягом всього часу до початку власної трудової діяльності та самостійного отримання заробітку, обмеження у здобутті вищої освіти завдали Позивачу додаткових моральних переживань.
Отже смертю матері позивачу завдано глибоких моральних страждань, у зв'язку з чим вона просить суд стягнути з відповідача ПАТ «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» в рахунок відшкодування моральної шкоди в зв'язку із загибеллю матері 176200 гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
Сторони в судове засідання не викликались.
Учасниками справи були надані відзив, відповідь на відзив.
У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України, справа визнана судом малозначною та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Так, представник відповідача ОСОБА_5 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що виниклі правовідносини не можуть регулюватися ЦК України, оскільки події відбулися до 01.01.2004 року. Крім того зазначив, що моральна шкода у зазначеній сумі позивачем не доведена та є необґрунтованою, жодних належних та допустимих доказів в її обґрунтування позивачем не надано. У зв'язку з викладеним, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 доводиться матір'ю позивачки (а.с. 8, 9,10). Крім того ОСОБА_4 померла 10.06.2000 року у віці 29 років (а.с. 3).
Відповідно до матеріалів розслідування, зокрема пункту 7 акту форми Н-1 про нещасний випадок від 26 червня 2000 року № 10, причинами нещасного випадку на виробництві, під час якого загинула ОСОБА_4 було визнано:
1.Відсутність на підприємстві технологічної інструкції і порядку, що визначають безпечне обслуговування конвеєрів. Порушення § 4 «Єдиних правил безпеки про дробінні, сортуванні корисних копалин і шматування руд і концентратів». § 4 Забороняється пуск і експлуатація промислових об'єктів з недоробками з техніки безпеки та виробничої санітарії. Всі цеха, агрегати, установки, які вводяться в експлуатацію, повинні мати розроблені підприємством інструкції з безпеки обслуговування обладнання, а також технологічні інструкції (карти) по даному виду виробництва.
2.Прибирання просипи з під холостою гілкою стрічкового конвеєру вручну при працюючому конвеєрі. Порушення § 226 «Єдиних правил безпеки про дробінні, сортуванні корисних копалин і шматування руд і концентратів». § 226 Прибирання матеріалу, що висипався, з під стрічкових конвеєрів повинна бути механізована (гідравлічне прибирання, тощо). Прибирання матеріалу вручну з під головних, хвостових і відхиляючих барабанів дозволяється тільки при зупиненому конвеєру, електрична схема якого має бути розібрана, а на пускових пристроях вивішені попереджувальні плакати «Не вмикати - працюють люди». Головіні і хвостові барабани стрічкових конвеєрів повинні мати огородження, що виключає можливість виконання прибирання матеріалу, що просипався біля барабанів під час його головних і хвостових барабанів повинно бути заблоковано з двигуном конвеєра, що виключає пуск його в роботу при знятому огородженні.
Згідно акту форми Н-1 про нещасний випадок від 10 червня 2000 року № 10 посадовими особами Відповідача, які допустили порушення законодавства про охорону праці, були визнані:
-ОСОБА_6 - начальник АЦ№1, який не забезпечив організацію безпечної експлуатації обладнання, чим порушив вимоги §§ 4;35;222;226 «Єдиних правил безпеки про дробінні, сортуванні корисних копалин і шматування руд і концентратів», п. 3.5.1 «Посадової інструкції начальника АЦ № 1 ГЗК»
-ОСОБА_7 - заступник начальника агломераційного цеха № 1 по механічному обладнанню, який не забезпечив контроль за станом і безпечною експлуатацією конвеєрів, чим порушив § 35,222 «Єдиних правил безпеки про дробінні, сортуванні корисних копалин і шматування руд і концентратів», п. 3.32 «Посадової інструкції заступника начальника агломераційного цеху № 1 по механічному обладнанню ГЗК»
-ОСОБА_8 - в.о. старшого майстра основної виробничої дільниці АЦ №1, який не здійснював контроль за станом робочих місць, допустив порушення вимог безпечної експлуатації конвеєрного транспорту, чим порушив § 15,222,226 «Єдиних правил безпеки про дробінні, сортуванні корисних копалин і шматування руд і концентратів», п.п.3.15, 3,23 «Посадової інструкції старшого майстра основної виробничої дільниці АЦ №1 ГЗК».
-ОСОБА_9 - механік дільниці АЦ №1 , який не забезпечив наявність огорожі підтримуючого ролика, що регулює роликоопори холостої гілки стрічки конвеєра П-11-1, чим порушив §§ 35,222 «Єдиних правил безпеки про дробінні, сортуванні корисних копалин і шматування руд і концентратів», п.п. 3.10, 3.24 «Посадової інструкції механіку дільниці потоку шахти АЦ№1 ГЗК» (а.с. 4-7).
За загальним правилом про дію нормативно-правового акту в часі до кожної події, факту чи відносин застосовується той нормативно-правовий акт, який був чинним на момент, коли вказана подія, факт чи відносини мали місце (ст. 58 Конституції України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України, відповідно в п. 5 Постанови «Про судову практику в правах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, оскільки питання про відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодуванню моральної шкоди у цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
Згідно зі ст.ст.440, 440-1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, що діяв на час виникнення спірних правовідносин), шкода, спричинена особі чи майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, яка завдала шкоди. Моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
При цьому, відповідно до ст.441 ЦК УРСР, організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно зі ст.450 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), організації, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточуючих, зобов'язані відшкодувати шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.456 ЦК УРСР в разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Згідно ч.1,3 ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників в галузі охорони праці.
Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Також, у відповідності до вимог, що випливають з порушення особистих немайнових прав, строки позовної давності згідно ст.83 ЦК України УРСР 1963 року не застосовуються. Дана норма також регламентується п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.
З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки вона втратила найріднішу в житті людину у віці лише 13 років. Смерть матері призвела до сильного нервового потрясіння, до теперішнього часу перебуває у сильному психічному напруженні, крім того смерть матері змінила звичайний уклад життя.
При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз'яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг її душевних страждань, в зв'язку зі смертю близької людини, враховує той факт, що дійсно позивач є донькою померлої; наслідки викликані заподіяною шкодою - смертю близької людини; перенесені та діючі у теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю матері, час, що пройшов з моменту смерті близької людини та до моменту звернення до суду, вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю матері, грошові кошти в сумі 85000 гривень.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст. 440-1 ЦК УРСР, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю працівника на виробництві - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_1 Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) на користь ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю матері на виробництві, в сумі 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_1 Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974) в дохід держави судовий збір у розмірі 704,80 /сімсот чотири гривні вісімдесят копійок/ гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу або безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст. 354-356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. Є. Сільченко