Справа № 222/1932/18
Провадження № 2/222/545/2018
19 грудня 2018 року смт. Нікольське
Суддя Володарського районного суду Донецької області Подліпенець Є.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на транспортний засіб та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить визнати за відповідачкою ОСОБА_4 право власності на автомобіль НОМЕР_1, 2001 року випуску, який належав останній на підставі свідоцтва про право власності САТ 586731 виданого Центр ДАІ 1404 ЦНППВАЗ-2 м. Маріуполь, дата реєстрації 11.01.2014 року, а також зобов'язати Регіональний сервісний центр 1441 м. Маріуполя поновити реєстрацію вищевказаного автомобіля за ОСОБА_4, оскільки 31.03.2017 року між ним та відповідачкою ОСОБА_4 було усно укладено договір купівлі-продажу даного автомобіля, але 06.04.2017 року він дізнався, що постановою Апеляційного суду Донецької області залишено в силі рішення Володарського районного суду Донецької області від 27.10.2015 року, яким визнано право власності на даний автомобіль по 1/2 частки за ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Проте, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду Володарського районного суду Донецької області та на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху, оскільки її подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 цього Кодексу.
Так, відповідно положень п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Як вбачається з позовної заяви, то в ній адресою місця проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначено смт. Нікопольське Нікопольського району, тоді як такого населеного пункту та району в Донецької області не існує.
Також статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить визнати право власності на транспортний засіб та поновити його реєстрацію не за собою, а за відповідачкою ОСОБА_4, таким чином із змісту позовних вимог не вбачається, у який спосіб позивач просить захисти порушені саме його права.
Також, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви позивач звертається до суду з двома самостійними вимогами: 1) про визнання права власності на транспортний засіб та 2) зобов'язання поновити реєстрацію вищевказаного автомобіля, тобто даний спір носить майновий та немайновий характер.
Згідно Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору при подачі фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 (704,80 грн.) та не більше 5 (8810,00 грн.) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року в якому відповідна заява подається до суду (1762,00 грн.). Ставка судового збору при подачі фізичною особою позовної заяви немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, т.б. 704,80 грн.
Відповідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про право власності про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.
Між тим позивачем визначена ціна позову по справі в розмірі 30000,00 грн., але на підтвердження дійсної вартості транспортного засобу, на який він просить визнати право власності не представлено жодного доказу (Акт оцінки майна, висновку експерта, спеціаліста, тощо), а тому встановити точну ціну позову на момент подання позову до суду не можливо.
Крім цього визначена позивачем ціна позову по даній справі вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна.
Згідно ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
За таких обставин, користуючись правом, передбаченим ч.2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», вважаю за необхідне попередньо визначити розмір судового збору в сумі 4405 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 6 вищезазначеного Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Таким чином позивач при зверненні до суду мав сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру (визнання права власності на транспортний засіб) в розмірі 4405 грн. та за вимогу немайнового характеру (зобов'язання поновити реєстрацію транспортного засобу) в розмірі 704,80 грн., а всього 5109,8 грн.
Проте, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір лише в розмірі 1409,60 грн., доказів про сплату позивачем суми судового збору в розмірі 3700,20 грн. до позовної заяви не надано.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України її слід залишити без руху для зазначення в позовній заяві вірної адреси місця проживання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зазначення способу захисту порушеного права саме позивача та надання документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 3700,20 грн. з наданням десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали, для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 175, 176, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на транспортний засіб та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Визначити розмір судового збору по даній справі за вимогу про визнання права власності на транспортний засіб в сумі 4405 (чотири тисячі чотириста п'ят) гривень.
Надати ОСОБА_1 строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви надіславши на його адресу копію цієї ухвали.
Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Є.О. Подліпенець.