Справа № 222/1640/18
Провадження № 2/222/489/2018
21 грудня 2018 року Володарський районний суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Темір В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою вказуючи, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок № 27, розташований по вул. Степова в с. Касянівка Нікольського району Донецької області. У вказаному житловому будинку зареєстрований її син ОСОБА_2, але в 2010 році він виїхав до іншого місця проживання до Росії та наміру повертатися в Україну не має. Саме з того часу відповідач фактично в будинку не проживає, своїх речей не залишав та не зберігає. Наявність реєстрації відповідача в її будинку позбавляє її можливості користуватися та розпоряджатися ним на свій розсуд, крім того, його реєстрація створює їй перешкоди для отримання житлових соціальних пільг. В зв'язку з чим просить усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим будинком № 27 по вул. Степова в с. Касянівка Нікольського району Донецької області.
Ухвалою судді від 17.10.2018 року вищезазначену позовну заяву на підставі ст. 185 ЦПК України було залишено без руху для доплати суми судового збору в розмірі 352,40 грн.та надано позивачці десятиденний строк для усунення її недоліків.
29.10.2018 року на виконання вимог вищевказаної ухвали позивачкою було подано заяву про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 30.10.2018 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Крім цього, відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам.
Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.
Крім цього, позивачкою в позовній заяві заявлено клопотання про виклик двох свідків, яке вищенаведеною ухвалою суду було задоволено.
Проте, позивачка від виклику свідків в судовому засіданні відмовилась та зазначена відмова прийнята судом.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов по вищезазначеним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Також суду пояснила, що відповідач ОСОБА_2 є її сином. В належному їй на праві власності житловому будинку № 27 по вул. Степова в с. Касянівка вона прописала його в 2010 році. Проте, з 2010 року останній в її будинку не мешкає, зв'язку з ним не має. В зв'язку з тим, що відповідач зареєстрований в належному їй будинку, але фактично в ньому не мешкає просить усунути їй перешкоди в користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання його втратившим право користування житловим приміщенням.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми суд розглянув справу у відсутність нез'явившегося відповідача.
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Так, судом встановлено, що згідно рішення Володарського районного суду Донецької області № 2-о-48/05 від 24.10.2005 року за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок № 27 по вул. Степова в с. Касянівка Нікольського (Володарського) району Донецької області і дане рішення набрало законної сили 05.11.2005 року.
Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Володарське бюро технічної інвентаризації» № 9097922 від 29.11.2005 року ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі рішення суду № 2-о-48/05 від 24.10.2005 року належить в цілому домоволодіння № 27, розташоване по вул. Степова в с. Касянівка Нікольського (Володарського) району Донецької області.
Згідно довідки виконкому Касянівської сільської ради Нікольського району Донецької області № 1239 від 20.07.2018 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, та разом з нею проживають: чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Відповідно до Актів обстеження від 06.03.2018 року та 11.07.2018 року складених депутатом Касянівської сільської ради з участю свідків, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: с. Касянівка, вул. Степова, буд. 27, дійсно зареєстрований, але з 2010 року та по теперішній час за даною адресою не проживає.
Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом.
Відповідно ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Статтею 4 ЦПК України гарантовано право особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно правового змісту положень ст.ст. 12, 81, 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Позивачкою не надано жодних належних та допустимих доказів з того приводу, що відповідач є членом її сім'ї, а саме сином, оскільки зазначена обставина може бути підтверджена лише в певний спосіб, зокрема письмовими доказами, якими можуть бути лише відповідні свідоцтва, актові записи, рішення суду, тощо, а доказів того, що останній проживав та вів спільне господарство разом з позивачкою суду не надано, тим паче, що самою позивачкою стверджується, що відповідач разом з нею не мешкав.
Крім цього в розумінні положень ст. 405 ЦК України, на яку позивачка посилається, як на підставу задоволення позовних вимог, обов'язковою умовою для визнання особи такою, яка втратило право користування житловим приміщенням є відсутність такої особи за місцем реєстрації саме без поважних причин.
Позивачкою також не доведено, оскільки не надано жодних доказів, що відповідач покинув зареєстроване місце свого проживання та не повернувся до теперішнього часу саме без поважних причин.
Між тим статтею 391 ЦК України, якою сторона позивача також обґрунтовує заявлені позовні вимоги гарантовано право власника майна вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Стороною позивачки не надано суду жодних доказів, з того приводу, що наявність реєстрації відповідача в належному їй будинку, якимось чином здійснює їй перешкоди в користуванні чи розпорядженні зазначеним майном.
З огляду на вищенаведене, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги позивачки є безпідставними та недоведеними в зв'язку з чим в їх задоволенні слід відмовити.
Також слід зазначити, що відмовляючи в задоволенні позову суд також виходить з того, що надані стороною позивача докази з приводу не проживання відповідача за місцем реєстрації є протирічливими, оскільки з довідки сільради № 1239 від 20.07.2018 року вбачається що відповідач проживає разом з позивачкою, а з актів обстеження зафіксовано факт його не проживання, а тому беручи до уваги, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає також недоведеною обставину на яку позивачка посилається як на підставу задоволення позовних вимог, а саме що відповідач відсутній за місцем проживання протягом останнього року.
Крім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачці в задоволенні її позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що сплачені нею при зверненні до суду судові витрати у виді суми судового збору в розмірі 704,80 грн. відшкодуванню на її користь з боку відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354, 355, пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 391, 405 ЦК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - відмовити.
Судові витрати у виді судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок відшкодуванню на користь позивача ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Повне рішення складене 26.12.2018 року.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Є.О. Подліпенець